| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.6. Аудиторська перевірка кредитних організацій (банків) Основні етапи аудиторської перевірки | ||
|
Аналіз установчих документів: їх відповідність законодавству; законність внесення в них змін; наявність рішень зборів пайовиків (акціонерів), ради і правління банку з питань, що регулює діяльність кредитної організації; правомочність їх рішень, відповідність чинному законодавству та статуту кредитної організації. Аналіз статуту банку У статуті банку мають міститися необхідні відомості відповідно до чинного законодавства, а саме: вид банку; предмет і цілі діяльності банку; склад учасників (засновників); фірмове найменування і місцезнаходження; розмір статутного фонду; порядок розподілу прибутку і відшкодування збитків; порядок створення та використання фондів банку; склад, порядок освіти і компетенція органів управління банку; порядок прийняття рішень органами управління банку, у тому числі перелік вопросрв, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів; положення про ревізійну комісії банку. Своєчасність, повнота і джерела формування статутного фонду Порядок перевірки правильності формування статутного фонду залежить від способу його формування. Статутний фонд може створюватися пайовими внесками або викупом акцій. При перевірці з'ясовуються: повнота перерахування заявленого внеску; дотримання термінів формування статутного фонду; джерела формування (за рахунок власних коштів уч-редітелей або учасників банку або шляхом залучення кредиту, внесків третіх осіб). Для перевірки використовуються: установчий договір, в якому вказується сума внеску засновників, і підписні листи, список пайовиків або акціонерів із зазначенням сум внесків у статутний фонд. Аналізуються порядок і терміни формування оголошеного статутного фонду. При цьому використовується список акціонерів (пайовиків) із зазначенням внеску до статутного фонду банку. За щоденними банківським балансам і первинним банківських документів перевіряється фактичне надходження коштів від акціонерів (пайовиків), їх зарахування на балансовий рахунок «Статутний фонд» і повнота внесення внесків кожним учасником банку. Ефективність організаційної структури кредитної організації При цьому оцінюються: відповідність організаційної структури затвердженим штатним розкладом; наявність положення про структурні підрозділи, посадових інструкцій співробітників управлінь (відділів); порядок роботи кредитного комітету; наявність положень про вклади, порядку кредитування; формування і використання фондів банку; наявність положення про розподіл прибутку (кошторис витрат); наявність порядку відкриття та обслуговування рахунків клієнтів; порядок встановлення і зміни внутрішніх тарифів кредитної організації; оцінка внутрішніх правил проходження документообігу-в кредитній організації, її філіях та відділеннях; оцінка документів, що регламентують діяльність фі-філій; наявність роботи внутрішнього аудиту в кредитній організації. Перевірка розрахункових операцій Перевірка розрахункових операцій включає: правильність і своєчасність здійснення операцій за рахунками клієнтів; правильність оформлення платіжних документів, своєчасність виставлення та виконання акредитивів; формування юридичної «досьє» клієнтів у відповідності з діючими нормативними актами; своєчасність сповіщення податкової інспекції та Пенсійного фонду про всі відкриті рахунки; законність відкриття і закриття розрахункових, поточних, валютних та інших рахунків клієнтів, кореспондентських рахунків (субрахунків). Правильність оформлення та ведення касових операцій Метою аудиту каси і касових операцій є перевірка дотримання комерційним банком банківського законодавства у сфері зберігання, ведення та обліку операцій з готівкою. Слід мати на увазі, що на відміну від безготівкових (депозитних) грошей, що представляють зобов'язання комерційних банків, готівка є зобов'язаннями Централь-ного банку Росії і забезпечуються його активами. Тому інтереси Центрального банку з підтримки сталого грошового обігу країни і інтереси окремих комерційних банків, які полягають в отриманні прибутку, можуть не | збігатися. У результаті цього у банків постійно існує спокуса піти на деякі порушення чинного законодавства з метою збільшення своїх прибутків. | Таким чином, від незалежних аудиторських