Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією Ю.А. Щербанін. СВІТОВА ЕКОНОМІКА, 2004 - перейти до змісту підручника

12.1. Поняття «технологія» і «інформація» стосовно світовій економіці

Господарська діяльність складається з окремих операцій, в якій би формі - колективної або індивідуальної; виробничої, торговельної або фінансової; комерційної або некомерційної, а також у якій би області - в землеробстві, нафтовидобутку, виробництві автомобілів, наданні банківських послуг і т.д. - Вона не здійснювалася. Для того щоб отримати більш склад-ний кінцевий продукт і дорожче його продати, в загальному випадку необхідно здійснити більше окремих, відносно простих операцій у процесі виробництва та збуту, додавши нові властивості і вартість до споконвічного предмету праці. При цьому виключно важливими є зміст, число і послідовність таких дій економічного суб'єкта в процесі господарської діяльності. З цих трьох елементів і складається поняття технологія у вузькому значенні цього терміна.
Зверніть увагу, що не тільки виробництво, але і подальша реалізація продукції і навіть її споживання складаються з ряду елементарних кроків. Чималу роль відіграє також процес управління, який полягає у вирішенні завдання ефективної організації господарської діяльності. Тому технології супроводжують будь-який прояв економічної активності в суспільстві, віддають в цьому собі звіт суб'єкти економіки чи ні. Разом з тим технологічна складова сучасного господарського життя все більше виділяється в самостійну, конкретну область зі своїми інститутами, які розробляють технологічні продукти, регулюючими правові відносини в області їх обміну; тут діють свої правила ціноутворення і види платежів.
Крім господарських технологій в суспільстві також функціонують політичні технології, в юриспруденції правові дії здійснюються за своїм процесуальним нормам і правилам; в мистецтві, наприклад в живопису, говорять про техніка художника, що теж можна віднести до технологій, але не економічним. У курсі «Світова економіка» увагу приділено господарським технологіям, більш того, технологіям, якими обмінюються суб'єкти різних країн, і це в основному виробничі технології. Комерційне звернення технологій управління, збуту і, тим більше, споживання в світовому господарстві поки що мало розвинене і слабо вивчено.
Так склалося, що багато вчених-економісти, фахівці міжнародних організацій, національних статистичних відомств в поняття «технологія» часто включають будь-який винахід, науково-дослідну діяльність, деякі види послуг, наприклад інжинірингові, товарні знаки, промислові зразки та ін Таке широке тлумачення технології означає всі види знань, навички, досвід, якими володіє суспільство і використовує в економічній сфері в даний історичний відрізок часу. Це визначення, звичайно, істотно розмиває розуміння даної економічної категорії, веде вбік від безпосередньо господарських процесів. Проте ця точка зору на сьогоднішній день панує в економічній науці.
В якості носіїв технології в господарській практиці виступають: патенти на винахід та ліцензії, технічна доку-ментація, спеціалізована література, будь-яка готова продукція та напівфабрикати, в яких вона втілена, фахівці-професіонали, що володіють знаннями, досвідом, навичками для вирішення конкретних практичних завдань у різних областях.
Передача технологій, у тому числі в міжнародній сфері, здійснюється наступними способами: письмово (у момент подачі патентної заявки, покупки ліцензії, укладення відповідного контракту, публікації її опису у пресі), по електронних мережах (Інтернету , телебаченню), вербально (на симпозіумах, конференціях, при будь-якому усному контакті фахівців), візуально (на виставках), транспортними засобами (промислові зразки, документація).
Інформація як сукупність відомостей або даних, логічно впорядкованих і володіють елементом новизни і оригінальності, функціонує у світовому господарстві по схожим з технологіями правилам. Більш того, будучи відчуженими від суб'єкта знань аж до моменту безпосереднього господарського використання, технології існують у вигляді інформації. Однак ці дві економічні категорії принципово відрізняються один від одного, якщо мати на увазі подальше втілення технологій у госпо-дарські процеси та кінцеву продукцію. Ці відмінності в наступному:
по суті. Технологія - невід'ємне, сполучна ланка і зміст самих господарських операцій. Інформація - символічне (цифрове, образне, звукове) вираз чи опис господарської діяльності;
по ролі, яку вони грають. Пряма і безпосередня задача технологій - перетворення економічного середовища; інформація - лише множить знання суб'єктів економіки про економічну середовищі;
по самодостатності. Технологія - закінчений продукт, він не може, як інформація, бути неповним, недостатнім для використання, здійснення господарських операцій.
Інформація міститься в конкретних інформаційних продуктах, які можна розділити на інформаційні товари та інформаційні послуги. До перших належать періодичні видання (газети, журнали, бюлетені, звіти), книги, інша видавнича продукція (календарі, листівки, карти і пр,), бази даних, програмне забезпечення, рекламна продукція, рейтинги, музична та художня продукція, радіо і телевізійні програми. Інформаційні послуги включають в себе послуги з підготовки, створенню, доробці, поширенню інформаційних товарів: видавничі та рекламні послуги, створення та ведення баз даних, складання рейтингів, програмування, Інтернет-послуги та ін
Останнім час з розвитком аутсорсингу з'являється все більше бухгалтерських, консалтингових, аудиторських, аналітичних агентств, які виконують внутрішні операції фірм на замовлення або складових звіти, висновки про недоліки організації управління компаній, їх структур, бізнес-стратегій. Перераховані інформаційні продукти найбільш цінні для окремо взятої фірми, дозволяючи підвищити ефективність її діяльності, конкурентоспроможність на ринку. Інформаційний бізнес, який полягає в наданні названих видів послуг, - передова частина і двигун розвитку світового підприємництва. Не випадково Статистична комісія ООН з 2002 р. включила Інформаційний сектор в якості альтернативного агрегування в Міжнародну стандартну галузеву класифікацію (МСОК), а з 2007 р. розділ «Інформаційний сектор» міститиметься в регулярній структурі цієї класифікації.
Інформаційна продукція має особливості, які відрізняють її від усіх інших видів продукції:
інформаційний вміст такої продукції дозволяє здійсню-вати її поширення і обмін в різних формах;
вартість цієї продукції залежить від інформаційного, об-освітнього, культурного чи розважального змісту, а не від формату матеріального носія, в якому вона поширюється. Більшість таких продуктів припускають захист від незаконного відтворення, модернізації, розповсюдження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz