15.3. Ліквідність балансу і його аналіз
Показник ліквідності характеризує здатність підприємства виконувати короткострокові (поточні) зобов'язання за рахунок його поточних активів. У випадку підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують поточні зобов'язання. Показник ліквідності дорівнює співвідношенню ліквідних поточних активів (грошові кошти та дебіторська заборгованість) до поточних зобов'язань. Цей показник називають показником термінової ліквідності. Значення даного показника на рівні середньогалузевого свідчить про помірне фіскальні ризики хороших потенційних можливостях для залучення додаткових фінансових ресурсів з боку. Однак саме по собі таке перевищення не дає загальної картини ліквідності, так як підприємство може бути ліквідним в більшій чи меншій мірі. Тому для ефективного вимірювання ліквідності використовується система коефіцієнтів. Найбільш важливими з них є коефіцієнти, розглянуті нижче.
Коефіцієнт поточної ліквідності (загальний коефіцієнт покриття):
КТЛ = короткострокові зобов'язання: оборотні кошти.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
Кл = (чистий прибуток + амортизація): виручка від реалізації (без ПДВ і акцизів).
Показник оборотності дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт погашаемости дебіторської заборгованості.
Технічна сторона аналізу ліквідності полягає в зіставленні засобів по активу з зобов'язаннями по пасиву. Для зручності зіставлення активів і пасивів підприємства показники групуються. Угруповання проводиться відповідно з двома правилами:
активи повинні бути згруповані за ступенем їх ліквідності і розташовані в порядку зменшення ліквідності;
пасиви мають бути згруповані за термінами їх погашення і розташовані в порядку зростання термінів сплати.
Зобов'язання підприємства також групуються в чотири групи і розташовуються за ступенем терміновості їх оплати:
найбільш термінові зобов'язання (заборгованість по бюджету, позабюджетних фондів, з заробітної плати);
короткострокові зобов'язання;
довгострокові зобов'язання;
постійні пасиви.
Аналіз ліквідності акціонерного товариства з базових коефіцієнтам повинен доповнюватися одночасним аналізом структури активів балансу по класу ліквідності (табл.32). У таблиці активи перераховані в порядку зростання можливості їх швидкої реалізації (ліквідності) - від четвертого, нижчого класу до першого, найвищого.
Загальна картина коефіцієнтів ліквідності виглядає наступним чином:
Спостерігається деяке зниження коефіцієнта абсолютної ліквідності на 0,002 рази. Це говорить про те, що знизився рівень грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень в активі балансу.
Але при цьому виріс коефіцієнт швидкої ліквідності на 0,65 рази. Це говорить про те, що в структурі активів велику частину займає дебіторська заборгованість (в основному заборгованість абонентів).
Організація повинна вести об'єктивну жорстку політику по відношенню до дебіторів, тобто не дозволяти зростання дебіторської заборгованості, а направляти її на грошові рахунки, що призведе до зростання коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта швидкої ліквідності і відповідно коефіцієнта загальної ліквідності.
По-перше, працівники фінансово-економічної служби підприємства повинні оцінити поточні суми ліквідних активів, так само і майбутні зміни ліквідності. Проблеми можуть виникнути в тому випадку, якщо відтік готівки перевищує їх надходження. Фінансові дані на кінець року можуть не відображати стан речей, якщо розглядається сезонний бізнес. Необхідно використовувати середні величини за квартал або за місяць, щоб бачити сезонний ефект. При фінансуванні сезонних потреб підприємства слід використовувати короткостроковий кредит, щоб зняти короткострокові проблеми з готівкою. Підприємствам, що працюють в сезонному бізнесі, слід використовувати відкриті кредитні лінії.
По-друге, наведемо. приклад для визначення достатності у підприємства грошей для погашення зобов'язань. Слід перевірити чи достатньо грошей у підприємства за такими позиціями:
- надходження грошей від господарської діяльності (чистий прибуток плюс витрати, що не торкаються руху
надходження грошей від господарської діяльності за вирахуванням платежів з погашення основного боргу, дивідендів і капіталовкладень;
надходження від господарської діяльності до виплати про-центів.
