Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією В.В. Скобарь. АУДИТ (Підручник для вузів), 2005 - перейти до змісту підручника

26.1. Мета перевірки і джерела інформації

Під аудитом фінансової (бухгалтерської) звітності розуміється незалежна перевірка, здійснювана аудиторською організацією і має своїм результатом вираження думки аудитора про ступінь достовірності цієї звітності у всіх су-суспільних відносинах. За результатами аудиту перевіряючі висловлюють також свою думку про відповідність фінансової (бухгалтерської) звітності законодавчим положенням, нормативним актам, способів і методів обліку, без дотримання яких неможливо оцінити достовірність звітності.
Необхідність аудиту фінансової (бухгалтерської) звітності обумовлена існуванням ряду факторів, зокрема:
фінансова (бухгалтерська) звітність використовується для прийняття рішень зацікавленими користувачами, в тому числі керівництвом, учасниками та власниками майна підприємства, реальними і потенційними інвесторами, працівниками, позикодавцями, постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, органами влади та громадськістю;
фінансова (бухгалтерська) звітність може бути піддана перекручувань у силу ряду причин , таких як неоднозначна інтерпретація фактів господарського життя, незнання нормативних актів. Крім цього, достовірність бухгалтерської звітності не забезпечується автоматично зважаючи на можливу упередженості її укладачів;
- ступінь достовірності бухгалтерської звітності, як правило, не може бути самостійно оцінена більшістю зацікавлених користувачів через ускладнення доступу до облікової та іншої інформації, а також численності і складності господарських операцій, що відображаються у фінансовій (бухгалтер ської) звітності підприємств.
У ході аудиту фінансової (бухгалтерської) звітності повинні бути отримані достатні відповідні аудиторські докази, що дозволяють аудиторської організації з прийнятною упевненістю зробити висновки щодо:
відповідності бухгалтерського обліку підприємства документам і вимогам нормативних актів, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності в Російській Федерації;
відповідності фінансової (бухгалтерської) звітності підприємства тим відомостями, які має аудиторська організація про діяльність економічного суб'єкта.
Аудиторська організація на всіх етапах проведення аудиту зобов'язана дотримуватися позиції професійного скептицизму, тобто брати до уваги той факт, що отримані аудиторські докази можуть виявитися невірними в силу того, що залишилися непоміченими спотворення у фінансовій (бухгалтерської) звітності. Якщо існують ознаки, що вказують на наявність даного факту, аудиторській фірмі необхідно збільшити обсяг аудиторських процедур для підтвердження або спростування виниклих сумнівів.
Джерелами отримання аудиторських доказів в першу чергу є форми фінансової (бухгалтерської) звітності, що застосовуються підприємствами та організаціями:
Бухгалтерський баланс (форма № 1).
Звіт про прибутки і збитки (форма № 2).
Звіт про зміни капіталу (форма № 3).
Звіт про рух грошових коштів (форма № 4).
Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5).
Звіт про цільове використання отриманих коштів (форма № 6).
Пояснювальна записка до річного звіту.
Спеціалізовані форми, встановлені міністерствами та відомствами.
Крім перерахованого вище, до джерел інформації при перевірці фінансової (бухгалтерської) звітності можна віднести наступне:
облікову політику підприємства;
первинні документи підприємства і третіх осіб;
регістри синтетичного та аналітичного обліку по окремих об'єктах бухгалтерського обліку;
результати аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;
усні висловлювання співробітників підприємства і третіх осіб;
результати інвентаризації майна підприємства, проведеної її співробітниками.
Приступаючи до перевірки звітності та її відповідності чинним нормативним актам, аудитору необхідно враховувати той факт, що підприємства мають право самі розробляти форми бухгалтерської звітності, грунтуючись на нормативних документах, що обов'язково має знайти відображення в обліковій політиці підприємства, що перевіряється . У ході перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності аудитор оцінює зміст окремих форм звітності, дотримання правил формування показників звітності та їх кореляцію. З метою контролю відповідності показників звітності вимогам нормативних документів перевіряються:
склад і зміст форм бухгалтерської звітності;
правильність оцінки статей звітності;
взаимоувязка показників звітності, відповідність показників, відображених у різних формах звітності;
правильність формування зведеної звітності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz