14.3. Завдання, які вирішуються аудиторами, і технологія аудиторської перевірки
вивчити склад цінних паперів за даними первинних документів та облікових регістрів;
підтвердити первинну оцінку системи внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку цінних паперів;
встановити правильність відображення в обліку операцій з цінними паперами;
підтвердити достовірність нарахування, надходження і відображення в обліку доходів за операціями з цінними паперами;
оцінити якість інвентаризацій цінних паперів.
Технологія аудиторської перевірки. На початку перевірки аудитори повинні проаналізувати дані первинних документів та облікових регістрів і з'ясувати склад цінних паперів підприємства (короткострокові і довгострокові; державні, муніципальні та корпоративні цінні папери; акції; облігації та ін.)
Аудитори знайомляться з організацією обліку і зберігання цінних паперів. На основі аналізу прибутковості встановлюється економічна доцільність цінних паперів, досліджується вплив відволікання коштів на показники фінансово-господарської діяльності підприємства.
Для підтвердження первинної оцінки систем внутрішнього кон-тролю та бухгалтерського обліку цінних паперів аудитори на основі отриманої інформації заповнюють заздалегідь розроблені тести (табл. 14.1).
За результатами тестування встановлюється оцінка надійності систем і порівнюється з первісною оцінкою, отриманої на стадії планування аудиту. ^
Якщо така оцінка виявиться нижче початкової, то необхідно скорегувати обсяг і порядок проведення інших аудиторських, процедур. Аудитори визначають об'єкти підвищеної уваги при: плануванні контрольних процедур і уточнюють аудиторський ризик.
На наступному етапі аудитори розглядають господарські операції, в результаті яких відбулася зміна розміру і складу цінних паперів. До числа таких операцій відносяться покупка, продаж та анулювання цінних паперів, безоплатне їх отримання та передача, отримання за вкладом до статутного капіталу.
Вивчаючи порядок оформлення цих операцій, аудитори виробляють взаємну звірку документів, якими оформлялося рух цінних паперів: договори, акти приймання-передачі цінних паперів, сертифікати цінних паперів, виписки з реєстру акціонерів, виписки по рахунку депо і ін При цьому звертається увага на відповідність самих документів чинному законодавству, наявність в них всіх необхідних реквізитів і правильність вироблених арифметичних розрахунків.
Для перевірки вартості цінних паперів слід вивчити договори купівлі-продажу цінних паперів, установчі договори, договори позики, договори простого товариства, розрахунково-платіжні документи, що підтверджують фактичне перерахування коштів. Для оцінки правильності формування вартості цінних паперів необхідно з'ясувати склад витрат, пов'язаних з їх придбанням та відображаються за дебетом рахунка 58 «Фінансові вкладення» на відповідних субрахунках за видами вкладень.
Якщо в рахунок оплати за придбані цінні папери передаються готова продукція, основні засоби та інше майно, то ці
операції відображаються в обліку з використанням рахунків 90 «Продажі» і 91 «Інші доходи і витрати».
Аналогічна методика використовується при обліку внесків до статутного капіталу іншого підприємства (або просте товариство). При цьому слід перевірити правильність відображення в обліку різниці між договірною вартістю і балансовою вартістю переданого, майна в рахунок внеску до статутного капіталу (просте товариство). Ця різниця списується на рахунок 91 «Інші доходи і витрати».
Сальдо за рахунком 58 «Фінансові вкладення» має підтверджуватися аналітичною інформацією про склад, кількість та вартість цінних паперів, зазначеної в Книзі реєстрації (обліку) цінних паперів.
Аудиторам слід підтвердити відповідність методу оцінки собівартості цінних паперів, вживаного при їх списанні (вибутті), методу, зафіксованому в обліковій політиці підприємства.
Для цього вивчаються аналітичні дані до рахунку 58 «Фінансові вкладення», що відображають кількість і собівартість придбаних та проданих (вибулих) цінних паперів. Необхідно перевірити також правильність відображення в обліку фактичної собівартості цінних паперів і фінансових результатів при їх продажу.
Аудитору слід встановити правильність формування, ис-користування та обліку резервів під знецінення цінних паперів, що відображаються на рахунку 59 «Резерви під знецінення вкладень у цінні папери». Для цього необхідно перевірити, що такий резерв формується в кінці року за підсумками інвентаризації, окремо по кожному виду цінних паперів.
Перевіряючи правильність відображення в обліку доходів за операціями з цінними паперами, аудитори повинні підтвердити повноту та своєчасність виконання облікових записів. При відображенні доходів в обліку повинен застосовуватися принцип «нарахування». Нараховані доходи повинні відображатися у складі інших доходів на рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
Для отримання вичерпної інформації про суми і терміни нарахування доходів за цінними паперами аудитори можуть зробити від свого імені чи від імені підприємства-клієнта запит на адресу підприємств і організацій, які виплатили доходи (у вигляді відсотків, дивідендів та т.п.). Отримані відомості порівнюються з даними, зазначеними в регістрах бухгалтерського обліку підприємства, що перевіряється.
Якщо результати інвентаризацій, проведених аудиторами і співробітниками підприємства, збігаються, то можна зробити висновок про якос-жавної інвентаризації цінних паперів перед складанням річного звіту.
Виявлені в ході перевірки помилки і порушення фіксуються в робочій документації аудиторів (табл. 14.2) і визначається їх кількісний вплив на показники бухгалтерської звітності (табл. 14.3).
Таблиця 14.2
Робочий документ «Таблиця виявлених порушень за однорідними групами господарських операцій»
Таблиця 14.3
Робочий документ «Оцінка впливу виявлених порушень на показники бухгалтерської звітності»
Аналіз аудиторської практики свідчить, що найбільш поширеності помилками, які виявляються під час перевірки операцій з цінними паперами, є наступні:
1) відсутність документів, що підтверджують фактичні операції з цінними паперами або оформлення їх з порушенням встановлених вимог; 6. неправильне обчислення фактичної собівартості цінних паперів;
некоректна кореспонденція рахунків при відображенні в обліку цінних паперів;
несвоєчасне відображення доходів за операціями з цінними паперами.