Так, підприємство повідомляє наступну інформацію на 31 грудня 200 року:
тис. тенге
Чистий прибуток 750
Знос 30
Амортизаційні відрахування 15
Виплата відсотків 140
Збільшення кредиторської заборгованості 27
Платежі в погашення основного боргу 300
Дивіденди 90
Капіталовкладення 280 Потік готівки від операцій
Чистий прибуток 750
Знос 30
Амортизаційні відрахування 15
Збільшення кредиторської заборгованості (27) Надходження готівки від операцій 768
Надходження готівки до витрат з виплати відсотків склали 908 тис. тенге (768 тис. тенге тис.
тенге). Це достатня кількість готівки, щоб виплатити відсотки.
Залишок грошей у розпорядженні підприємства можна підрахувати, віднімаючи суму платежів з погашення основного боргу, дивідендів і капіталовкладень із загальної суми надходжень готівки від господарської діяльності: тис. тенге
Надходження готівки від господарської діяльності За вирахуванням:
Платежі з погашення від основного боргу Дивіденди Капіталовкладення
768 300 90 280 (670)
98
Залишок грошей у розпорядженні підприємства
Увага: у розпорядженні підприємства залишилося не так вже багато грошей.
Фінансистам необхідно оцінити тенденцію в співвідношенні обсягу продажів і обсягу готівки. Високий відносний показник вказує на недостатню кількість коштів, що може в майбутньому привести до фінансових труднощів. Низький відносний показник вказує на надлишок готівки і на заздалегідь запланований надмірний залишок грошей.
Наведемо інший приклад.
Підприємство повідомляє такі дані:
Обсяг готівки в тис. тенге Обсяг продажів в тис. тенге Кругообіг готівки 2000 2001р.
700 600
7000 8000
10 13,3
Недолік готівки в підприємстві в 2001 очевидний і це призведе до труднощів з ліквідністю.
З цього випливає привести наступний перелік критеріїв для перевірки достатності готівки: - обсяги і розподіл за часом потоків готівки; 1 можливість відстрочки платежів кредиторам;
висока ліквідність;
надходження готівки від операцій;
надходження готівки від операцій за вирахуванням платежів в погашення основного боргу, дивідендів і капіталовкладень.
По-третє, проаналізуємо короткострокову заборгованість.
Проаналізуємо тенденції зміни співвідношення короткострокової заборгованості та загальної суми заборгованості, короткострокової заборгованості та акціонерного капіталу, короткострокової заборгованості і доходів. Тенденції до зростання даних показників можуть сигналізувати про можливі труднощі з ліквідністю. Поганим ознакою, що свідчить про це, можуть стати затримки по розрахунках з кредиторами.
При оцінці короткострокової заборгованості слід визначити, чи є вона "спокійною" (наприклад, постачальникам, з якими є міцні довгострокові зв'язки) або "термінової" (наприклад, податки або банківський кредит, термін погашення якого закінчується).
Після цього слід простежити за зміною співвідношення "термінової" і "спокійною" заборгованості. Тенденція до підвищення частки "термінової" заборгованості вказує на великий ризик втрати ліквідності.
В четвертих оцінюється фінансова гнучкість. Оцінюючи фі-нансових гнучкість підприємства необхідно визначити, на-скільки ліквідні активи підприємства, яка можливість по-лучити додаткові фінансові кошти, який відсоток незадіяного капіталу і чи здатне підприємство вимірюв-нить свою інвестиційну та виробничу діяльність.
Слід звернути увагу, що надмірна фінансова гнучкість скорочує норму прибутку. Наприклад, велика кількість готівки підвищує ліквідність, але скорочує норму прибутку. Відкриття кредитної лінії дозволяє отримати кошти, коли це необхідно, але це дорогий вид фінансування.
З цього випливає привести наступний перелік показників для визначення фінансової гнучкості підприємства:
висока ліквідність активів;
якість активів;
тривалість періоду окупності;
здатність змінювати свою політику в залежності від про-вихідних змін.
У п'ятому, щоб оцінити рух капіталу наведемо 14 критеріїв, які необхідно використовувати при оцінці стану ліквідності підприємства:
Ставлення оборотного капіталу до короткострокових зобов'язанням і коефіцієнт "критичної оцінки "(відношення ліквідних активів до суми боргових зобов'язань).
