Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під ред. проф. A.C. Булатова. СВІТОВА ЕКОНОМІКA (Підручник), 2005 - перейти до змісту підручника

21.2. Пакистан

Основні риси соціально-економічної моделі Ісламська Республіка Пакистан - аграрно-індустріальна країна з багатоукладним господарством. До її складу входять чотири провінції - Пенджаб, Сінд, Північно-Західна Прикордонна, Бе-луджістан, федеральна столична територія Ісламабад і райони племен, керованих федеральним урядом.
Пакистан - багатонаціональна держава. У ньому говорять більш ніж 20 мовами. Основні національності - пенджабці, сіндхі, пуштуни, белуджі. Темпи зростання населення досить високі - 2,9% на рік. Грамотність низька - 34%, тобто 2/3 населення неграмотні. Понад 1/4 населення проживає в містах, 98% населення - мусульмани.
Головна галузь промисловості, що дає близько 10% ВВП, - текстильна. У ній трудяться 40% зайнятих у промисловому про-ізводстве. Текстильні підприємства Пакистану оррінтіровани на експорт; вони поставляють за кордон бавовняну пряжу, тканини, текстильні вироби. Положення галузі (і економіки загалом) залежить від виробництва бавовни, що робить економіку країни вкрай чутливою до спадів у сільськогосподарському виробництві та кон'юнктурі на світовому ринку текстильних виробів. Є також металургія ^ машинобудування, хімічна, харчова, шкіряна промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Поширені кустарні промисли і ремесла, Видобуваються природний газ, нафта, вугілля, хроміти і ряд інших мінералів.
Проте провідне місце в економіці країни (26% ВВП) займає сільське господарство. У ньому зайнято понад 50% акономіческі активного населення. До основних сільськогосподарським культурам Пакистану відносяться пшениця, рис, цукровий очерет, бавовник, Внаслідок впровадження в землеробство нових високоврожайних сортів зернових (переважно пшениці і рису) в останні десятиліття відбулося різке прискорення процесу технологічної модернізації сільського господарства - «зелена революція», завдяки якій Пакистан в основному забезпечує себе зерном.
Країна має досить розвинену транспортну інфраструктуру, включаючи залізні дороги, автомобільні магістралі, морські порти на узбережжі Аравійського моря, авіаційне сполучення.
Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку
У 90-і рр.. економіка країни під тягарем величезних витрат на оборону (30% бюджету) і виплат за зовнішнім боргом (40% бюджету) розвивалася повільніше, ніж в 80-і рр.. (Середні темпи зростання
ВВП склали відповідно 4,4 і 6,3%). Зовнішня заборгованість у 1998 р, оцінювалася в 32 млрддолл. Правда, основна частина зовнішньої заборгованості припадає на зобов'язання за довгостроковими позиками, наданими під низькі відсотки країнами-донорами та міжнародними організаціями.
Одвічною проблемою економічного розвитку Пакистану була і залишається демографічна ситуація. При збереженні нинішнього темпу зростання населення (в 1,5 рази вище, ніж в Індії) воно до 2000 р. збільшиться до 150 млн осіб, а до 2020 р. досягне 260 млн чоловік, що потребують огрохмних додаткових інвестицій для забезпечення нового покоління засобами до існуванню.
Перспективи розвитку економіки Пакистану залежать і від того, чи вдасться уряду успішно здійснити оголошений ним в 1997 р. курс економічних реформ, націлений на роз-ширення експорту, обмеження імпорту, збільшення виробництва товарів, що заміщають імпорт (зокрема, рослинного масла). Намічено також заходи протекціоністського характеру відносно галузей промисловості, орієнтованих на виробництво товарів традиційного пакистанського експорту (текстиль, спортивні товари, шкіряні вироби та килими). Було вирішено знизити до 10% мита на ввезення машин і устаткування, а також звільнити від митних зборів сировину, що закуповується за кордоном експортними галузями. Спрощено фінансова процедура з розрахунків у вільно конвертованій валюті при зовнішньоторговельних операціях. Введено підвищений тариф на імпортні товари, що конкурують з продукцією національного виробництва. Ці заходи, за розрахунками уряду, повинні привести до збільшення валютних резервів країни і зниження рівня залежності від іноземних кредиторів.
