Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
BK Ломакін. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Підручник), 2002 - перейти до змісту підручника

34.5. Відносини Російської Федерації з іншими країнами СНД


Економічні відносини РФ з іншими учасниками СНД формально відносяться до числа пріоритетних. Однак обсяг торгівлі з цими країнами за 1991-1999 рр.. знизився з 138 до 19 млрд дол Частка країн - учасниць СНД в російському товарообігу впала з 54,6 до 18,7%. Відбулися якісні зміни. Якщо на початку 90-х років підтримувалися коопераційні відносини, то в кінці десятиліття домінував простий обмін товарами.
На першому етапі правлячі кола заохочували відцентрові тенденції, розглядаючи СНД як тягар для РФ. Однак переорієнтація на західні ринки призвела до різкого скорочення експорту обробної промисловості. Втрата прімишленних ринків завдає шкоди господарському розвитку Російської Федерації і може виявитися незворотною.
Необхідність підтримки зовнішньоекономічних зв'язків викликається історично склалася спеціалізацією і кооперацією, можливістю збуту традиційної промислової продукції середньої наукоємності. РФ може отримувати багато кольорові і рідкоземельні елементи (марганець, титан, хром, свинець, фосфор, уран, барій, вісмут, стронцій та ін.), які необхідні сучасному виробництву і раніше на 70-100% забезпечувалися внутріспілкову поставками.
Відбулися зміни в географічному напрямку зовнішньоекономічних зв'язків з країнами СНД. Вони проявилися в значному зниженні питомої ваги країн Закавказзя та Середньої Азії. З деякими країнами цих регіонів економічні відносини майже припинилися. Так, обсяг товарообігу з Азербайджаном знизився до 4% від рівня 1991
Наприкінці 90-х років близько 70% товарообігу Російської Федерації в рамках СНД здійснювалося з Україною і Білоруссю (35 і 33%) . На Україну направляється основна частина російського експорту, Білорусія забезпечує основну частку російського імпорту. Далі з великим відривом йде Казахстан. Однак ці країни за величиною торговельного обороту поступаються ФРН і США.
В експорті РФ в країни СНД переважають продовольчі, сировинні товари, текстиль. Поставки продукції машинобудування при великих коливаннях до кінця 90-х років склали близько 1/4 експорту.
Неоднозначно розвивалися кредитні відносини. До 1993 р. в рамках єдиної рублевої зони Центральний банк РФ був важливим джерелом фінансування інших країн СНД. Після розпаду рублевої зони Російська Федерація продовжувала фінансування інших країн СНД на комерційних умовах в основному за імпорт енергоносіїв, але в другій половині 90-х років майже для всіх країн СНД основним джерелом фінансування стали західні країни. Загальна заборгованість країн СНД Російської Федерації на початок 1998 р. становила відносно невелику величину - 6,6 млрд дол
Незначним є рух капіталу у формі прямих інвестицій між РФ та іншими країнами СНД. Прямі капіталовкладення інших країн СНД в російському господарстві становлять лише 1,5% загального обсягу ІПК. Найбільшим інвестором серед них є Україна.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz