Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
під редакцією Г.Г. Коробової. БАНКІВСЬКА СПРАВА (підручник), 2006 - перейти до змісту підручника

10.3.2. Підготовка та укладення кредитного договору

Рішення про доцільність видачі кредиту приймається або уповноваженою посадовою особою, або відповідним органом управління банку. Для раціональної організації кредитної роботи рішенням правління визначаються повноваження начальника кредитного відділу, заступника голови правління з кредитами. Встановлюються максимальні суми, в межах яких позики можуть бути видані. В одних банках кредитний інспектор лише розробляє умови позики і готує всі матеріали, право ж твердження належачи вищої адміністрації і кредитному комітету, що складається з директорів і досвідчених кредитних працівників. В інших банках кредитний інспектор може приймати рішення по всіх кредитних заявках, які він готує, з наступним затвердженням на кредитному комітеті. Кредитний комітет - це спеціальний орган, уповноважений розглядати або приймати рішення з більшості питань, пов'язаних з кредитуванням, і лише в особливих випадках виносити їх на розгляд правління. До складу кредитного комітету входять представники правління, кредитного, юридичного, валютного та комерційного відділів, а також головний бухгалтер банку.
Пакет документів для розгляду кредитним комітетом включає:
заявку,
укладення кредитного експерта,
анкетне лист позичальника,
висновок служби безпеки,
висновок юридичної служби.
При необхідності пакет документів може бути доповнений іншими документами, що мають істотне значення при прийнятті рішення кредитним комітетом про видачу кредиту. Рішення кредитного комітету з питання видачі кредиту клієнту оформляється протоколом узгодження, що є конфіденційним документом.
У разі прийняття кредитним комітетом рішення про відмову у видачі кредиту кредитний експерт:
| повідомляє клієнта, направляючи йому мотивовану відмову за підписом керівника кредитного підрозділу;
робить відмітку про відмову у видачі кредиту у Книзі реєстрації заявок;
повертає на прохання клієнта подані ним документи для розгляду питання про видачу кредиту, залишаючи в кредитній справі копії цих документів;
поміщає у справу відмов про видачу кредитів: кредитну заявку, пакет документів, протокол первинного співбесіди, копію відмовного листа клієнту, укладення кредитного експерта, висновок служби безпеки, висновок юридичної служби, протокол узгодження кредитним комітетом, службову записку про прийняте рішення вищестоящим кредитним комітетом.
У разі позитивного рішення про видачу кредиту кредитний експерт:
доводить до клієнта рішення кредитного комітету письмово (лист, факс тощо);
'робить позначку про позитивне рішення у Книзі реєстрації заявок;
готує кредитну справу.
Після того як отримано дозвіл на надання позики, банк приступає до розробки кредитного договору. Цей етап називається структуруванням позички. У процесі структурування банк визначає основні характеристики позички: вид кредиту, суму, термін, спосіб погашення, забезпечення, ціну кредиту, інші умови. 1. Мета кредиту. Перше питання, що цікавить банк, - мета, з якою береться позика. Мета кредиту служить важливим індикатором ступеня ризику. Банк, наприклад, уникає видачі позик для спекулятивних операцій, так як погашення залежить від результату сумнівних, а іноді і заборонених законом угод і, отже, несе високий ризик. При видачі кредиту фірмі банк враховує частоту банкрутств в даній галузі і проявляє обережність відносно підприємств, що діють в нестабільних галузях. Видаючи кредит акціонерній компанії, банк повинен переконатися, що кредит береться для виконання цілей, передбачених статутом фірми. Мета визначає і форму кредиту.
Сума кредиту. Банк повинен перевірити обгрунтованість заявки у відношенні суми кредиту. Важливо із самого початку правильно визначити необхідну суму кредиту, бо в іншому випадку банк неминуче зіткнеться з проханням про збільшення кредиту при наступле-ванні кризової ситуації. Небезпека полягає в тому, що банк буде поставлений перед неприємною альтернативою: надати додатковий кредит або втратити ті гроші, які вже були видані позичальнику. Тому банк, отримавши розрахунки клієнта, повинен сам дати оцінку необхідної суми кредиту, внісши необхідні корективи.
