15.3. Сутність, причини та форми безробіття. Закон Оукена
У ринковій економіці завжди існує певна кількість людей, які не мають роботи. Однак не всякий непрацюючий людина вважається безробітним. Очевидно, що діти, особи похилого віку та інваліди не відносяться до працездатного населення. Люди, що володіють якимось доходом або просто не бажають працювати, також не належать до безробітних. Безробітний - це людина в працездатному віці (від 16до 60 років), що не імеющійработи або якогось іншого доходу, шукаю-щий підходящу роботу і готовий приступити до неї.
Безробіття - соціально-економічне явище, коли частина активного населення не може застосувати свою робочу силу. Безробіття означає нездатність держави ефективно використовувати один з найважливіших факторів виробництва - праця. Причини безробіття - падіння темпів економічного зростання, технічний прогрес, структурна перебудова економіки, інфляція, демографічна політика держави.
Основні форми безробіття - фрикційне, структурна, циклічна, сезонна, застійна.
Фрикційне безробіття охоплює працівників, шукаю-щих або чекають отримання роботи найближчим часом або в майбутньому. Це період між звільненням з одного місця роботи і надходженням на інше або поверненням на колишнє місце. Таке безробіття триває від 1 до 3 місяців; її існування неминуче, оскільки це природне пересування трудових ресурсів між підприємствами, регіонами і галузями.
Структурна безробіття викликане дією науково-технічного прогресу, існуванням диспропорцій у розвитку галузей, географічним розподілом робочих місць.
Під впливом науково-технічного прогресу одні галузі економіки поступово відмирають, зникають, водночас
Циклічна безробіття викликана спадом виробництва, зачіпає всі сфери і галузі економіки і може існувати в схованій і відкритій формах. Прихована форма означає скорочення робочого дня або тижня, напрямок персоналу в примусові відпустки, зменшення заробітної плати. Відкрита форма означає звільнення працівника, повну втрату роботи і доходу.
Сезонна безробіття виникає в результаті зміни попиту на робочу силу залежності від пори року, обумовлена особливостями виробництва в сільському і лісовому господарстві, рибальстві і мисливських господарствах, в будівництві.
Застійна безробіття обумовлена надлишком робочої сили, перенаселенням, охоплює найбільш професійно не підготовлену частину трудовихресурсів. Це, як правило, розорилися підприємці, колишні домогосподарки, некваліфіковані робітники та ін Таке безробіття може тривати роками. Її представники, існуючи на допомоги або випадкові заробітки, бродяжать, жебракують, поступово превраща-ются в люмпенів і опускаються на соціальне дно. Вони можуть отримати постійну роботу тільки в останню чергу, коли економіка знаходиться на стадії підйому і робоча сила стає гостродефіцитної.
Безробіття негативно впливає на економічну і со-ціал-ную обстановку в країні, збільшує навантаження на зайнятих, девальвує висококваліфіковану працю, уповільнює темпи економічного зростання, створює соціальну напружений-ність. Для характеристики стану безробіття використовуються різні показники частка безробітних в сукупній робочій силі, кількісних-во безробітних, середня тривалість безробіття, частка тривало безробітних в еконо-вів активне населення й ін
Велика кількість непрацюючих людей в суспільстві при-водить до економічних втрат та соціальних потрясінь. Щоб держава могла проводити ефективну економічну політику, необхідно оцінити розмір безробіття, визначити її рівень.
Якщо фактичний рівень безробіття перевищує її природний рівень, країна недоотримує частину ВНП. Обчислення потенційних втрат продукції та послуг в результаті зростання безробіття здійснюється на основі закону, сформульованого американським економістом Артуром Оукен.
Якщо фактичний рівень безробіття вище природного на 1%, то фактичний обсяг виробництва буде нижче потенційного на Ь% (параметри Оукена, встановлені економічним шляхом). За розрахунками Оукена, в 1960-і рр.. в США, коли природна норма безробіття становила 4%, параметр Ь дорівнював 3%.
Закон Оукена говорить, що при підвищенні фактичного рівня безробіття на 1% над її природним рівнем відбувається зменшення фактичного ВВП порівняно з потенційно можливим (при повній зайнятості) ВВП в середньому на 3%.
Різниця між фактичним і природним рівнями безробіття характеризує рівень кон'юнктурної безробіття.
Як правило, у вільній ринковій економіці реально існуюча зайнятість нижче природного рівня, і держава змушена надавати соціальну підтримку безробітним.
Найбільш ефективні способи скорочення безробіття - забезпечення стійкого економічного зростання, розумна політика держави щодо регулювання соціально-економічних процесів.