8.1 Банківська система та її структура
Банки є основним фінансовим посередником в економіці. Їх діяльність - це канал, за допомогою якого зміни на грошовому ринку трансформуються в зміни на товарному ринку. Банки забезпечують пропозицію грошей в економіці.
Головною функцією банків є посередництво в кредиті. З одного боку, банки приймають вклади (депозити), залучаючи гроші сберегателей (насамперед домогосподарств), тобто акумулюють тимчасово вільні грошові кошти. З іншого боку, вони надають ці кошти під певний відсоток потребують них економічним агентам (фірмам, домогосподарствам та ін.), тобто видають кредити. Тому банківська система - це частина кредитної системи. Кредитна система складається і5з банківських і небанківських (спеціалізованих) кредитних установ. До небанківських кредитних установ належать: фонди (інвестиційні, пенсійні та ін.); страхові компанії; ощадно-позичкові асоціації; кредитні спілки; ломбарди тощо, тобто всі організації, які виконують функцій посередників у кредиті.
Однак головними фінансовими посередниками виступають комерційні банки. Слово "банк" походить від італійського слова "banco", що означає "лава [міняйли]". Перші банки з сучасним бухгалтерським принципом подвійного запису з'явилися в XV в. в Італії, хоча лихварство (надання грошей в борг) як перша форма кредиту процвітало ще до нашої ери. Перші спеціальні кредитні установи ("ділові будинки") виникли на Древньому Сході, кредитні функції в Стародавній Греції і Стародавньому Римі виконували храми, в середньовічній Європі - монастирі.
Центральний банк - це головний банк країни. У США він називається ФРС (Федеральна резервна система - Federal Reserve System), у Великобританії - це Банк Англії (Bank of England), у Німеччині - Бундесбанк (Bundesbank), в Росії - Центральний банк Російської Федерації.
Центральний банк виконує функції:
емісійного центру країни - володіє монопольним правом випуску готівки (банкнот і монет, які є зобов'язаннями, тобто пасивами центрального банку), що забезпечує йому постійну ліквідність;
банкіра уряду - обслуговує фінансові операції уряду, здійснює посередництво у платежах казначейства та кредитування уряду. Казначейство зберігає вільні грошові ресурси в центральному банку у вигляді депозитів, а, в свою чергу, центральний банк віддає казначейству весь свій прибуток понад визначену, заздалегідь устано-тичних норми;
банку банків - комерційні банки є клієнтами центрального банку, він зберігає обов'язкові резерви комерційних банків, що дозволяє йому контролювати і координувати їх внутрішню і закордонну діяльність (рахунки комерційних банків є зобов'язаннями, тобто пасивами центрального банку та активами комерційних банків), і виступати кредитором останньої інстанції для зазнають труднощі комерційних банків, надаючи їм кредити шляхом емісії грошей або продажу цінних паперів;
зберігача золотовалютних резервів країни - обслуговує міжнародні фінансові операції країни, контролює стан платіжного балансу, виступає покупцем і продавцем на міжнародних валютних ринках);
визначає і здійснює кредитно-грошову (монетарну) політику країни.
Баланс центрального банку, як баланс будь-якого банку, складається з двох частин. У правій частині відображаються пасиви (зобов'язання), а в лівій - активи (напрями використання коштів) (табл. 8.1).
