23.2. Баланс банку і принципи його побудови
Баланс комерційного банку є бухгалтерським балансом. Це означає, що номенклатура статей балансу одночасно є планом рахунків бухгалтерського обліку. У балансі відображаються стан власних і залучених коштів банку, а також їх розміщення в кредитні й інші активні операції. За даними балансу здійснюється контроль за акумулюванням і розміщенням де-ніжних ресурсів банку; станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій; правильністю відображення цих операцій в бухгалтерському обліку. Структура банківського балансу визначається функціональною діяльністю кредитної організації, принципами обліку банківських операцій і змінюється в залежності від зміни характеру операцій.
Центральний банк РФ і всі комерційні банки країни для ведення бухгалтерського обліку користуються єдиної номенклатурою рахунків балансу, визначеної Планом рахунків бухгалтерського обліку в розрахунково-касових центрах (РКЦ), територіальних установах Банку Росії та інших кредитних установах. Єдина номенклатура рахунків - це єдине угруповання рахунків балансу по главах, розділах з присвоєнням кожному розділу і кожному рахунку номери і найменування. Тому в балансі банків є єдині зіставні показники по всіх видах діяльності. Починаючи з 1 січня 1998 р. в основу складання балансів кредитних організацій РФ покладено новий план рахунків ЦБ РФ, який розроблений на підставі Цивільного кодексу РФ, законів Російської Федерації «Про Центральний банк РФ», «Про банки і банківську діяльність в Російській Федерації».
Рахунки номенклатури балансу банків поділяються на балансові і позабалансові. Балансові рахунки поділяються на пасивні і активні. На активних рахунках враховуються готівка в касах банку, майно банку, що видаються позики, дебіторська заборгованість, інші активи і абстрактні кошти. Пасивні рахунки призначені для обліку фондів банку, залишків коштів на розрахункових рахунках клієнтів, депозитів, кредиторської заборгованості, прибутку банку, інших пасивів і залучених коштів. Балансові рахунки згруповані в семи розділах глави А за принципом економічного однорідного змісту і ліквідує-ності.
Позабалансові рахунки призначаються для обліку бланків суворої звітності та цінних паперів, платіжних документів, документів по кредитних, лізинговим і іноземних операцій, тобто тих документів і цінностей, які не можуть бути віднесені ні до активу, ні до пасиву балансу.
Все балансові рахунки поділяються на рахунки першого порядку - рахунки синтетичного обліку, де операції відображаються в укрупненому вигляді, і рахунки другого порядку, використання яких дозволяє деталізувати банківські операції. Позабалансові рахунки згруповані в десяти розділах в трьох розділах В, Г, Д. В основу угруповання позабалансових рахунків покладено принцип однорідності враховуються цінностей, документів та угод.
При розробці Плану рахунків були враховані наступні міжнародні принципи організації та ведення бухгалтерського обліку:
принцип безперервності діяльності кредитної організації, який передбачає, що вона буде безперервно здійснювати свою діяльність у майбутньому;
принцип обережності при здійсненні банківських операцій;
непорушність вхідного залишку. Це означає, що залишки на балансових та позабалансових рахунках на початок поточного звітного пе-періоди повинні відповідати залишкам на кінець попереднього періоду;
пріоритет змісту над формою: операції відображаються відповідно до їх економічної сутності, а не з юридичною формою;
принцип роздільного відображення активів і пасивів, у відповідності з якими рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді;
принцип відкритості означає, що банківські звіти повинні достовірно відображати операції кредитної організації, бути зрозумілими інформованому користувачеві і не містити двозначності при тлумаченні позиції кредитної організації.
При розробці нового Плану рахунків були враховані вимоги міжнародних організацій в області фінансової статистики, а також зміни принципів організації економічних відносин, розширення функцій вітчизняних комерційних банків і кола виконуваних ними операцій. Змінилася загальна структура плану рахунків, в основу якої тепер покладено виділення в розділи однотипних за економічним змістом банківських операцій.
В основу формування Плану рахунків покладено такі принципи:
Поділ рахунків на активні та пасивні і відмова від використання активно-пасивних рахунків. Для відображення операцій, за якими можливе утворення або дебетового, або кредитового сальдо, у Плані рахунків передбачається відкриття двох парних рахунків: активного і пасивного. На початку операційного дня операції за такими рахунками будуть відображатися по рахунку, що має залишок за результатами попереднього дня. Не можна допускати утворення в кінці дня дебетового сальдо (овердрафту) по пасивному рахунку або кредитового - з активного рахунку.
Дворівнева система побудови номерів рахунків бухгалтерського обліку. На балансі відкриваються рахунки першого порядку, які мають тризначний номер. Ці рахунки є інструментом синтетичного обліку, оскільки на них операції банку відображаються в укрупненому вигляді. До рахунками першого порядку для деталізації обліку опера-цій відкриваються рахунки другого порядку, яким присвоюються п'ятизначні номери. Візьмемо для прикладу балансовий рахунок першого порядку № 106 «Додатковий капітал». На додаток до нього відкриті три рахунки другого порядку № 10601, 10602, 10603 для деталізації джерел формування додаткового капіталу. Виняток складають рахунки глави Д, які мають п'ятизначний нумерацію.
