5.2.1. Методи визначення рівня суттєвості
Загальними вимогами при виборі показників для плани-вання рівня суттєвості є:
визначення єдиної і стабільної бази для розрахунку;
вибір показників активів та / або фінансових результатів, доходів.
При визначенні рівня суттєвості для конкретних об'єктів перевірки рівень суттєвості необхідно визначати для:
окремих операцій;
показників оборотів і залишків по рахунках ;
виявлених спотворень.
У теорії і на практиці використовуються різні методи визначення суттєвості. Найбільшого поширення набули такі:
шляхом розрахунку середнього рівня показників, що визначаються за встановленими правилами щодо обраних аудиторами базових величин;
шляхом ранжирування з використанням професійного судження щодо базових величин, виходячи з їх суттєвості для конкретної фінансової (бухгалтерської) звітності;
шляхом вибору одного з двох показників - валюти балансу або виручки.
Застосування будь-якого методу має давати приблизно одні й ті ж результати.
На практиці спочатку визначається узагальнюючий рівень суттєвості, який потім переоцінюється щодо конкретних об'єктів перевірки.
Використовувані методи повинні відповідати критеріям:
несуперечності, що забезпечує можливість послідовного застосування;
однаковості;
простоти і ясності;
ефективності організації праці.
Кількісною характеристикою суттєвості є її рівень, тобто гранично допустиме значення помилки в бухгалтерській звітності.
Система базових показників та порядок знаходження рівня суттєвості встановлюється аудиторськими організаціями самостійно.
Прийнята система повинна бути закріплена внутріфірмовими стандартами.
За основу можуть бути взяті, наприклад, такі показники:
вартість активів бухгалтерського балансу;
обсяг продажів у грошовому вираженні;
собівартість продажів;
фінансовий результат діяльності за період,.
Може розраховуватися як єдиний показник рівня сущест-венности для конкретної перевірки, так і різні рівні суще-ственности для певної групи рахунків бухгалтерського обліку, статей балансу, показників звітності.
Єдиний рівень суттєвості може розподілятися на статті перевіряється звітності різними методами: ваговим або пропорційним.
При застосуванні вагового методу значенням рівнів суттєвості за статтями звітності присвоюються ранги в залежності від значимості елемента у звітності, на основі якої вони були розраховані. За результатами ранжування для кожного елемента розраховується його вагове значення з урахуванням і кочення ймовірності, виражених у відсотках.
Твір проміжних значень суттєвості на вагові показники використовується для подальшого розрахунку рівня суттєвості.
Величина рівня суттєвості визначається як середньозважене значення від проміжних величин суттєвості з урахуванням важливості кожної з них.
Певний рівень суттєвості можливих помилок, встановлюваний при проведенні аудиту, доцільно визначити в умовах договору на проведення аудиту.
Суттєвість в аудиті має не тільки кількісну, але і якісну характеристику, яка передбачає оцінку проведення господарських операцій з позицій якості. Наприклад, аудитор повинен визначити, чи мають виявлені порушення дотримання вимог різних нормативних актів у процесі діяльності (здійснення ліцензованої діяльності за відсутності ліцензії або за ліцензією з вичерпаним терміном дії, прийняття до виконання і обліку неправильно оформлених первинних документів і т. п.) істотний характер .
Якісна оцінка завжди супроводжується деяким суб'єктів-тівізма. Виправданість такого підходу базується на використанні принципу аудиторського професійного судження, підтвердженого відповідним досвідом роботи.
Рівень суттєвості застосовується на всіх етапах аудиту (при плануванні, в ході його виконання та завершення).
Таким чином, істотність в аудиті виступає кількісним та якісним критерієм, використовуваним для визначення областей перевірки, інтенсивності її проведення, оцінки виявлених відхилень і пов'язаних з ними ризиків.