2.3. Балансова модель і класифікація рахунків
про схему формування інформаційних потоків між бухгалтерським балансом і рахунками;
про сутність та цілі класифікація рахунків;
про ознаки класифікації рахунків;
про загальній класифікації рахунків, заснованої на сукупності природних і значущих ознак;
про взаємозв'язок класифікації рахунків і Плану рахунків.
Схема формування інформаційних потоків
між бухгалтерським балансом і рахунками
Проблеми розкриття сутності балансу, вдосконалення його моделей пов'язані з методологією бухгалтерського обліку. До елементів методу, характерним лише для бухгалтерського обліку, відносяться традиційно баланс, система рахунків і подвійний запис. Бухгалтерський баланс будується на основі інформації, отриманої в результаті подвійного запису господарських фактів на рахунках. Сальдо за рахунками формує сукупність показників балансу. Подвійний запис - рахунки - баланс складають єдину систему переробки даних первинного обліку господарських фактів в узагальнюючі інформаційні показники.
Принцип подвійного запису є «душею» загальнообов'язкового методу бухгалтерського обліку, це вимагає правильного його розуміння і застосування. Один з основоположних принципів подвійного запису - принцип цілісності - припускає замкнуту систему, в рамках якої згідно з принципом реєстрації повинен отримувати відображення кожен факт господарського життя.
Формування інформаційних потоків між бухгалтерським балансом і рахунками можна представити у вигляді такої схеми (рис. 5).
Рис. 5. Інформаційні потоки між бухгалтерським балансом
і рахунками
На балансових рахунках враховуються значення показників, які безпосередньо позначаються на балансі (постійні рахунки з явно вираженим сальдо - рахунки активів, капіталу і зобов'язань), і рахунки, які беруть участь у формуванні бухгалтерського балансу, але не мають з ним безпосереднього зв'язку (змінні - це рахунки доходів і витрат, а також інші рахунки, що характеризують господарські та фінансові процеси, накопичені обороти яких відносяться тільки до звітного періоду і в кінці його закриваються, тобто вважаються рахунками без явно вираженого сальдо). Згідно зі схемою рахунки постійні відкриваються на основі перенесення з балансу на початок звітного періоду показників в якості початкового сальдо. Протягом звітного періоду на рахунках відображаються зміни (збільшення і зменшення), що відбуваються з об'єктами бухгалтерського спостереження або факторами фінансового результату (доходи і витрати). Вони є наслідком доконаних фактів господарської діяльності. По закінченні періоду на кожному рахунку підраховуються підсумки за дебетовою і кредитової боці, а по постійним рахунками виводиться кінцеве сальдо. Кінцеве сальдо постійних рахунків бухгалтерського обліку переноситься у відповідні балансові рядки заключного бухгалтерського балансу на кінець звітного періоду. Так виглядає взаємозв'язок рахунків і бухгалтерського балансу в процедурному аспекті.