організацій потрібна особлива увага до ведення в комерційних банках касових операцій з готівкою. Разом з тим необхідно відзначити, що аудит касових операцій всупереч сформованій переконання далеко не аналогічний ревізії каси. Особливістю аудиторської перевірки операцій з касовою готівкою є те, що вона ні в якому разі не повинна порушувати нормального ходу касових операцій банку. Аудитор протягом робочого дня не має права перебувати в касовому по-ня операційної каси, тому питання, що виникають в ході аудиторської перевірки, доводиться з'ясовувати після закінчення операційного дня. Нарешті, ще однією відмінністю аудиторської перевірки від ревізії є те, що аудитори не тільки виявляють недоліки в діяльності банку, але і по можливості дають свої рекомендації щодо поліпшення роботи. Аналіз депозитних операцій банку Проводиться аналіз за такими укрупненими розділами: процентна політика; облік руху залучених коштів юридичних і фізичних осіб; правильність нарахування і виплата відсотків. Аналіз активних операцій банку Перевірка активних операцій банку є найбільш трудо-ємним, але разом з тим і найбільш важливим напрямком ауді-Торський діяльності, оскільки об'єктом перевірки виступають усі балансові та позабалансові статті активів банку. Причина пильної уваги аудиторів до активних операцій криється у тому, що структура і якість активів значною мірою зумовлюють ліквідність і платоспроможність банку, а в кінцевому підсумку - його надійність. Основні напрями перевірки активних операцій: перевірка законності і правомірності здійснюваних банком операцій; аналіз і оцінка ризикованості активних операцій; оцінка рівня менеджменту банку при здійсненні активних операцій. Оскільки в сучасній банківській практиці головним напрямком розміщення ресурсів є надання позичок, велику увагу при перевірці активних операцій приділяється аналізу та оцінці позичкових операцій. Основні напрямки визначають план і зміст аудиторської перевірки активних операцій. Вони ж обумовлюють і спрямованість рекомендацій аудиторів. Перевірку активних операцій банку, як показує досвід, до-вільно зручно проводити за такими укрупненими розділами: кредитування юридичних і фізичних осіб; залучення централізованих кредитних ресурсів, звітність щодо їх використання та облік; аналіз простроченої заборгованості за залученими коштами і виданими кредитами, повнота і своєчасність її відображення в обліку; правильність нарахування і повноти стягнення (сплати) відсотків та інших доходів (витрат); операції з цінними паперами (синтетичний, аналітичний та позабалансовий облік операцій, переоцінка цінних паперів); оформлення та облік операцій по спільній діяльності; інші операції кредитної організації з розміщення коштів в рублях: їх юридичне оформлення та облік. Аналіз діяльності комерційних банків показав, що однією з основних причин, що призводить до погіршення фінансового положення низки банків, з'явилася погано налагоджена робота з управління позичковим портфелем. Враховуючи це, при проведенні аудиторських перевірок слід звернути особливу увагу на цю ділянку. Перш за все слід проаналізувати такі моменти: чи виробляються вчасно і в повному обсязі платежі в рахунок погашення основної суми та суми відсотків; чи є фінансова інформація, яку зобов'язаний надати боржник, повної і не застаріла чи вона; як давно проводився аналіз фінансового стану боржника, чи є підстави припускати, що основна сума і відсотки будуть виплачені не повністю або взагалі не будуть виплачені; якими мають бути резерви на можливі втрати по позиках; чи є документація по позиці повної і юридично дійсною; чи правильно оформлені документи щодо забезпечення і гарантіям; чи є кредитна документація доступною і ясною не тільки для оформлення позики працівником банку, а й для інших; як надалі будується робота інформування керівництва тим працівником, який оформляв позику; як застосовуються необхідні заходи впливу у відношенні боржника на підставі висновку працівника банку, що оформляє позику; чи є аналіз цього питання предметом уваги внутрішньобанківського контролю. 