Практика показує, що в основу заявки на кредит позичальник ставить найбільш оптимістичний варіант розрахунків і занижує суму кредиту, вважаючи, що її легше буде отримати у банку. Іноді позичальник, навпаки, просить у банку завищену суму, розраховуючи, що якщо його прохання не буде задоволено, він згодом знизить суму заявки.
Погашення кредиту. При видачі кредиту повинен бути ясно визначеним джерело його погашення. Є два головних джерела: за рахунок надходження доходів або від продажу активів. Банк повинен перевірити, чи відповідають умови, запропоновані клієнтом, його реальним можливостям. Кредитоспроможність підприємства в першу чергу залежить від величини та регулярності отримання прибутку. Що стосується реалізації активів (нерухомості, цінних паперів) як методу погашення позики, то основна небезпека полягає в тому, що виручка від продажу їх може бути значно менше, ніж необхідно для погашення боргу. Банк завжди повинен враховувати можливі помилки і брати з клієнта зобов'язання про погашення невідшкодованої частини боргу за рахунок власних коштів.
Термін позики. Чим більше тривалий термін позички, тим вище ризик, тим більше ймовірність того, що виникнуть непередбачені труднощі і клієнт не зможе погасити борг у відповідності з договором. Комерційний банк, виходячи з характеру залучених коштів, повинен обмежувати свою кредитну діяльність у сфері середньо-і довгострокових операцій, щоб забезпечити необхідну ліквідність балансу і задовольняти вимоги вкладників.
Забезпечення. Важливим елементом кредитної угоди є те, які активи позичальник зможе закласти як забезпечення, хто власник забезпечення, місце знаходження забезпечення, витрати на зберігання, як оцінено майно, надане в якості забезпечення. Рішення надати позику завжди повинно базуватися на достоїнствах самого проекту, що фінансується, а не на привабливості забезпечення. Без забезпечення кредит може видаватися лише в тих випадках, коли позичальник високонадежен.
Процентна ставка. Ставка визначається в процесі переговорів і складається під впливом попиту та пропозиції кредиту на ринку позичкового капіталу. Ставка варіює також залежно від ризику, властивого цій позиці, її розміру і терміну погашення, стану депозитного рахунку позичальника та забезпечення. Крім того, на ставки впливають звички і традиції, конкуренція між банками, встановлений законом максимальний розмір процентної ставки, а також оцінка банкірами і позичальниками перспектив господарського розвитку і ряд інших моментів. Процентні ставки за користування кредитом, порядок, форми і терміни їх сплати передбачаються в кредитному договорі. Процентна ставка за кредйт може пересматрі-тися банком протягом дії кредитного договору при зміні облікової ставки ЦБ РФ, а також при зміні рівня ставок на ринку кредитних ресурсів. Зміна процентної ставки оформляється додатковою угодою до кредитного договору. Зміна ставки в односторонньому порядку можливе тільки при включенні в кредитний договір пункту: «Банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір плати за кредит у разі збільшення процентних ставок ЦБ РФ або підвищення вартості залучених ресурсів».
Нарахування і відсотків авансом у момент видачі кредиту не допускається. Відсотки нараховуються на заборгованість, що виникає в момент використання кредиту, до дати погашення цієї заборгованості та сплачуються, як правило, щомісячно або в терміни, обумовлені в кредитному договорі, але не рідше одного разу на квартал. У разі виникнення простроченої заборгованості позичальник сплачує відсотки на своєчасно не погашену заборгованість за підвищеною ставкою, передбаченою в кредитному договорі .. Вступники від позичальника грошові кошти в першу чергу спрямовуються на сплату відсотків (включаючи прострочені).
Кредитний експерт повинен дати клієнтові пропозиції щодо умов майбутнього кредиту, процентною ставкою, забезпеченню і т.д. Його пропозиції можуть істотно відрізнятися від тих умов, які містилися в заявці клієнта. У процесі переговорів позиції сторін зближуються і вони приходять до компромісу. Після досягнення згоди з основних питань угоди підготовляється документ, що підсумовує умови кредиту (кредитний договір).
