Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
В.А. Єрофєєва, О.В. Тимофєєва. Бухгалтерський облік: конспект лекцій, 2009 - перейти до змісту підручника

20.8. Попередільний метод калькулювання собівартості

Переділ-це сукупність технологічних операцій, яка завершується виробленням проміжного продукту (напівфабрикату) або отриманням закінченого готового продукту. Перелік переділів визначається, виходячи з особливостей технологічного процесу. Напівфабрикати, виготовлені в одному переділі, послідовно передаються по встановленим технологічним процесом на наступний переділ до перетворення їх в готові вироби. Цей метод широко використовується в масовому, великосерійному виробництві, де виробничий процес складається з послідовних стадій (переділів), переробних вихідний матеріал від початку обробки до отримання з нього готового виробу (підприємства текстильної, хімічної, металургійної промисловості та ін галузей). Об'єктом калькулювання є вид або група продукції кожного переділу, об'єктом обліку витрат - переділ. Попроцессний метод застосовується і для масових типів виробництв, де виробляється однакова продукція, наприклад потокове виробництво телевізорів, автомобілів. Бесполуфабрікатний варіант.Прямие витрати в бухгалтерському обліку відображаються по кожному переділу окремо, а вартість вихідної сировини включається в собівартість продукції тільки першої переробки. Собівартість готової продукції становитиме суму витрат усіх переділів (вартість продукції в проміжних переділах НЕ калькулюється). Виробнича собівартість готової продукції обчислюється на останній стадії, виходячи з частки участі кожного цеху у виготовленні продукції. Бухгалтерські записи будуть виглядати наступним чином: Дебетсчета 43 «Готова продукція» Кредітсчета 20 «Основне виробництво», субрахунок 1 (цех 1); Кредітсчета 20, субрахунок 2 (цех 2); Кредітсчета 20, субрахунок 3 (цех 3) і т. д . Контроль за рухом напівфабрикатів всередині цехів (переділів) здійснюється бухгалтерією в системі оперативного обліку в натуральних показниках, без записів на рахунках. Напівфабрикатний варіант.Прі цьому варіанті обліку підлягає не тільки кінцевий продукт, а й продукція кожного переділу. У даному випадку облік може здійснюватися з використанням або без використання рахунку 21 «Напівфабрикати власного виробництва»: - з використанням рахунку 21. У цьому випадку напівфабрикати кожного переділу, крім останнього, здаються цехами на склад і відпускаються наступному переділу зі складу. У бухгалтерському обліку робляться записи: Дебетсчета 21 Кредітсчета 20 «Основне виробництво», субрахунок 1, потім Дебетсчета 20, субрахунок 2, Кредітсчета 21, далі Дебетсчета 21 Кредітсчета 20, субрахунок 2 і т. д. - без використання рахунку 21. У цьому випадку напівфабрикати кожного переділу, крім останнього, передаються з цеху в цех, минаючи склад. У бухгалтерському обліку робляться записи: Дебетсчета 20, субрахунок 2, Кредітсчета 20, субрахунок 1, потім Дебетсчета 20, субрахунок 3, Кредітсчета 20, субрахунок 2, далі Дебетсчета 20, субрахунок 4, Кредітсчета 20, субрахунок 3 і т. д. Собівартість готової продукції складається з собівартості напівфабрикатів попередніх стадій обробки і витрат останнього переділу, тобто одні й ті ж витрати повторюються в собівартості напівфабрикатів кілька разів. Таке нашарування в обліку витрат організації називається внутризаводским оборотом, який і підлягає виключенню при підсумовуванні витрат по організації в цілому. Обидва варіанти мають свої переваги і недоліки. Використання полуфабрикатного варіанту дозволяє точніше визначати собівартість продукції, але він більш трудомісткий. Позитивною стороною бесполуфабрікатний способу є скорочення облікових робіт, але рівень контролю за збереженням напівфабрикатів і точність калькулювання кілька знижуються.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz