6.1. Аудиторська вибірка
Аудиторська вибірка проводиться з метою збору аудиторських доказів, що дозволяють скласти думку про всю прове-яемой сукупності. Для цього необхідно визначити предмет дослідження і саму сукупність об'єктів, що перевіряються. Розмір вибірки визначається величиною помилки, яку аудитор вважає припустимою, тобто тієї її величиною, яка буде незначна для формування думки аудитора про перевіреній сукупності.
Види вибірок
Залежно від предмета дослідження вибірка буває:
Якісна (атрибутивное вибіркове спостереження) - перевіряється відсутність або наявність яких- або атрибутів.
Кількісна - визначається абсолютний розмір помилки.
Монетарна вибірка (симбіоз кількісної та якісної вибірки) - використовується при поглибленої перевірки по суті, тестуванні.
При будь-якому вигляді вибірки можуть бути використані наступні методи:
імовірнісний - відбір у досліджувану сукупність виробляється з використанням статистичних методів, при цьому існує кількісна визначеність вибіркового ризику;
невероятностной - довільна вибірка, при якій відбір одиниць для дослідження з генеральної сукупності заснований на професійному судженні перевіряючого.
Залежно від методу відбору одиниць з генеральної сукупності використовуються і відповідні методи оцінки отриманих результатів. Вони поділяються на статистичний, при якому використовуються статистико-математичні моделі для розрахунку результатів, і нестатистичної, заснований на здатності аудитора до самостійних професійним судженням
Вибірковий метод аудиту полягає в застосуванні аудиторських процедур менше ніж до 100% генеральної сукупності об'єктів, що перевіряються з поширенням отриманих результатів на всю сукупність.
Етапи вибіркового аудиту:
Постановка завдання.
Визначення критеріїв відхилень.
Визначення генеральної сукупності.
Вибір методу відбору.
Визначення обсягу вибірки.
Побудова, отримання вибірки.
Аналіз виявлених відхилень.
Оцінка результатів і висновки з вибіркової перевірки.
Постановка завдань, конкретизація напрямів перевірки -
це визначення приватних завдань, які вирішує аудитор, перевіряючи конкретні ділянки. На постановку таких завдань впливає як загальна мета аудиту даного господарюючого суб'єкта, так і особливості окремих об'єктів, що перевіряються.
До початку процедури тестування необхідно визначити критерії, за якими будуть виявлятися відхилення (помилки, похибки). Крім визначення критеріїв наявності помилок при проведенні кількісного вибіркового дослідження важливо вирішити, як розглядати позитивні і негативні сумові відхилення.
Наприклад, при перевірці розрахунків з підзвітними особами, в 2% з усіх авансових звітів відсутній підпис підзвітної особи. Якщо аудитор робить вибірку в обсязі 100 авансових звітів і виявляє у двох з них відсутність підписів, то така вибірка буде представницької, тобто репрезентативною.
Відбір елементів з генеральної сукупності може здійснюватися у вигляді імовірнісного (випадкового) і невероятностной відбору. Обсяг вибірки залежить від способу відбору одиниць досліджуваного ознаки з генеральної сукупності, а також від граничної помилки вибірки, которою аудитор вважає допустимою.
Щоб обчислити кількість елементів, відбір яких забезпечив би репрезентативність вибірки, необхідно мати представ-ня про містяться в генеральній сукупності помилках, проте до дослідження аудитор може лише припускати наявність (або відсутність) і розмір таких помилок. У практиці аудиту існують два найбільш поширених способу визначення обсягу вибірки: за допомогою спеціальних таблиць і шляхом математичних розрахунків.
Розрахунок обсягу вибірки за таблицями. Даний спосіб детально описаний в книзі відомого американського вченого і практика Ро-берта Монтгомері (1872-1953). Для знаходження об'єму вибірки необхідно визначити три показники:
надійність застосовуваного методу вибірки;
очікувана ступінь відхилення (в% від генеральної сукупності);
допустима ступінь відхилення (також у% від генеральної сукупності).
Скориставшись спеціальною таблицею, складеної для різних рівнів надійності, можна визначити обсяг вибірки. Приклад таблиці розрахунку обсягу вибірки для надійності 95% див. у таблиці 7.
Наприклад, при перевірці було встановлено допустима помилка, тобто допустима ступінь відхилення в генеральній сукупності, 5%, а очікувана величина помилки 2%. При цьому необхідно бути на 95% впевненими, що реальна помилка, що міститься в гені-ральної сукупності, не перевищить встановлену допустиму помилку. Обсяг вибірки буде визначений на перетині відповідних граф таблиці, складеної для надійності в 95% - 190 елементів.
Знаходження обсягу вибірки шляхом математичних розрахунків. Даний спосіб докладно викладений в американському стандарті з вибіркового аудиту SAS № 39. Даний стандарт розділяє знаходження обсягу вибірки для генеральнихсукупностей,
в яких не очікується помилок або очікуються дуже незначні помилки, і для сукупностей, які містять відхилення.
Якщо в досліджуваній сукупності не очікується помилок або очікуються дуже незначні помилки, обсяг вибірки знаходять множенням фактора впевненості (надійності) (Н) на вартість сукупності (СС) і діленням на допустиму суму спотворення (ДСІ):
Фактор впевненості (надійності) визначається за таблицею, використовуваної для сукупностей, що не містять помилки або містять незначну кількість.
На практиці було встановлено, що при рівні впевненості 97,5% і вище отриманий обсяг вибірки є дещо заниженим для екстраполяції (перенесення) отриманих даних на всю генеральну сукупність. Це виправляється шляхом використання наступних даних (таблиця 9).
У практиці існує ще ряд способів визначення обсягу вибірки, які по суті схожі з розглянутими вище. На прикладі наведених способів видно, що аудитор може отримати лише дуже близький до істини результат. У зв'язку з цим аудитори часто взагалі не розраховують спеціальним чином обсяг вибірки, а визначають її обсяг, спираючись на своє професійне судження та враховуючи фактори, викладені в таблиці 10.
Після дослідження елементів знайдені відхилення, помилки, порушення, недоліки, зауваження відображаються в робочій документації аудитора. Перед складанням остаточного висновку по вибіркової сукупності, екстраполюючи (переносячи) знайдені відхилення, помилки на всю досліджувану сукупність, аудитор повинен розглянути і визначити характер кожного з виявлених відхилень (помилок, недоліків) окремо. Тобто з'ясувати, чим зумовлене дане відхилення: вадами в системі внутрішнього контролю, неправильним розумінням персоналом нормативних актів, безпечністю, умисним спотворенням і т. п., чи є дане відхилення випадковим або систематичним, тобто властивим всім документам. Провівши аналіз знайдених відхилень, аудитор дає рекомендації щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю на підприємстві, ведення обліку. Крім того, може бути прийнято рішення про збільшення розміру вибірки, проведенні додаткового дослідження.
Залежно від використаного методу відбору, аудитор проводить статистичну або нестатистичної оцінку результатів. Завдання аудитора на заключному етапі - поширити виявлені у вибірці помилки на генеральну сукупність. Оцінка може бути отримана у вигляді конкретного суммового інтервалу, в межах якого із заданою вірогідністю лежить помилка, або у вигляді професійного судження аудитора про цю помилку.