22.1. Сутність та джерела тіньової економіки
Тіньова економіка - протиправні, невраховані дер-дарства види економічної діяльності; включає виробництво, розподіл, обмін і споживання товарів і послуг, а також соціально-економічні відносини між громадянами, соціальними групами і суспільством в цілому. Тіньова економіка існує практично у всіх країнах світу. Згідно з дослідженням зарубіжних експертів у другій половині 1990-х рр.. в розвинених країнах світу тіньова економіка займала 12% від ВВП, у країнах з перехідною економікою - 23%, а в що розвиваються - 39%. У Росії питома вага тіньової економіки до ВВП становить приблизно 40%. Структурно вона складається з кримінальних і некримінальних секторів. До першого з них відносяться суто кримінальні елементи (торговці наркотиками, зброєю, рекетири, корупціонери, фальшивомонетники, особи та організації, що займаються відмиванням брудних грошей, та ін.)
Некримінального сектор включає в себе господарську діяльність, що не потрапляє у звітність (або відбивається в ній із спотворенням) і не фіксується в договорах. Йдеться про домашнє господарство, репетиторстві, приватному візництві, будівництві дач, ремонті техніки, здачі в піднайом житла, приватній медичній практиці, автомобілів,
самогоноварінні та ін На зростання тіньового сектора економіки впливають надмірно високі податки , що змушують підприємців відводити свої капітали в тінь.
Отже, тіньова економіка - це не контрольовані дер-дарства виробництво, розподіл, обмін, споживання товарно-матеріальних цінностей та послуг; приховувані від органів державного управління незаконні відносини між окремими громадянами, соціальними групами по використанню державної , приватної, акціонерної та інших видів власності в корисливих особистих і групових інтересах.
Структура тіньової економіки представлена як кримінальними, так і некримінальними типами відносин.
По-перше, це економічні відносини між окремими-ними громадянами і (або) неформальними об'єднаннями, що не реєструються і не враховуються державою (друга економіка). Даний тип відносин - відповідна реакція громадян на прорахунки господарського механізму, ігнорування їх потреб і потреб. Зміна російського господарського законодавства призвело до легалізації індивідуального підприємництва, яке довгі роки відносилося до нелегального сектору економіки.
По-друге, це неформальні, часто фіктивні економічні відносини, що забезпечують задоволення особистих і групових інтересів за рахунок недосконалості чинної системи господарювання. Подібні неформальні економічні відносини проявляються як повторний рахунок суспільного продукту, приписки та інші перекручення звітності, випуск неякісної (фальсифікованої) продукції, непродуктивні витрати і втрати, нееквівалентний обмін сировиною, готовою продукцією тощо, що дозволяє отримувати значні нетрудові доходи. Зазначені види тіньових відносин функціонують всередині офіційних економічних структур і супроводжуються корупцією, хабарництвом та здирництвом.
Це кримінальні відносини, що базуються на незаконній виробничої діяльності, зловживанні службовим становищем, корисливо-насильницькому вторгненні в виробничу і розподільчу сфери економіки. Цей тип відносин тіньової економіки включає багато видів економічної злочинності, в т.ч. найбільш суспільно небезпечну форму її прояву - організовану економічну злочинність. Тут характерними правонару-шениями є незаконна виробнича діяльність, часто пов'язана з порушенням прав людини; розкрадання; корисливі посадові та господарські злочини; нар-кобізнес; незаконний гральний бізнес; вимагання (рекет) т.п. Широко поширеним явищем цього виду тіньової економіки стало приховування доходів від оподаткування.
Тіньова економіка існувала і в адміністративно-ко-мандного системі, а в ринковій вона отримала галопуюче розвиток. Питома вага тіньової економіки в загальносвітовому масштабі становить 5-10% валового внутрішнього продукту, тоді як за деякими експертними оцінками в Росії частка ті-Невою економіки - 40-50% (рис. 22.1).
Рис. 22.1. Частка тіньового сектора в економіці Росії (ВВП,%)
Аналіз показує, що цей показник є критиче-ським: на цьому рубежі вплив тіньової економіки на госпо-ственную життя країни стає настільки відчутним, що подальше посилення тіньової економіки загрожує загальним підпорядкуванням їй. Тому проблема тіньової економіки при-знайшла загальнодержавне значення.
В економічній літературі тіньова економіка називає-ся, нелегальної, неконтрольованої, незаконною, прихованою, що не-формальної, кримінальної, фіктивної (рис. 22.2).
Рис. 22.2. Види тіньової і контрольованою економіки
Розрізняють дві основні групи неформальних видів діяльності - легітимну (легальну) та нелегітимну (нелегальну).
До першої групи належать легальні, але не враховуються офіційними органами види діяльності. Прикладом можуть служити ремонтні та будівельні роботи, пошиття одягу та взуття, прибирання приміщень та інші види діяльності, здійснювані в рамках споріднених, натуральних та інших відносин. Сюди ж входить легітимна господарська діяльність, використовую-щая недоліки в законодавстві або неточності в функціонуванні господарського механізму. У російських умовах ці взаємозаліки-бар'єр, при якому порушуються еквівалентні обміни у господарських зв'язках.
До другої групи неформальних відносин відносяться нелегітимні види діяльності. Тіньова економіка не відповідає чинному законодавству (маються відхід від податків, прихована зайнятість, приховане підприємництво). Це також кримінальна економіка, що порушує прийняте законодавство і є згідно з його нормами пре-ступнях (корупція, відмивання брудних грошей, наркобізнес та ін.)
