18.1. Доходи населення: сутність, види і принципи розподілу
У доходи населення входять заробітна плата, підприємницький дохід, дивіденди на наявні у населення акції, відсотки на заощадження, вкладені в банк, рента на здану в оренду нерухомість та ін Джерелами доходів підприємств або фірм є прибуток , відсоток або рента (залежно від типу підприємства). Однак у доходи підприємств входить не вся прибуток. З валового прибутку роблять зовнішні відрахування. Частина прибутку, отриманого підприємцем, стає його особистим підприємницьким доходом. Частина прибутку складає власне дохід самого підприємства, який використовується на розширення виробництва, підготовку кадрів, соціальну сферу і т.д.
Доходи визначають наші можливості в харчуванні та одязі, в отриманні освіти та медичних послуг; можливості відвідувати театри і набувати книги, активно подорожувати по світу і т.д.
Доходи населення поділяються на грошові, натуральні, номінальні, розташовувані, реальні.
Натуральні доходи включають продукцію, вироблену домашніми господарствами для власного споживання, а також отриману в суспільному виробництві.
Номінальні доходи - загальна кількість грошей, яке отримано за певний період часу; характеризують рівень грошових доходів незалежно від оподаткування та зміни цін (рис. 18.1).
Рис. 18.1. Структура номінального доходу
Наявний доход представляє тільки ту частину номінального доходу, яка може бути використана безпосередньо на особисте споживання товарів і послуг, а також на заощадження, тобто наявний дохід дорівнює номінальному доходу мінус внески, податки, обов'язкові платежі (відрахування до Пенсійного фонду, на соціальні потреби та ін.)
Реальний дохід відображає купівельну спроможність нашого грошового доходу, являє собою кількість товарів і послуг (у вартісному вираженні), яке можна купити на наявний дохід протягом певного періоду часу (тобто тут враховуються можливості зміни цін).
Зрівняльний розподіл має місце, коли всі члени суспільства отримують рівні доходи. Такий принцип характерний для первісного суспільства і комуністичного способу виробництва.
Риночноераспределеніе доходів передбачає, що кожен з власників того чи іншого фактора виробництва (землі, праці, капіталу) отримує різний дохід відповідно до господарської корисністю і продуктивністю свого фактора.
Розподіл по накопиченому майну проявляється в отриманні додаткових доходів тими, хто накопичує і передає у спадок яку власність (землю, підприємства, будинку, цінні папери та інше майно).
Привілейоване розподіл особливо характерно для країн з нерозвиненою демократією і пасивним громадянським суспільством. Правителі таких країн самоправно перерозподіляють суспільні блага на свою користь, встановлюють собі підвищені оклади і пенсії, створюючи гарні умови життя, праці, лікування, відпочинку, та інші пільги.