7.5. БЮДЖЕТНІ ОБМЕЖЕННЯ. РІВНОВАГА СПОЖИВАЧА. ЗАКОН ЕНГЕЛЬ
Коли вибір здійснюється з двох товарів (наприклад, А і В), то споживач може придбати будь-який набір товарів, який задовольняє такій умові:
Рівняння (7.1) визначає кордон того безлічі наборів, які може вибрати споживач, який має відповідний дохід. Воно показує бюджетне обмеження споживача. Якщо ми представимо бюджетне обмеження графічно, то отримаємо бюджетну лінію.
Бюджетна лінія-це різні комбінації двох благ, які можуть бути придбані при фіксованій величині грошового доходу і певних цінах.
Визначимо бюджетну лінію на конкретному прикладі. Наприклад, якщо благо А коштує 1,5 грошової одиниці, а благо В - 1 денеж ную одиницю, то споживач ЛГпрі доході 12 грошових одиниць може придбати комбінації благ А і В, які наведені в табл. 7.5.
Ми отримали математичний спосіб вираження того факту, що споживач повинен утриматися від придбання 2 од. блага А, щоб придбати 3 од. блага В.
Щоб відповісти на питання, яка комбінація з доступних споживачеві благ виявиться для нього найбільш кращою, іншими словами, яка з них принесе найбільшу корисність, сумісний бюджетну лінію споживача і карту кривих байдужості (рис. 7.7).
З рис. 7.7 видно, що найбільшу корисність принесе споживачеві та комбінація благ А і В, яка відповідає точці дотику бюджетної лінії з найвищою з доступних споживачеві кривої байдужості.
У точці дотику> нахил найвищою з доступних споживачеві кривих байдужості збігається з нахилом бюджетної лінії. По-
Положення рівноваги споживача змінюється зі зміною цін на блага А і В та доходу споживача.
У тому випадку, коли ціни на благо А і В незмінні, а дохід споживача виріс, бюджетна лінія зміщується вправо і вгору. Точка дотику, відповідна оптимальної комбінації благ, переміщається на криву байдужості, що має велику корисність. При зменшенні доходу оптимальному набору благ А і В буде відповідати точка дотику бюджетної лінії з кривою байдужості, яка виражає меншу корисність.
Розглянемо, як змінюється положення рівноваги споживача із зміною ціни. Припустимо, що знижується ціна блага В при незмінних доході і ціною блага А. Зниження ціни на благо В означає, що споживач при даній величині доходу і незмінності споживанні блага А зможе більше купити благ В. Нижній кінець бюджетної лінії споживача при кожному новому зниження ціни на благо В переміщатиметься вправо по осі абсцис. Уявімо цей процес графічно (рис. 7.8).
Точки Вр В2, В3, В4 показують збільшення кількості блага В, що купується споживачем. При зміні ціни на благо В змінюватиметься відношення ціни блага В до блага А, яке визначає нахил бюджетної лінії. Нахил бюджетної лінії АВ, визначаються-
Аналогічним способом може бути побудована крива попиту на благо А.
Розглянемо, як на вибір споживача впливає зміна його доходу. При зростанні доходу споживача буде мати місце паралельний зсув бюджетної лінії вправо і вгору. Якщо бюджетна лінія зрушиться далі від початку координат, споживачеві буде доступний більш високий рівень корисності. Зменшення доходу змістить бюджетну лінію споживача ближче до початку координат. При будь-якому рівні доходу споживач буде вибирати самий корисний набір благ, тому кожній бюджетній лінії відповідає своя оптимальна точка. Якщо ми з'єднаємо точки оптимального вибору при різних рівнях доходу, то отримаємо криву "доход-споживання-ня" (рис. 7.10).
Аналогічним чином можна уявити витрати споживача на всі основні групи товарів та послуг на одному графіку.
Криві "доход-витрати" називають кривими Енгеля на честь німецького статистика XIX в., Який задовго до теоретичних досліджень споживання на основі статистичних даних встановив залежність характеру споживання від доходу. Дослідження сімейних бюджетів споживачів ряду країн у різні періоди часу дозволило Е. Енгелю (1821 - 1896) зробити висновок про те, що чим менше дохід, тим більша його частина витрачається на харчування. Це теоретичне положення увійшло в історію економічної науки як закон Енгеля. Воно використовується в даний час в міжнародній статистиці для характеристики рівня добробуту сім'ї.