Оборотний капітал. Необхідно мати значний оборотний капітал, якщо немає можливості у підприємства отримувати кредит в будь-який зручний час. Оборотний капітал повинен бути пов'язаний з іншими статтями фінансової звітності, такими як дохід і загальна сума активів.
Ставлення доходів до поточних активів, що показує оборотність капіталу.
Ставлення оборотного капіталу до чистого прибутку. Висока ліквідність підприємства виникає тоді, коли доходи підкріплені ліквідними коштами.
Ставлення оборотного капіталу до загальної заборгованості. Відносний показник, що дозволяє визначити ступінь, до якої оборотний капітал підприємства відповідає розміру заборгованості.
Готівка, плюс легко реалізовані цінні папери до короткострокової заборгованості. Цей відносний показник дозволяє визначити, яку кількість грошей можна отримати негайно для погашення короткострокової заборгованості.
Вартість збуту продукції, податки й операційні витрати до середніх поточних активів. Відносний, що дозволяє визначити, чи достатньо поточних активів, щоб покрити витрати, що збільшуються.
Відношення високоліквідних (готівка плюс дебіторська заборгованість плюс легкореалізуемие цінні папери) активів до річного витраті готівки. Показник відображає можливість фінансувати витрати за рахунок високоліквідних активів.
Відношення обсягу продажів до рахунків кредиторів покаже, чи можна частково фінансувати підприємство без додаткових витрат.
Відношення чистого прибутку до обсягу продажів. Зменшую-щаяся частка прибутку означає можливі збитки.
Відношення вартості основних засобів до короткострокової заборгованості і короткострокової заборгованості до середньо-і довгостроковій. Ці співвідношення показують, наскільки є ризиковою фінансова діяльність підприємства. Фінан-сірованіе придбання основних засобів через короткострокову заборгованість може породити проблеми. Чому? Тому що термін погашення кредиту настане раніше, ніж буде отримано прибуток від використання основних засобів.
Ставлення кредиторської заборгованості до середнього обсягу денних продажів, що допомагають визначити кількість днів, необхідних для погашення боргів.
14. Індекс ліквідності. Показує кількість днів, необхідних для перетворення поточних активів у готівку кошти.
Наведемо приклад:
В шосте, слід дати характеристику активів підприємства. Підприємство, яке може продати активи без негативного впливу на доходи від інших активів, має фінансову перевагу, особливо у випадку, коли активи не надто пов'язані між собою. Наприклад, продаж одних легкореа-лізуемих цінних паперів на ринку не торкнеться негативно дру-Гії легкореалізуемие цінні папери.
Застереження: деякі активи можуть бути так тісно пов'язані між собою, що ліквідація одних може значно вплинути на інші.
Увага: цінові характеристики активів також пов'язані з можливістю їх реалізації. Сильне коливання цін може пре-дотвратіть продаж активів підприємства. Довгострокові активи більш ризиковані, ніж короткострокові, тому що від перших набагато важче позбутися.
У сьомих, що слід сказати про доступність і вартості фінансування?
Щоб розвиватися, підприємству потрібно мати доступ до грошових коштів. На доступність і вартість фінансування будуть впливати неконтрольовані (наприклад, кількість грошей в
зверненні) і контрольовані фактори (наприклад, взаємини з банком).
Тут слід звернути увагу на обмежені можливості підприємства запозичувати кошти і її можливості отримати кредит за прийнятними процентними ставками.
Також слід остерігатися наступних тривожних ознак при аналізі заборгованості:
збільшення компенсаційного залишку на депозитному рахунку;
збільшення ефективної процентної ставки;
середньозважена заборгованість за рік перевищує залишок заборгованості на кінець року;
порушення умов позики.
Є наступні фактори для оцінки фінансування підприємства (корпорації):
зовнішні та внутрішні обмеження, що накладаються на діяльність підприємства;
можливість випуску цінних паперів;
відповідність поточного фінансового становища підприєм-ку вимогам, що пред'являються при отриманні кредиту;
відношення вартості матеріального забезпечення за позикою до непогашеним залишку позики.