9. Операції кредитних організацій в іноземній валюті У зв'язку з тим, що існують особливості проведення операцій з валютними цінностями, головна з яких - наявність валютного регулювання і виконання банками функцій агентів валютного контролю, валютні операції вимагають окремого, найбільш пильної уваги. При розгляді будь-якої валютної операції потрібно в першу чергу встановити обгрунтованість її з точки зору валютного законодавства. проведення розрахунків, пов'язаних з експортно-імпортними операціями клієнтів в іноземній валюті; встановлення кореспондентських відносин з іноземними та російськими кредитними організаціями; здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; валютне обслуговування громадян відповідно до чинного законодавства; неторгові операції, робота обмінних пунктів, відповідність їх обладнання вимогам Банку Росії; валютний контроль за надходженням товарів, послуг за імпортними контрактами резидентів. Перевірка кредитної організації як господарюючого суб'єкта Сюди включаються операції з обліку: основних засобів, МБП, нематеріальних активів; заробітної плати; власних коштів кредитної організації; стан дебіторської та кредиторської заборгованості по рублевих і валютних операцій (облік розрахунків з підзвітними особами та т . д.); доходів кредитної організації; витрат кредитної організації; формування і розподіл прибутку; - правильність обчислення і сплати кредитною організацією податку на прибуток, податку на додану вартість та інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету в со-відповідності з чинним законодавством; відображення в обліку операцій з формування прибутку та його використання, а також заключних оборотів за відповідними рахунками. Складання та аналіз офіційної звітності При цьому розглядаються питання правильності і своєчасності складання та подання звітності банку. Зокрема: фінансової звітності на підставі зведеного балансу кредитної організації; звіту, про прибутки і збитки; звітності філій. У цьому ж розділі перевіряються правильність розрахунку і дотримання економічних нормативів, своєчасність і повнота де-понірованія коштів у фонді обов'язкових, створення резервів на можливі втрати по позичках і під знецінення цінних паперів. Розглядаються адміністративні та економічні санкції, накладені на кредитну організацію (дата накладення санкції, орган, який наклав санкцію, причина накладення, вид і розмір санкції, її виконання). Аудиторська перевірка повинна здійснюватися на основі наступних документів: Установчі документи. Внутрішні акти (положення, протоколи, регламенти, посадові інструкції), що регулюють діяльність кредитної організації. Щоденні бухгалтерські баланси. Оборотно-сальдові відомості. Бухгалтерські журнали по всіх балансових рахунках. Особові рахунки. Бухгалтерські (меморіальні) документи, в тому числі по: операціями клієнтів кредитної організації (розрахункові документи); вкладами громадян; операціями з іноземною валютою і розрахунками в іноземній валюті; операціями внутрішньобанківського значення; позиках; касовими документами. Аналітичного обліку по всіх операціях, що підлягають аналітичному обліку. Книги обліку основних засобів, МБП, інвентарні картки. Книга обліку бланків суворої звітності. Книга реєстрації відкритих рахунків підприємствам і органі7 приємств. Платіжно-розрахункові документи. Юридичні справи клієнтів, картки із зразками підписів і відбитка печатки. Договори кредитні, застави, страхування і т. п. Гарантійні зобов'язання. Угоди та договори за іншими операціями кредитної ор-ганізації. Звітність бухгалтерська та аналітична. Документація відділу кадрів. Документація, пов'язана з операціями в іноземній валюті, у тому числі обмінних пунктів. Кредитна організація, що має філії, представляє в Головне управління Центрального банку Російської Федерації консолідований баланс, достовірність якого підтверджена аудиторською організацією. Умови підтвердження достовірності балансу з урахуванням філій повинні бути визначені в укладеному договорі на проведення аудиторської перевірки. Для підтвердження зведеного балансу у кредитної організації, що має філії, повинне бути перевірено не менше 40% установ кредиторської організації. При цьому аудиторська фірма (аудитор) може перевіряти філії самостійно, а також покладатися на результати перевірки філій, проведеної іншими аудиторськими фірмами (аудитором), службою внутрішнього аудиту кредитної організації. В останньому випадку перевірка здійснюється за спеціальною програмою, погодженою з аудитором. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||