27.4. Економічні відносини Росії з ЦСЄ та їх перспективи
Після Другої світової війни регіон ЦСЄ увійшов в сферу впливу Радянського Союзу, який прагнув зміцнити свої військово-політичні позиції шляхом розширення економічних зв'язків. Країни ЦСЄ з кінця 40-х рр.. до початку 90-х рр.. були головними торговельними партнерами СРСР (понад 40% в 1990 р,). Настільки значна частка країн ЦСЄ в радянському зовнішньоторговельному обороті не відповідала питомій вазі регіону в світовому ВВП (2,3% н 1990 р.), у світовій промислової продукції (4,0%) і була зумовлена п основному політичними чинниками. 1. Економічна інтеграція в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги, що поєднував СРСР і країни ЦСЄ (крім колишньої Югославії та Албанії), здійснювалася головним чином на основі обміну радянського сировини І палива на східноєвропейські машини і споживчі товари і не була підкріплена тісними коопераційними зв'язками-на рівні підприємств, що й зумовило невдачу спроб поглиблення інтеграції в РЕВ.
Крах тоталітарних режимів у країнах ЦСЄ та СРСР зруйнувало політичні основи економічних відносин, що призвело до розпаду РЕВ в 1991 р.
Переорієнтація країн ЦСЄ, а потім і Росії па ЄС була обумовлена, зокрема, відсутністю в обох сторін зацікавленості у взаємній торгівлі (крім інтересу країн ЦСЄ в отриманні з Росії енергоносіїв), Позначилося і погіршення по-літичних відносин Росії з багатьма країнами регіону, більшість з яких прагне до вступу в НАТО (з березня 1999 р. Угорщина, Польща і Чехія є членами цієї організації). Всі ці обставини призвели до значного зниження товарообігу Росії з країнами ЦСЄ на початку 90-х рр.. (табл. 27.5).
Торгівля Росії з країнами ЦСЄ до 1995 стабілізувалася на досить низькому рівні, а потім стала потроху рости. Частка країн цього регіону в загальному обсязі торгівлі Росії скоротилася з 15,6 % у 1992 р. до 10,5% у 1997 р.
Незважаючи на величезне падіння обсягу торгівлі з цим регіоном, країни ЦСЄ з ряду товарних позицій залишаються великими економічними партнерами Росії: у ці країни поставляється понад 1/3 російського експорту природного газу м близько 1/4 вивозу нафти. Країни ЦСЄ залишаються значними постачальниками на російський ринок окремих видів машин і устаткування, хімічних товарів, включаючи медикаменти, продовольство.
Росія має позитивне сальдо торгового балансу з країнами ЦСЄ. Одна частина активного сальдо витрачається на оплату транзиту російських товарів, особливо природного газу, а інша - йде на погашення заборгованості СРСР (близько 10 млрд дол), яка утворилася наприкінці 80 - початку 90-х рр.. внаслідок падіння цін на товари радянського експорту і форсованих поставок країнами ЦСЄ своїх товарів в СРСР у розрахунку на подальше погашення ним боргу не по клірингу (як велися розрахунки в РЕВ), а у вільно конвертованій валюті.
Структура торгівлі Росії з країнами ЦСЄ в 90-і рр.. стала набагато примітивніше, У російському, експорті енергоносії (нафта і природний газ) зайняли основне місце. Саме енергетична прив'язка країн ЦСЄ до Росії визначає в основному обсяг взаємного товарообігу. Зазнала значних змін і структура російського імпорту з країн ЦСЄ. Переважна місце в ньому зайняли сільськогосподарські товари та продукція харчової промисловості.
Оцінюючи перспективи економічних зв'язків Росії з країнами ЦСЄ, слід враховувати те, що сталося в 90-і рр.. значне скорочення її виробничого і науково-технічного потенціалу, що веде до зменшення як експортних, так і імпортних поставок. Послідовно проведена країнами ЦСЄ політика диверсифікації джерел постачання енергоносіями та сировиною поступово послаблює попит на російські товари цієї групи. Вступ ряду країн ЦСЄ в НАТО веде до витіснення російських озброєнь і військової техніки з ринків даного регіону. Зацікавленість Росії в імпорті цілого ряду готових виробів з країн ЦСЄ також знижується внаслідок недостатньо високої їх якості, а також розгортання в Росії виробництв, що заміщають імпорт зі східноєвропейських країн.