Єдина тимчасова структура активних і пасивних операцій за термінами їх проведення. При відображенні в балансі кредитної організації активних і пасивних операцій з метою оперативного контролю за забезпеченням його ліквідності застосовується, де це необхідно, єдина структура рахунків другого порядку за термінами залучення та розміщення:
до запитання;
строком на I день;
строком на 7 днів; - строком на 30 днів;
строком від 31 до 90 днів;
строком від 91 до 180 днів;
| строком від 181 дня до 1 року;
строком від 1 року до 3 років;
строком понад 3 років.
Поділ рахунків за типами клієнтів. При відображенні операцій використовується єдина класифікація клієнтів, заснована на виділенні резидентів і нерезидентів, форми власності та виду діяльності. Так, по юридичним особам - резидентам виділені окремі рахунки для відображення операцій за такими банківськими клієнтам:
кредитні організації;
підприємства та організації, що знаходяться у федеральній власності, в тому числі фінансові, комерційні, некомерційні;
підприємства та організації, що знаходяться в державній власності, крім федеральної, в тому числі фінансові, комерційні, некомерційні;
На балансі банку відкриваються окремі рахунки для обліку операцій по підприємствах без утворення юридичних осіб, фізичним особам та нерезидентам.
Принцип відображення в обліку банківських операцій за економічним змістом. Відповідно до цього принципу банківські операції відображаються по рахунках бухгалтерського обліку залежно від економічного змісту операції, а не від виду валют або іншої ознаки. У зв'язку з цим у новому Плані рахунків не виділяється окремий розділ для обліку операцій в іноземній валюті. Всі ці операції повинні відображатися в єдиному щоденному бухгалтерському балансі банку тільки в рублях. З метою розмежування операцій в рублях і в іноземній валюті на єдиному балансовому рахунку відкриваються окремі особові рахунки з введенням в їх номери тризначного коду валют.
Надання банкам права відкриття додаткових рахунків з метою забезпечення точного відображення проведених операцій. Для обліку окремих операцій, проведення яких необхідно як для самого банку, так і для його клієнтів, кредитні організації мають право відкривати додаткові рахунки другого порядку. Так, клієнт банку може скористатися спеціальним транзитним рахунком. Цей рахунок відкривається для проведення операцій, пов'язаних головним чином з прие-мом платежів від клієнтів для подальшого перерахування непо-безпосередніх одержувачем коштів. Кредитні організації мають право на певний термін відкривати клієнтам для зарахування коштів накопичувальні рахунки, режим функціонування яких має особливості. Витрачання коштів з цих рахунків не допускається. Після закінчення терміну кошти з накопичувальних рахунків повинні бути перераховані на оформлення в установленому порядку розрахункові або поточні рахунки.
Розрахунки з філіями. Згідно з чинним Планом рахунків, зберігаються рахунки для обліку розрахунків кредитної організації зі своїми філіями; при цьому зроблено розмежування по філіях, фун-кціонірующім на території РФ і за кордоном. Кредитної організації надана свобода вибору порядку обліку та документообігу по одногороднего додатковим офісам, які повинні функціонувати на підставі затверджених у відповідному порядку положень про них.
Принцип односторонньої угруповання рахунків бухгалтерського обліку означає, що в одному розділі банківського балансу можуть бути присутніми як активні,. Так і пасивні рахунки. Це стосується і розділів, де згруповані балансові рахунки, і розділів по позабалансовому обліку.
Нумерація особових рахунків клієнтів. При відкритті клієнту особового рахунку банк присвоює йому номер і найменування. Номер особового рахунку складається з двадцяти знаків. Схема побудови номера особового рахунку (крім бюджетного рахунку) представлена на рис. 23.1.
Рис. 23.1. Схема побудови номера рахунку: 1 - номер розділу; 2, 3 - номер рахунку першого порядку (в кожному розділі він починається з 01); 4. 5 - номер рахунку другого порядку (у кожному рахунку першого порядку починається з 01); 6-8 - код валюти; 9 - захисний ключ; 10-15 - номер відділення, що не має кореспондентського рахунку;
14-20 - порядковий номер за книгою реєстрації особових рахунків
В основу проведення операцій по рахунках бухгалтерського обліку покладено метод подвійного запису. Це відноситься повною мірою і до балансових, і до позабалансових рахунках і означає, що кожна операція повинна знайти своє відображення за дебетом одного рахунку і по кредиту іншого (за рахунками глав А, Г, Д), по приходу одного рахунку і по витраті іншого (за рахунками глави В).
Дотримання всіх перерахованих принципів складання банківського балансу дозволяє забезпечити формування якісної
бухгалтерської звітності, що дозволяє користувачам цієї інфор-мації в оперативному порядку виявити слабкі ділянки в діяльності комерційного банку та прийняти своєчасних заходів щодо нормалізації ситуації.