| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
14.1. Економічні цикли: поняття і види. | ||
|
Найбільш послідовно проблема циклів представлена у Е. Хансена в книзі «Економічні цикли і національний дохід» (1951 р.). Хансен визначає економічний цикл як коливання найбільш важливих макровелічін: зайнятості, обсягу продукції і рівня цін. Термін «цикл» вживається в біології та в інших науках для позначення такої послідовності подій, яка постійно повторюється, але не обов'язково в однаковому ступені або в абсолютно однаковий відрізок часу. Також можна, з точки зору Хансена, вважати, «що рухи промисловості та ділового життя протікають у формі циклів, сутність яких полягає в наявності повторюваної (хоча і не через строго однакові періоди) послідовності змін». При цьому Хансен підкреслював впорядкованість коливань, сталість відтворення і змінюваності фаз економічного циклу. Регулярність зміни різних циклів викликається різними причинами, і це зумовлює різну тривалість циклу. За тривалістю виділяють: Сезонні цикли; Короткі цикли тривалістю від 3 до 5 років, в середньому близько 50 місяців; Середньострокові цикли, що тривають від 7 до 10-12 років; Довгі хвилі двох видів: довгі цикли продовж-тельностью в 25-30 років; довгі хвилі відтворення продов-жительность 47-60 років. Причини циклу різні залежно від тривалості циклу. Разом з тим основною групою причин є закономірності відтворення і кругообігу оборотного і основного капіталу. Сезонні цикли пов'язані зі зміною сезонних потреб людей. Істотний внесок у сезонний характер циклів вносить зміну пір року, погодних умов, тим самим очевидно, що найбільший вплив сезонні цикли мають на сільське господарство. Це проявляється в різного ступеня зайнятості в сільському господарстві влітку і взимку, в коливаннях цін на продукцію і т. д. Сезонний цикл проявляється також у інших галузях (будівництво, туризм і т. д.). Короткі цикли називаються циклами Китчина. Вони виникають в результаті змін в оборотних коштах, тобто в запасах товарно-матеріальних цінностей. В результаті ринкової кон'юнктури виникає дисбаланс між попитом і пропозицією. Підприємці в очікуванні економічного зростання роблять запаси на поставки товарно-матеріальних цінностей більшою мірою, ніж їм фактично необхідно. Тому на певному етапі виникають надлишки товарно-матеріальних цінностей, дисбаланс. Коли райдужні надії на економічне зростання зникають, підприємства встають перед проблемою звільнення від накопичивши-шихся запасів, що призводить до падіння цін в країні і невеликому економічному спаду. Таким чином, економіка функціонує протягом короткого циклу. Тим самим фактично проблема коротких циклів пов'язана з невірними очікуваннями підприємців, з методом «проб і помилок», властивих ринковому механізму в цілому. Також істотне значення має і масова психологія споживачів. Що стосується середньострокових циклів, то на Заході їх називають циклами Жуглара. У другій половині XIX століття він випустив монографію, присвячену середньостроковим циклам. Ці цикли є результатом: переливів капіталу з однієї галузі в іншу, впливу міжгалузевої конкуренції; впливу формування ціни виробництва в довгостроковому періоді; зміни грошово-кредитних чинників. Середньострокові цикли мають чотири яскраво виражені фази: Криза, або стиснення; Застій, або депресія; Пожвавлення, або експансія; Підйом, економічне зростання. При цьому кожна фаза переростає в наступну на основі внутрішніх законів самої національної економіки. Коротко опишемо ознаки кожної з чотирьох фаз. Ознаки кризи: перевиробництво товарів, падіння цін і прибутку, масове банкрутство підприємців, зниження ін-вестицій, скорочення обсягу виробництва, скорочення запасів, падіння попиту на працю, безробіття значної частини населення, падіння заробітної плати, падіння курсу акцій, дуже високий рівень процентної ставки. Ознаки депресії: застій виробництва, припинення падіння виробництва, низькі ціни на товари і послуги, торгівля ведеться мляво, велика кількість вільного грошового капіталу, низький рівень ставки позичкового відсотка, накопичені нереалізовані товари частково знищуються, частково продаються по низькими цінами, зниження витрат виробництва на вцілілих підприємствах. На цих підприємствах відбувається інтенсивне переозброєння виробництва з метою виживання. Зростання виробництва в окремих галузях, невелике збільшення замовлень, більш-менш стерпне існування фірм, що пристосувалися до низьких цін і виживають завдяки невеликій нормі прибутку. Ознаки пожвавлення: фірми оговтуються від потрясінь, підприємці приступають до розширення виробництва. Обсяг національного виробництва досягає найвищої точки попереднього циклу. Підвищуються ціни, зростають прибутки. Ознаки буму: виробництво перевершує найвищу точку попереднього циклу. Спостерігається найвища завантаження підприємств. Ситуація близька до повної зайнятості. Ростуть ціни і норми прибутку. Торговці купують у підприємців товарів більше, ніж дозволяє продати ємність національного ринку, можливість їх збуту. Зростає процентна ставка, позичковий капітал. Існує перевиробництво, тобто незбалансованість, в прихованому вигляді. Як правило, підйом протікає плавно, а криза - різко, раптово. При цьому середньострокові цикли можуть бути галузевими, загальними (національними) та світовими. Довгі хвилі Кондратьєва мають тривалість близько 50 років. Усередині довгої хвилі відзначають дві фази - підвищувальну і знижувальну. Деякі економісти намагалися і в довгій хвилі знайти фази, характерні для середньострокового циклу. Але це не зовсім точно, не зовсім переконливо, оскільки під час знижувальної фази довгої хвилі немає кризи, а є якась більш полога траєкторія економічного зростання, а в підвищувальної вона кілька крутіше. Причиною довгих хвиль в економіці є технічні та науково-технічні революції, що викликають: структурну перебудову, радикальні зміни в тех-технологічної базі виробництва; зміни вкладень в інфраструктуру; зміни підготовки робочої сили, тобто вкладень у людський капітал. Першими помітили довгі хвилі англійські економісти Кларк і Джевонс. На рубежі століть до проблеми довгої хвилі звернули свої погляди голландець Ван Гельдеран, Кондратьєв. Вони працювали за часом паралельно, але найбільший внесок вніс Кондратьєв. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||