3.8. Аудит фінансового стану підприємства
Фінансовий стан - комплексне поняття, що характеризується системою показників, що відображають процес формування і використання фінансових коштів підприємства.
У ринковій економіці фінансовий стан відображає підсумки всієї господарської та фінансової діяльності. Саме кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять власників (акціонерів) підприємства, його ділових партнерів, податкові органи.
Особлива роль відводиться аудитору, перевіряючому фінансовий стан підприємства, який повинен провести аналіз і дати висновок.
Однією з важливих функцій аудитора є надання консультацій проверяемому ним підприємству з різних економічних питань.
Для цього необхідно провести ретельний аналіз фінансового стану, виявити слабкі і сильні сторони, намітити шляхи вдосконалення фінансового стану, виходу зі складної фінансової ситуації.
Аналітичні процедури, що включають аналіз фінансового стану підприємства, аналіз і оцінку основних фінансових коефіцієнтів, причини виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості, аналіз фінансових результатів, аналіз оборотності активів, а головне оцінку кредитоспроможності і потенційного банкрутства, є незалежними аудиторськими процедурами, застосовуваними аудитором для обгрунтування аудиторських доказів.
Важливим розділом аналізу для аудитора є баланс. Оцінку задовільного стану балансу слід проводити двічі: на етапі планування аудиту - на базі звітно - сти до її перевірки і на етапі складання висновку, коли в баланс підприємства внесені виправлення за результатами перевірки.
Якщо на етапі планування стало ясно, що бухгалтерський баланс має незадовільний стан, керівництву ау-| диторської фірми слід ще раз оцінити можливість подальшої співпраці з даним підприємством. Якщо в результаті перевірки і виявлення помилок бухгалтерський баланс клієнта набуває ознак неплатоспроможності, аудитору слід відобразити цей факт в аудиторському висновку.
При проведенні аналізу аудитор може перевіряти розрахунки вручну, а також скористатися програмними засобами з використанням факторних моделей, що набагато ефективніше. Слід зазначити, що при цьому алгоритм (метод розрахунку), закладений в основу проведення аналізу фінансового стану підприємства, заснований на взаємозв'язках, внутрішньо властивих балансу та інших форм звітності. В даний час розробкою спеціальних аналітичних програм займається цілий ряд фірм (наприклад, московська фірма «ІНЕК» тощо).
ф. № 1 «Бухгалтерський баланс» і додатки до балансу;
ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» (скорочена);
ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» (повна);
ф. № 3 «Звіт про рух капіталу»;
ф. № 4 «Звіт про рух грошових коштів»;
ф. № 5 «Додатки до балансу».
Аналіз фінансового стану підприємства включає наступні етапи:
Попередня (загальна) оцінка фінансового стану підприємства і зміни його фінансових показників за звітний період.
Аналіз (вертикальної і горизонтальної) структури статей балансу.
Аналіз і оцінка кредитоспроможності підприємства.
Аналіз оборотності оборотних коштів.
Аналіз фінансових результатів.
Аналіз потенційного банкрутства.
Для проведення аналізу фінансового стану підприємства використовуються традиційні (універсальні) прийоми аналізу порівняння, угруповання, абсолютні та відносні величини, методи підстановки (спосіб різниць), прийом коефіцієнтів, прийоми математичної статистики: кореляційний та регресійний аналіз, математичні прийоми: лінійне програмування, мережеві графіки та ін
У фінансовому аналізі підприємства використовуються певні алгоритми і формули. Головним інформаційним джерелом є бухгалтерський баланс.
Аудитор перевіряє розрахунки по вертикальному і горизонтальному аналізу основних статей балансу, виявляє причини освіти невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, наявність і з'ясування збитків, формування і розподіл прибутку.
При аналізі знаходяться зміни (абсолютні і відносні, і визначаються у відсотках до величини на початок і на кінець року). Розрахунок змін питомих ваг величин статей балансу за звітний період проводиться за такою формулою:
Економічною сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість його запасів і витрат джерелами їх формування. Для аналізу фінансової стійкості необхідно розрахувати такий показник, як надлишок або нестача коштів для формування запасів і витрат, який розраховується як різниця між величиною джерел коштів і величиною запасів. Тому аудитору треба визначити розміри джерел коштів, наявних у підприємства для формування його запасів і витрат. Для цього використовуються такі показники:
Для аналізу складається таблиця, в яку вносяться значення розрахованих коефіцієнтів.
Аудитор робить висновки на основі даних таблиці. Якщо коефіцієнт відхиляється від нормативу, то аудитор дає пропозиції щодо поліпшення фінансових показників. Наприклад, зниження рівня запасів, збільшення джерел власних коштів, зростання довгострокових позик у розумних межах і т. д.
Наступний етап - аналіз і оцінка ліквідності та кредитосп-можності підприємства.
Кредитоспроможність - це здатність підприємства, своєчасно і повністю розрахуватися за своїми боргами.
Ліквідність - ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.
Таким чином, ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов'язаннями підприємства і його активами.
Потім аудитор оцінює економічний потенціал підприємства як здатність організації забезпечувати її сталий розвиток та отримання найбільшого прибутку. При цьому визначаються:
Аудитор на підставі методики потенційного банкрутства визначає спроможність підприємства і робить висновки про стан підприємства та достовірності бухгалтерської звітності.
Також перевіряються необхідні проводки по фінансовому стану.
Схеми перевірки загального стану обліку та якості звітних документів показані на рис. 23 і 24 відповідно.
Рис 23. Схема перевірки загального стану обліку
Рис. 24. Схема перевірки якості звітних документів