| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
БАНКИ (БАНК) | ||
|
Особливості визначення доходів банків встановлені в ст. 290 НК. До доходів банків, крім доходів від реалізації та позареалізаційних доходів, які визначаються з урахуванням особливостей, встановлених у ст. 290 НК, відносяться також доходи від банківської діяльності (п. 1 ст. 290 НК). До доходів банків з метою глави 25 НК відносяться, зокрема, такі доходи від здійснення банківської діяльності: у вигляді процентів від розміщення банком від свого імені і за свій рахунок грошових коштів, надання кредитів і позик; у вигляді плати за відкриття і ведення банківських рахунків клієнтів, у тому числі банків-кореспондентів, та здійснення розрахунків за їх дорученням, включаючи комісійну і іншу винагороду за перекладні, інкасові, акредитивні та інші операції, оформлення та обслуговування платіжних карт і інших спеціальних засобів, призначених для здійснення банківських операцій, за надання виписок і інших документів по рахунках і за розшук сум; від інкасації грошових коштів, векселів, платіжних і розрахункових документів і касового обслуговування клієнтів; від проведення валютних операцій, здійснюваних у готівковій та безготівковій формах, включаючи комісійні збори (винагороди) при операціях з купівлі або продажу іноземної валюти, в тому числі за рахунок і за дорученням клієнта, від операцій з валютними цінностями. Для визначення доходів від купівлі (продажу) іноземної валюти приймається різниця між фактичною ціною купівлі (продажу) іноземної валюти і офіційним курсом іноземних валют до рубля РФ, встановленого ЦБ РФ на дату розрахунків по угоді купівлі (продажу) іноземних-ної валюти; за операціями купівлі-продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у вигляді різниці між ціною реалізації та облікової вартістю; у вигляді позитивної різниці від перевищення позитивної переоцінки іноземної валюти та дорогоцінних металів над негативною пе-переоцінки; від операцій з надання банківських гарантій, зобов'язань, авалей і поручительств за третіх осіб, що передбачають виконання в грошовій формі; 9) у вигляді позитивної різниці між отриманою при припиненні або реалізації (наступної поступку) права вимоги (у тому числі раніше придбаного) сумою коштів та облікової вартістю даного права вимоги; від надання в оренду спеціально обладнаних приміщень і сейфів для зберігання документів і цінностей; у вигляді плати за доставку, перевезення грошових коштів, цінних паперів, інших цінностей і банківських документів (крім інкасації); у вигляді плати за перевезення та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; у вигляді плати, одержуваної банком від експортерів та імпортерів, за виконання функцій агентів валютного контролю ; за операціями купівлі-продажу колекційних монет у вигляді різниці між ціною реалізації і ціною придбання; у вигляді сум, отриманих банком за повернутих кредитами (позиками), збитки від списання яких були раніше враховані у складі витрат, що зменшили податкову базу, або списаних за рахунок створених резервів, відрахування на створення яких раніше зменшували податкову базу; у вигляді отриманої банком компенсації понесених витрат з оплати послуг сторонніх організацій з контролю за відповідністю стандартам злитків дорогоцінних металів, одержуваних банком у фізичних осіб та юридичних осіб; від здійснення форфейтингових та факторингових операцій; інші доходи, пов'язані з банківською діяльністю (п. 2 ст. 290 НК). Не включаються до доходів банку суми позитивної переоцінки коштів в іноземній валюті, що надійшли в оплату статутних капіталів банків (п. 3 ст. 290 НК). Особливості визначення витрат банків встановлені в ст. 291 НК. До витрат банку, крім витрат, передбачених ст. 254-269 НК, які визначаються з урахуванням особливостей ст. 291 НК, відносяться також витрати, понесені при здійсненні банківської діяльності (п. 1 ст. 291 НК). Не включаються до витрат банку суми негативної переоцінки коштів в іноземній валюті, що надійшли в оплату статутних капіталів кредитних організацій (п. 3 ст. 291 НК). Банки вправі відносити на зменшення податкової бази збитки за операціями з Фісс, не обертаються на організованому ринку, базисним активом Фісс яких виступає іноземна валюта, а виконання здійснюється шляхом поставки базисного активу Фісс (п. 5 ст. 304 ПК). Особливості ведення податкового обліку доходів і витрат банків встановлені в ст. 331 НК. Платники податків-банки ведуть податковий облік доходів і витрат, отриманих від (понесених при) здійснення банківської діяльності, на підставі відображення операцій та угод в аналітичному обліку відповідно до встановленого главою 25 НК порядком визнання доходу і витрати. Аналітичний облік доходів і витрат, отриманих (понесених) у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями, ведеться відповідно до порядку, передбаченого ст. 328 НК. Доходи і витрати по господарським та іншим операціям, що належать до майбутніх звітних періодів, за якими були проведені в поточному звітному періоді авансові платежі, враховуються в сумі коштів, що підлягають віднесенню на витрати при настанні того звітного періоду, до якого вони належать. Аналітичний облік доходів і витрат за господарськими операціями ведеться в розрізі кожного договору з відображенням дати та суми отриманого (виплаченого) авансу і періоду, протягом якого зазначена сума відноситься на доходи і витрати. Сума позитивних (негативних) різниць, що виникають від переоцінки облікової вартості дорогоцінних металів при її зміні, включається до складу доходів у вигляді суми сальдо перевищення позитивної переоцінки над негативною, а до складу витрат - у вигляді суми сальдо перевищення негативної переоцінки над позитивною, на останній день звітного (податкового) періоду. При реалізації дорогоцінних металів доходом визнається позитивна різниця між ціною реалізації та облікової вартістю таких дорогоцінних металів на дату їх реалізації, а витратою - негативна різниця. При обліку операцій з Фісс, базисним активом яких є іноземна валюта і дорогоцінні метали, вимоги та зобов'язання визначаються з урахуванням переоцінки вартості базисного активу у зв'язку з ростом - (падінням) курсу іноземних валют до російського рубля і цін на драго-цінні метали, встановлюваних ЦБ РФ. По угодах, пов'язаних з операцією купівлі-продажу дорогоцінних каменів, платник податку відображає в податковому обліку кількісну та вартісну (маса і ціна) характеристику придбаних та реалізованих дорогоцінних каменів. Переоцінка покупної вартості дорогоцінних каменів на прейскурантні ціни не визнається доходом (витратою) платника податків. При вибутті реалізованих дорогоцінних каменів дохід (збиток) визначається у вигляді різниці між ціною реалізації та облікової вартістю. Аналітичний облік ведеться за кожним договором купівлі-продажу дорогоцінних каменів. В аналітичному обліку відображаються дати здійснення операцій купівлі-продажу, ціна покупки, ціна продажу, кількісні та якісні характеристики дорогоцінних каменів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||