| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
АРЕШТ МАЙНА | ||
|
Арешт майна може бути повним або частковим. Повний арешт майна - таке обмеження прав платника податків-організації відносно його майна, при якому він не має права розпоряджатися арештованим майном, а володіння та користування цим майном здійснюються з дозволу та під контролем податкового або митного органу. Частковий арешт майна - таке обмеження прав платника податків-організації відносно його майна, при якому володіння, користування і розпорядження цим майном здійснюються з дозволу та під контролем податкового або митного органу. Арешт може бути застосований лише для забезпечення стягнення податку за рахунок майна платника податків-організації відповідно до правил стягнення податку, встановленими НК. Арешт може бути накладено на все майно платника податків-організації. Арешту підлягає лише те майно, яке необхідно і достатньо для виконання обов'язку зі сплати податку. Рішення про накладення арешту на майно платника податків-організації приймається керівником (його заступником) податкового чи митного органу у формі відповідної постанови. Перед арештом майна посадові особи, що виробляють арешт, зобов'язані пред'явити платнику податків-організації (його представнику) рішення про накладення арешту, санкцію прокурора та документи, що посвідчують їх повноваження. При виробництві арешту складається протокол про арешт майна. У цьому протоколі або в прикладеній до нього опису перераховується і описується майно, що підлягає арешту, з точним зазначенням найменування, кількості та індивідуальних ознак предметів, а при можливості - їх вартості. Всі предмети, що підлягають арешту, пред'являються понятим та платнику податків-організації (його представнику). Керівник (його за-ступник) податкового чи митного органу, який виніс постанову про накладення арешту на майно, визначає місце, де має знаходитися майно, на яке накладено арешт. Відчуження (за винятком виробленого під контролем або з дозволу податкового або митного органу, що застосував арешт), розтрата або приховування майна, на яке накладено арешт, не допускаються. Недодержання встановленого порядку володіння, користування і розпорядження майном, на яке накладено арешт, є підставою для притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої ст. 125 НК «Несо-блюдение порядку володіння, користування і (або) розпорядження майном, на яке накладено арешт» і (або) іншими федеральними законами. Рішення про арешт майна скасовується уповноваженою посадовою особою податкового або митного органу при припиненні обов'язки по сплаті податку. Рішення діє з моменту накладення арешту до скасування цього рішення уповноваженою посадовою особою податкового або митного органу, який виніс таке рішення, або до скасування зазначеного рішення вищим податковим або митним органом або судом. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||