Реформи також передбачають скорочення правительст-ських витрат і програму приватизації, яка згідно з очікуваннями додасть додаткові стимули економічному розвитку. Намічена приватизація компаній, що забезпечують телекомунікаційний зв'язок в країні, найбільших аеропортів і морських портів, державних банків. Продажу державних підприємств місцевим та іноземним інвесторам повинні збільшити інвестиції в приватний сектор і в першу чергу стимулювати розвиток базових галузей, включаючи машинобудування та енергетику.
Зовнішні фактори розвитку
Іноземні позики і кредити відіграють виключно важливу роль у розвитку економіки Пакистану. Головні донори - США, Японія, Великобританія, мусульманські країни, ряд міжнародних організацій.
Зовнішня торгівля вносить істотний внесок у народне господарство країни - експортна квота (по товарах) у Пакистану складає 25%. Основна частка експорту припадає на продукцію сільського господарства - рис, бавовна-сирець. Вона дає 67% валютної виручки. На другому місці за розмірами експортних надходжень знаходиться текстильна промисловість, що дає 25% валютної виручки. Крім того, вивозяться за кордон килими і шкіра.
У Пакистану традиційно негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу. У структурі імпорту переважають машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, мінеральні добрива, продукти харчування. Основні торгові партнери Пакистану - Японія, США, Китай, країни Близького та Середнього Сходу. У 90-і рр.. значно розширилися зовнішньоекономічні зв'язки Пакистану в рамках Організації економічного співробітництва (див. нижче).
Уряд Пакистану проводить курс на інтеграцію країни в світове господарство, приділяючи особливу увагу регіональної економічної інтеграції. Так, Пакистан відіграє одну з провідних ролей в Організації економічного співробітництва (ОЕС), створеної в 1985 г, за участю Туреччини та Ірану. У 1992 р. до складу ОЕС увійшли Азербайджан, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан. Крім економічних мотивів інтеграції - сприяння економічному розвитку при опорі на власні ресурси - в рамках ОЕС панує ідея ісламського єдності країн регіону, яка грунтується на культурній та релігійної спільності народів країн-учасниць.
В рамках ОЕС розроблені і частково реалізовані масштабні програми індустріального будівництва, спорудження комунікацій, розширення взаємного зовнішньоторговельного обороту. Наприкінці 90-х рр.. почалося просування багатосторонніх і ДСУ-, сторонніх проектів в галузі енергетики та транспорту. Напри-заходів, розробляється проект транспортування нафти з Азер-байджан і Туркменії до Пакистану і її транзит через пакистанську територію. 1. Економічні відносини Росії з Пакистаном
В останньому десятилітті поточного століття відбулося різке падіння товарообігу між Росією і Пакистаном. Якщо на початку 90-х рр.. він перевищував 300 млн дол, то в 1997 р. становив тільки 33 млн длпл. Стара структура торгово-економічних і науково-технічних зв'язків Росії з Пакистаном в області нафтогазового комплексу, енергетики та металургії, заснована на системі довгострокового державного кредитування, перестала існувати.
Однак триває сприяння російської сторони у забезпеченні запасними частинами та технічною експертизою побудованих ще за допомогою СРСР промислових підприємств і намічається більш активну участь у будівництві нових об'єктів. Так, в серпні 1997 р. в Г_ Лахорі зареєстрована пакистанська компанія «Алтерн енерджі лтд.», Власником акцій і співзасновником якої виступає російське підприємство «Російський дизель». Метою створення компанії є будівництво і подальша експлуатація електростанції на базі чотирьох дизель-генераторів, вироблених російським співзасновником.
Наприкінці 90-х рр.. керівництво Пакистану проявляє інтерес до співпраці з Росією в галузі високих технологій. У цьому напрямку вже досягнуті певні практичні результати. Зокрема, між Російським космічним агентством і відповідної пакистанської організацією СУПАРКО підписаний контракт на сумму.в 1 млн дол про запуск пакистанського супутника «Бадр-2» російською ракетою-носієм.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz