11.2. Кредитування в порядку кредитної лінії
Кредитна лінія зручна для обох сторін кредитного процесу, оскільки дозволяє планувати обсяг використовуваних грошових коштів, економити час в ході ведення переговорів і укладення нового кредитного договору. Кредитна лінія дозволяє позичальникові запозичувати кошти в межах певного ліміту, погашати всі або частину позичкових коштів і виробляти повторне запозичення в межах строку користування кредитною лінією.
Розмір кредитної лінії, як правило, встановлюється на підставі балансових даних позичальника про розміщення оборотних коштів і наявних у його розпорядженні джерел їх формування. Розмір кредитної лінії може бути розрахований за формулою
Кредитна лінія відкривається для підприємств і організацій з стійким фінансовим становищем. Оформляється кредитна лінія кредитним договором. У кредитному договорі сторони можуть обумовити зміни умов кредитування в певних випадках. - Наприклад, у разі погіршення фінансового стану позичальника банк може відмовити позичальникові в наданні кредиту. У свою чергу, позичальник може відмовитися від отримання суми кредиту, і в даному випадку банк має право на відшкодування своїх витрат у зв'язку з депонуванням необхідних ресурсів у сумі кредиту для даного позичальника. Можливість отримання подібної компенсації повинна бути обов'язково зафіксована в кредитному договорі.
У зарубіжній практиці кредитна лінія відкривається на термін до року або від 3 до 5 років. У російській практиці кредитна лінія відкривається на термін не більше одного року і більш короткі терміни. Як правило, її пролонгація не допускається.
Особливу увагу при використанні кредитної лінії банки приділяють контролю за лімітом за кредитним договором та лімітом заборгованості за позичковим рахунком. Даний вид кредитування є особливо ризикованим. Тому повинна бути чітко визначена відповідальність банківських працівників за дотримання лімітів кредитування. Кредитна лінія відкривається тільки клієнтам банку, тобто підприємствам і організаціям, що мають в банку-кредиторі розрахунковий рахунок. Для отримання кредиту позичальник надає в банк:
копію бухгалтерської звітності (форма N9 1 і форма № 2) за два останніх дати,
баланс грошових доходів і витрат,
техніко-економічне обгрунтування.
Банк ретельно аналізує фінансовий стан клієнта та його перспективи на майбутнє.
При кредитуванні позичальника в порядку кредитної лінії банк стягує з клієнта відсотки за користування кредитом при виникненні на рахунку дебетового сальдо. Розмір відсоткової ставки в даному випадку аналогічний ставці за іншими видами короткострокових кредитів. За відкриття кредитної лінії банк-кредитор може крім відсотків отримувати одноразову винагороду у вигляді комісії. Розмір комісії визначається диференційовано в кожному конкретному випадку. Банк також має право при укладенні кредитного договору наполягати на умови зберігання мінімального компенсаційного залишку на розрахунковому рахунку або відкриття депозитного рахунку із зарахуванням на нього до 20% суми кредитної лінії. Такий захід є додатковою гарантією повернення кредиту. Оскільки кредитування в порядку кредитної лінії є ризикованим для банку, він може зажадати від клієнта надання ліквідного і достатнього застави.
Об'єктом банківського контролю в процесі кредитування у формі кредитної лінії є наступне. Насамперед особливу увагу банк звертає на фінансовий стан позичальника. Як вже зазначалося, дана форма кредитування вводиться головним чином для клієнтів першого класу кредитоспроможності. Якщо у позичальника простежується погіршення кредитоспроможності, то банк може змінити схему кредитування, наприклад зменшити ліміт кредитування, а надалі проводити оплату розрахункових документів тільки в межах виручки від реалізації продукції і надання послуг.
Об'єктом контролю є також інші показники звітності клієнта. Щокварталу банк розглядає баланс оборотних коштів, порівнює його з плановими даними, при необхідності коригує розмір кредитної лінії. Оскільки кредитна лінія, як правило, планується на рік, то її фактична величина під впливом певних чинників може істотно відрізнятися від прогнозованої суми. Своєчасне коригування кредитної лінії дає можливість уникнути викривлень і помилок при оцінці кредитних взаємовідносин банку з позичальником.
На підставі аналізу звітності банк має можливість перевірити й інші умови кредитного договору. Наприклад, в якості умови кредитування в порядку кредитної лінії може виступати зобов'язання клієнта про зниження дебіторської заборгованості. Якщо величина дебіторської заборгованості залишається незмінною або збільшується, це свідчить про погіршення якості менеджменту підприємства, і в даному випадку банк також може переглянути ліміт кредитної лінії або підвищити плату за користування нею.
Недовикористання кредитної лінії також є порушенням кредитного договору. Для банку це означає, що він розміщує зібрані ним в основному на платній основі вільні грошові кошти. У порядку компенсації за втрачену вигоду від скорочення кредитних операцій банк стягує з позичальника відповідну комісію. Її розмір залежить від величини і тривалості недовикористання кредитної лінії і обов'язково фіксується в кредитному договорі.
У кредитному договорі може фіксуватися і розмір штрафу, що виплачується клієнтові у випадку, якщо банк через відсутність у нього ресурсів не виконав своїх зобов'язань ПО видачу позики в межах кредитної лінії.
Кредитна лінія, що відкривається позичальнику, може бути рамкової, відновлюваної і невідновлюваної.
Рамкова кредитна лінія є цільовою, тобто кредит в даному випадку надається на оплату товарних поставок в рамках одного договору протягом обумовленого терміну.
Відновлювана кредитна лінія, яка також називається револьверним кредитом, є найбільш поширеним видом кре-дітно лінії. У даному випадку кредит надається і погашається в межах встановленого ліміту і термінів кредитування автоматично, без додаткових переговорів. Револьверний кредит дозволяє вирівнювати коливання в рамках виробничого циклу фірми, надаючи можливість запозичення додаткових коштів у періоди скорочення обсягів продажів і виплачувати їх у період збільшення цих обсягів.
Невідновлювальна кредитна лінія характеризується тим, що після видачі та погашення кредиту відносини між банком і позичальником припиняються.