Документація по позиці має виключно важливе значення, так як відсутність будь-яких матеріалів або їх неправильне оформлення можуть призвести до великих втрат у разі непогашення кредиту та інших недобросовісних дій позичальника. Банк повинен зберігати в кредитному досьє наступні документи:
укладення кредитного працівника з візою начальника кредитного відділу або його особливою думкою;
виписку з протоколу засідання кредитного комітету;
всі раніше перераховані документи з видачі позички, за позов-лючением установчих, які зберігаються в операційному відділі;
кредитний договір;
договір застави або інші види забезпечення повернення кредиту (порука, гарантія, страховий поліс);
акт оцінки заставленого майна;
довідки висновків юридичної служби та служби безпеки банку;
аналіз банком діяльності позичальника за минулий період;
розпорядження операційного відділу на відкриття позичкового рахунку та видачу позики, тощо
Кредитний договір являє собою розгорнутий документ , що підписується обома сторонами кредитної угоди і містить докладний виклад всіх умов. Основні розділи кредитного договору:
загальні положення. Тут зазначаються: найменування договірних сторін; предмет договору, вид кредиту, його сума, термін, мета, процентна ставка; умови забезпечення виконання зобов'язань за кредитом; порядок видачі та погашення кредиту, а також порядок нарахування і сплати відсотків за кредит;
права та обов'язки позичальника;
права та обов'язки банку. Права та обов'язки позичальника та кредитора випливають з чинного законодавства, а також визначаються особливостями кожної кредитної угоди, ситуацією на ринку кредитних ресурсів, кредитоспроможністю позичальника;
відповідальність сторін;
порядок вирішення спорів;
термін дії договору;
юридичні адреси сторін.
Після складання кредитного договору він повинен бути завізований юридичною службою банку. Підписання кредитного договору та договору застави здійснюють: з боку позичальника - особи, які мають повноваження на право підпису, підтверджені документально (директор і головний бухгалтер). Наявність повноважень на право підпису зобов'язаний перевірити економіст кредитного відділу. З боку банку кредитний договір підписують директор і головний бухгалтер.
Кредитний договір і договір застави складаються у двох примірниках, якщо не вимагається нотаріальне посвідчення і реєстрація договору застави, у чотирьох примірниках, якщо необхідно нотаріальне посвідчення та реєстрація договору застави: один - для заставодавця, другий - для банку, третій залишається у нотаріуса, четвертий - в органі, що реєструє угоду.
Кредитний експерт забезпечує виконання наступних вимог при оформленні кредитних документів:
в текстах документів грошові суми повинні бути позначені прописом (одного разу достатньо), адреси, прізвища, імена, по батькові, найменування написані повністю;
договір підписується тими особами, які згадані в тексті. Особливу увагу слід звернути на неприпустимість використання клієнтом факсиміле при підписанні договорів;
клієнт підписує кожну сторінку договору.
Після цього комплект усіх документів передається клієнту, а інший комплект із супровідними документами йде в кредитне досьє банку. Якщо рішенням кредитного комітету передбачено обов'язкове страхування забезпечення, договори страхування оформляються відповідно до Єдиної методикою страхування. Кредитний експерт зобов'язаний простежити за оплатою страхового внеску клієнтом. Клієнт представляє в банк оригінал договору страхування, страховий поліс та копію платіжного документа про оплату страхового внеску. Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання банком і позичальником, якщо інше не передбачено договором.
У відповідності з кредитним договором, в якому визначені основні економічні та юридичні параметри позички, здійснюється видача кредиту. Залежно від потреби позичальника і інтересів банку можуть бути відкриті простий позичковий рахунок або овердрафт. Незалежно від обраного способу кредитування і форми позичкового рахунку заборгованість (сума виданого кредиту) відображається за дебетом активних позичкових рахунків, по кредиту - погашення.
Обгрунтованість відкриття позичкового рахунку підтверджується внутрибанковским документом - розпорядженням операційного відділу, підписаним уповноваженою особою (або його заступником) і кредитним працівником. У розпорядженні вказується сума кредиту, строк, процентна ставка, підстава для видачі.
Видача кредиту може здійснюватися шляхом оплати розрахункових докумен-тів за цінності та послуги, минаючи розрахунковий рахунок позичальника, або безпосередньо на розрахунковий рахунок позичальника і відображається бухгалтер-ської проводкою. Одночасно з відкриттям позичкового рахунку та видачею кредиту створюється резерв на можливі втрати з позик (РВПС).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz