| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.6 Аудиторські докази. | ||
|
детальна перевірка вірності відображення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках; аналітична процедура; перевірка (тест) коштів внутрішнього контролю. Аудитор при складанні програми аудиту повинен передбачити, які аудиторські процедури і в якому обсязі необхідно виконати для збору аудиторських доказів. При отриманні даних доказів аудитору слід керуватися Правилом (стандартом) аудиторської діяльності «Аудиторські докази», схваленим Комісією з аудиторської діяльності при Президенті РФ 25.12.96. При цьому слід враховувати (як і у всіх попередніх випадках використання правил (стандартів) аудиторської діяльності), що вимоги даного правила є обов'язковими при здійсненні аудиту, що передбачає підготовку офіційного аудиторського висновку, в усіх інших випадках вони носять рекомендаційний характер. Аудиторські докази можуть бути: внутрішніми - включають в себе інформацію, отриману від економічного суб'єкта в письмовому або усному вигляді; зовнішніми - включають в себе інформацію, отриману від третьої сторони в письмовому вигляді (зазвичай за письмовим запитом аудиторської організації); змішаними - включають в себе інформацію, отриману від економічного суб'єкта в письмовому або усному вигляді і підтверджену третьою стороною у письмовому вигляді. Всі вище перераховані види аудиторських доказів розрізняються за ступенем цінності і достовірності. Найбільш цінними і достовірними є зовнішні докази, далі - змішані і потім внутрішні. Також слід зазначити, що докази отримані самої аудиторської організацією, зазвичай є більш достовірними, ніж докази, надані економічним суб'єктом, і докази у формі документів і письмових показань звичайно є більш достовірними, ніж усні свідчення. первинні документи економічного суб'єкта і третіх осіб; регістри бухгалтерського обліку економічного суб'єкта; результати аналізу фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта; усні висловлювання співробітників економічного суб'єкта і третіх осіб; зіставлення одних документів економічного суб'єкта з іншими, а також зіставлення документів економічного суб'єкта з документами третіх осіб; результати інвентаризації майна економічного суб'єкта, що проводиться співробітниками економічного суб'єкта; бухгалтерська звітність. Аудиторський ризик зменшується, якщо аудитор використовує докази, отримані з різних джерел і різні за формою подання. Якщо докази, отримані з одного джерела, суперечать доказам, отриманим з іншого джерела, аудитору необхідно використовувати додаткові аудиторські процедури, щоб вирішити виниклі суперечності і бути впевненим у достовірності зібраних доказів та обгрунтованості отриманих висновків. Методи отримання аудиторських доказів: перевірка арифметичних розрахунків клієнта (перерахування) - перевірка арифметичної точності джерел документів і бухгалтерських записів за допомогою виконання незалежних підрахунків, інвентаризація - отримання орієнтовною інформації про стан і вартості майна клієнта і його фінансових зобов'язань; перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій; підтвердження - отримання інформації про реальність залишків на рахунках обліку грошових коштів, рахунків розрахунків, рахунків дебіторської та кредиторської заборгованості, для чого аудиторська організація отримує підтвердження у письмовій формі від третьої сторони; усне опитування персоналу, керівництва економічного суб'єкта і незалежної (третьої) сторони; перевірка документів - визначення реальності використовуваних при перевірці документів, тобто простежування відображення операції в обліку аж до того первинного документа, який повинен підтверджувати реальність і доцільність виконання цієї операції; аналітичні процедури - аналіз і оцінка отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників економічного суб'єкта з метою виявлення незвично або невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також з'ясування причин таких помилок і спотворень, бувають наступних типів: зіставлення залишків по рахунках за різні періоди, зіставлення показників бухгалтерської звітності з кошторисними (плановими) показниками, оцінка співвідношень між різними статтями звітності і зіставлення їх з даними попередніх періодів, ^ зіставлення фінансової інформації і нефінансової (відомостей про діяльність економічного суб'єкта, не відображеної безпосередньо в системі його бухгалтерського обліку). 9) підготовка альтернативного балансу. Зібрані докази відображаються аудитором в його робочих документах, складених у вигляді записів про вивчення й оцінки постановки бухгалтерського обліку та організації внутрішнього контролю, а також бланків, таблиць і протоколів, що відображають планування, виконання та виклад результатів аудиторських процедур. Дані отриманих доказів використовуються при складанні аудиторського висновку і звіту керівництву підприємства, що перевіряється за результатами аудиту. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||