Масштаби і динаміка неформальної економіки залежать від світової тенденції розвитку неформальних відносин. Вони визначаються конкретними історичними умовами кожної країни. При цьому найважливішим чинником служить ступінь ефективності регулюючих механізмів (як ринкових, так і державних).
Неформальні відносини охопили в Росії всі сторони життя. У ході структурних реформ мають бути створені правові та економічні умови для зменшення неформально-легітимних відносин, витіснення тіньової економіки та посилення боротьби з її кримінальними проявами.
Отже, неформальна економіка - економічна діяльність, заснована на неформальних міжособистісних зв'язках. Найбільша небезпека такої економіки в тому, що відбувається зрощування підприємництва та апарату державних чиновників, зростає корупція, відбувається лобіювання інтересів окремих підприємців. У ре-док частина підприємців отримують пільгові умови діяльності у сфері оподаткування, розподілу капіталу і доступу до сировинних ресурсів. Завдається шкода здорової конкуренції, дискредитується державний апарат, розкрадається державна власність, завдається шкода дохідної частини бюджету. Все це веде до того, що держава втрачає контроль над економічними процесами в країні.
Фіктивна економіка-подібна, по суті, з неформальною економікою, але в ній «явна» частину економічної діяльності є повністю або частково фіктивної і служить прикриттям для здійснення фактично тіньової діяльності. До фіктивної економіці можна віднести діяльність, спрямовану на свідомо фіктивні мети. Як приклад можна привести діяльність з переведення в готівку грошових коштів, неповернення кредитів.
Кримінальні відносини тіньової економіки включають всі види економічних злочинів, крім корисливих загально-кримінальних, особливо в найбільш суспільно небезпечною формою прояву організованої злочинності. У сфері кри-номінальних економічних відносин, що відбуваються в пере-Ходна до ринку період, зміни набувають більшою мірою негативний характер. Наноситься величезний збиток го-сударству і нарождающемуся підприємництву, факти-но зводить нанівець всі завоювання в галузі демократії.
Посилюються зловживання службовим становищем. Хабарництво (так званий бюрократичний рекет) при-знайшло широкі масштаби (росте число хабарників і розміри хабарів), змінилася структура хабародавців і взято-кополучателей. Відбулася інтеграція бюрократичної фор-ми рекету з кримінальною з метою підпорядкувати собі підприємцям-телей, загнати їх у тіньову економіку.
У Росії найбільш криміналізованих сфери - відносини власності, фінанси, банківська діяльність, торгівля, зовнішньоекономічна діяльність, грошовий обіг. Останнє володіє найбільшою привабливістю, по-скільки гроші були і залишаються найбільш ліквідної формою ка-питала; служить фінансовою опорою організованою переступив-ності, сприяє руйнуванню моральних засад суспільства, обумовлює недобір податкових надходжень до державного бюджету. Для боротьби потрібні усунення в законодавстві «правових дірок», що дозволяють злочинним елементам розкрадати національне багатство країни; прийняття заходів, що дозволяють виключити проникнення злочинного капіталу в законну економіку, у владні структури.
Криміналізація економіки - процес формування економіки, в якій значне місце займають злочинні елементи і форми господарювання, мафіозні структури, що промишляють, наприклад, наркобізнесом, торгівлею людьми, експортом заборонених до ввезення речовин, підпільної видобутком і торгівлею дорогоцінними металами та камінням, здійснюють махінації та спеку-ляції на біржах, в банках і т.д., тобто здійснюють дії, що підпадають подуголовную відповідальність.
У процесах криміналізації економіки можуть функціонувати економічні структури, що не займаються забороненим бізнесом, але приховують свої доходи (частково або повністю) і не сплачують державі податки, здійсню-ється не враховані в їх банківських рахунках бартерні угоди, наймають робочу силу, за яку не виплачується ють відрахувань до Пенсійного фонду, або занижують офі-ціально зареєстровану заробітну плату і т.д. Ці фор-ми незаконного бізнесу також відносяться до тіньової економіки.
Джерелами тіньової економіки є як легальні-ні, так і нелегальні господарюючі суб'єкти.
Самостійні економічні відносини між окремими громадянами та їх неформальними об'єднаннями, які мають на меті задовольнити особисті потреби і по-требности, що не реєструються і не враховуються державою. Ці відносини пов'язані з прорахунками в господарській діяльності і недооцінюють контролюючі галузі дер-жавної влади, що говорить про:
слабкості фінансових і податкових служб, стимулюючої ухилення від податків;
відсутності розвиненої системи ринків, що змушує покладатися на незаконні джерела ресурсоснабженія;
надлишкової адміністративної регламентації, в т.ч. протизаконною;
сумніві в довготривалості нинішньої політики держави щодо недержавного підприємництва та ін
Тіньову економіку живить склалася система нефор-мінімальних, фіктивних економічних відносин, забезпечую-щих задоволення корисливих інтересів за рахунок досконалий-ства діяла і складається системи господарювання.
3. Тіньову економіку живить система кримінальних відносин (чорна економіка), що базуються на зловживанні службовим становищем або на корисливому насильницькому вторгненні в виробничу і розподільчу сфери економіки (незаконна виробнича діяльність). До неї відносяться всі види діяльності, повністю виключені з офіційної економічного життя, оскільки вони вважаються несумісними з нею, руйнують її:
розкрадання;
корисливі посадові та господарські злочини;
наркобізнес;
азартні ігри;
проституція;
грабежі, розбої, крадіжки особистого майна ;
вимагання (рекет) і т.п.
Таким чином, до тіньової економіки відносяться різноманітні види господарської діяльності, що приносять нетрудові доходи. Тіньова економіка має дві основні ознаки (нелегальна діяльність і нетрудові доходи), які безпосередньо взаємопов'язані.