27.4. Зміни в структурі пропозиції
Розвиток внутрішніх ринків забезпечується як попитом, так і його товарним забезпеченням, пропозицією, тобто структурою і динамікою місцевого виробництва. Існує тісний взаємозв'язок між структурою виробництва і процесом суспільного поділу праці. У ході розвитку продуктивних сил суспільства відбувається якісна диференціація трудової діяльності людей, ведуча до відокремлення різних видів праці. Зрушення в структурі виробництва також взаємопов'язані з споживанням, спрямованістю виробництва на забезпечення суспільних потреб.
Повільний розвиток внутрішнього платоспроможного попиту стримували зміна структури продуктивних сил та пропозиції. В основному зовнішні фактори в 80-90-ті роки значно змінили роль промисловості і сільського господарства в структурі виробництва країн, що розвиваються - вони знизилися. У всіх підгрупах збільшилася частка сфери послуг.
Позиції промисловості. Скорочення частки промисловості в сукупному ВВП країн, що розвиваються сталося в результаті різких змін цінових пропорцій на продукцію гірничодобувних галузей. Найбільш велике зниження частки відбулося в країнах Середнього Сходу та Латинської Америки.
Таблиця 27.2
Частка промисловості в країнах, що розвиваються,% ВВП
Значну, а нерідко переважну частку в обробній промисловості відіграють порівняно прості по сучасним стандартам види виробництв. Досі галузі легкої промисловості займають більше місце, ніж у розвинених країнах. Так, в 1995 р. на машинобудування і металообробку доводилося 24,2% продукції обробної промисловості, а в розвинених країнах - 44,5%. Частка продукції, що припадає на харчову промисловість, занадто велика не тільки за сучасними мірками, але й за стандартами 30-х років західних держав.
Умовою безперервного процесу відтворення виступає необхідність підтримання певних пропорцій у розвитку галузей виробничого та споживчого призначення. Переважно горизонтальна диверсифікація промисловості країн, що розвиваються призводить до того, що галузі важкої промисловості, які пред'являють сильно диверсифікований попит на проміжну продукцію, задовольняють свої потреби в основному за допомогою імпорту нерідко на несприятливих для них умовах.
Повільні темпи зростання сільськогосподарського виробництва на першому етапі гальмували процеси розвитку внутрішнього ринку для продукції вітчизняної промисловості, через брак сільськогосподарської сировини виникали труднощі в роботі промисловості. Індустріалізація викликала підвищений попит на продовольство в силу збільшення найманої праці.
Розгорнулися в 70-90-ті роки «зелені революції» в сільському господарстві ряду регіонів, різко підвищивши товарність виробництва, нерідко призводили до величезних диспропорцій у розвитку аграрного сектора. Переважна більшість програм розвитку спиралося на сучасну західну технологію, яка на тлі економічної відсталості і нерозвиненості інфраструктури поставила сільськогосподарське виробництво країн, що розвиваються в залежність від зовнішніх джерел зростання, в першу чергу від імпортованих засобів виробництва. У багатьох країнах сільськогосподарське виробництво відрізняється великою різноманітністю і специфічністю умов, що робить неефективною застосовувану там технологію західного типу.
Середньорічні прирости сільськогосподарської продукції в країнах, що розвиваються в 80-90-ті роки скоротилися.
Досягнутий загальне зростання виробництва продовольства (83% за 80-90-ті роки) виявився недостатнім для різкого скорочення голоду і недоїдання. У ряді регіонів виробництво продовольства на душу населення скоротилося.
Зрушення в сфері послуг. Об'єктивною умовою індустріального розвитку виступає розширення сфери послуг. Без неї неможливе нормальне функціонування розширеного відтворення. Питома вага сфери послуг в сукупному ВВП зріс в 1,2 рази за 80-90-і роки. На третинний сектор припадала значна частина приросту ВВП. За відносним масштабами капіталовкладень сфера послуг не поступалася промисловості, значно перевершуючи при цьому обробну промисловість. Навіть без капіталомістких галузей - транспорту і зв'язку - вона поглинає приблизно третину валових інвестицій. У порівнянні з промислово розвиненими країнами співвідношення даної сфери з іншими галузями економіки виявилося завищеним.
Таблиця 27.3
Частка сфери послуг у ВВП країн, що розвиваються
У міру підвищення рівня економічного розвитку темпи зростання третинного сектора щодо сповільнюються, але відбувається його інтенсивна перебудова. Більш швидко розвиваються галузі, що обслуговують виробничий процес і забезпечують взаємозв'язок виробництва і споживання. Необхідність модернізації вимагає розширення вкладень у виробничу та організаційну інфраструктуру, а також у підготовку та підтримка робочої сили.