| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
21.2. Пакистан | ||
|
Пакистан - багатонаціональна держава. У ньому говорять більш ніж 20 мовами. Основні національності - пенджабці, сіндхі, пуштуни, белуджі. Темпи зростання населення досить високі - 2,9% на рік. Грамотність низька - 34%, тобто 2/3 населення неграмотні. Понад 1/4 населення проживає в містах, 98% населення - мусульмани. Головна галузь промисловості, що дає близько 10% ВВП, - текстильна. У ній трудяться 40% зайнятих у промисловому про-ізводстве. Текстильні підприємства Пакистану оррінтіровани на експорт; вони поставляють за кордон бавовняну пряжу, тканини, текстильні вироби. Положення галузі (і економіки загалом) залежить від виробництва бавовни, що робить економіку країни вкрай чутливою до спадів у сільськогосподарському виробництві та кон'юнктурі на світовому ринку текстильних виробів. Є також металургія ^ машинобудування, хімічна, харчова, шкіряна промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Поширені кустарні промисли і ремесла, Видобуваються природний газ, нафта, вугілля, хроміти і ряд інших мінералів. Проте провідне місце в економіці країни (26% ВВП) займає сільське господарство. У ньому зайнято понад 50% акономіческі активного населення. До основних сільськогосподарським культурам Пакистану відносяться пшениця, рис, цукровий очерет, бавовник, Внаслідок впровадження в землеробство нових високоврожайних сортів зернових (переважно пшениці і рису) в останні десятиліття відбулося різке прискорення процесу технологічної модернізації сільського господарства - «зелена революція», завдяки якій Пакистан в основному забезпечує себе зерном. Країна має досить розвинену транспортну інфраструктуру, включаючи залізні дороги, автомобільні магістралі, морські порти на узбережжі Аравійського моря, авіаційне сполучення. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку У 90-і рр.. економіка країни під тягарем величезних витрат на оборону (30% бюджету) і виплат за зовнішнім боргом (40% бюджету) розвивалася повільніше, ніж в 80-і рр.. (Середні темпи зростання ВВП склали відповідно 4,4 і 6,3%). Зовнішня заборгованість у 1998 р, оцінювалася в 32 млрддолл. Правда, основна частина зовнішньої заборгованості припадає на зобов'язання за довгостроковими позиками, наданими під низькі відсотки країнами-донорами та міжнародними організаціями. Одвічною проблемою економічного розвитку Пакистану була і залишається демографічна ситуація. При збереженні нинішнього темпу зростання населення (в 1,5 рази вище, ніж в Індії) воно до 2000 р. збільшиться до 150 млн осіб, а до 2020 р. досягне 260 млн чоловік, що потребують огрохмних додаткових інвестицій для забезпечення нового покоління засобами до існуванню. Реформи також передбачають скорочення правительст-ських витрат і програму приватизації, яка згідно з очікуваннями додасть додаткові стимули економічному розвитку. Намічена приватизація компаній, що забезпечують телекомунікаційний зв'язок в країні, найбільших аеропортів і морських портів, державних банків. Продажу державних підприємств місцевим та іноземним інвесторам повинні збільшити інвестиції в приватний сектор і в першу чергу стимулювати розвиток базових галузей, включаючи машинобудування та енергетику. Зовнішні фактори розвитку Іноземні позики і кредити відіграють виключно важливу роль у розвитку економіки Пакистану. Головні донори - США, Японія, Великобританія, мусульманські країни, ряд міжнародних організацій. Зовнішня торгівля вносить істотний внесок у народне господарство країни - експортна квота (по товарах) у Пакистану складає 25%. Основна частка експорту припадає на продукцію сільського господарства - рис, бавовна-сирець. Вона дає 67% валютної виручки. На другому місці за розмірами експортних надходжень знаходиться текстильна промисловість, що дає 25% валютної виручки. Крім того, вивозяться за кордон килими і шкіра. У Пакистану традиційно негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу. У структурі імпорту переважають машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, мінеральні добрива, продукти харчування. Основні торгові партнери Пакистану - Японія, США, Китай, країни Близького та Середнього Сходу. У 90-і рр.. значно розширилися зовнішньоекономічні зв'язки Пакистану в рамках Організації економічного співробітництва (див. нижче). Уряд Пакистану проводить курс на інтеграцію країни в світове господарство, приділяючи особливу увагу регіональної економічної інтеграції. Так, Пакистан відіграє одну з провідних ролей в Організації економічного співробітництва (ОЕС), створеної в 1985 г, за участю Туреччини та Ірану. У 1992 р. до складу ОЕС увійшли Азербайджан, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан. Крім економічних мотивів інтеграції - сприяння економічному розвитку при опорі на власні ресурси - в рамках ОЕС панує ідея ісламського єдності країн регіону, яка грунтується на культурній та релігійної спільності народів країн-учасниць. В останньому десятилітті поточного століття відбулося різке падіння товарообігу між Росією і Пакистаном. Якщо на початку 90-х рр.. він перевищував 300 млн дол, то в 1997 р. становив тільки 33 млн длпл. Стара структура торгово-економічних і науково-технічних зв'язків Росії з Пакистаном в області нафтогазового комплексу, енергетики та металургії, заснована на системі довгострокового державного кредитування, перестала існувати. Однак триває сприяння російської сторони у забезпеченні запасними частинами та технічною експертизою побудованих ще за допомогою СРСР промислових підприємств і намічається більш активну участь у будівництві нових об'єктів. Так, в серпні 1997 р. в Г_ Лахорі зареєстрована пакистанська компанія «Алтерн енерджі лтд.», Власником акцій і співзасновником якої виступає російське підприємство «Російський дизель». Метою створення компанії є будівництво і подальша експлуатація електростанції на базі чотирьох дизель-генераторів, вироблених російським співзасновником. Наприкінці 90-х рр.. керівництво Пакистану проявляє інтерес до співпраці з Росією в галузі високих технологій. У цьому напрямку вже досягнуті певні практичні результати. Зокрема, між Російським космічним агентством і відповідної пакистанської організацією СУПАРКО підписаний контракт на сумму.в 1 млн дол про запуск пакистанського супутника «Бадр-2» російською ракетою-носієм. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||