| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Частина 4 | ||
|
Уряд лейбористів запросило термінову допомогу з боку МВФ. Резервний позику МВФ склав 3,9 млрд доларів і був швидко витрачений. На вимогу МВФ лейбористський уряд повинен був провести сувору економію і скоротити витрати бюджету на наступний рік на 3-5 млрд доларів. Англія була на межі банкрутства. Уряд почав скорочувати державні кредити і борг. Були введені обмеження на зростання зарплати, що знизило інфляцію з 30 до 13%. Але незабаром антиінфляційна політика лейбористів зазнала краху. Профспілки зажадали великих збільшень до зарплати. У цих важких умовах пройшли вибори 1979 До влади прийшла консервативна партія. Бюджет на 1980 р. був одним з найрадикальніших бюджетів в історії Англії. Він був направлений на згортання англійської соціалізму і на звільнення бізнесу від обмежень. Прибутковий податок був в цілому скорочено на 12 млрд доларів у річному вирахуванні. Податкова ставка на найвищі доходи (понад 50 тис. доларів) була скорочена з 83 до 60%. Нижча ставка прибуткового податку знизилася з 33 до 30%. Ставки ПДВ підвищилися і склали єдину ставку в 15%. Це підвищення частково відшкодувало втрату доходів від зниження піді-ходного податку, але кілька підвищило інфляцію. Підвищеними податками було обкладено споживання сигарет, спиртних напоїв і бензину. Ставка відсотка була підвищена з 12 до 14%. Державні витрати на житлове будівництво, освіта, енергетику, транспорт, іноземну допомогу і допомогу містам скорочувалися на 10 млрд доларів. Субсидії промисловості скорочувалися на 500 млн доларів. Виконання цього бюджетного плану в 1980 р. привело до зростання безробіття. До лютого 1981 безробітних було більше 2,4 млн осіб (10% від економічно активного населення). Такого рівня безробіття не було з часів кризи 1929-1933 рр.. У 1980 р. прийнятий бюджет на 1981 р., який виявився ще більш жорстким, ніж бюджетний план на 1980 р. Були введені нові високі акцизні збори. Ще дорожче стали сигарети, бензин, віскі. Ставка позичкового відсотка знижувалася з 14 до 12%. Новими податками були обкладені нафтові компанії і банки. Стало посилюватися масове недо-вольство такої фінансової політикою. У квітні 1981 р. в передмісті Лондона почалися заворушення. Незабаром заворушення почалися в Ліверпулі, Манчестері, Бірмінгемі та інших містах. Але вже до кiнця 1981 р. стало помітно пожвавлення економіки. Продуктивність праці зросла майже на 6%, втрати робочих годин через страйки стали знижуватися. У 1982 р. інфляція знизилася з 12 до 6%. Бюджетний дефіцит був значно зменшений, в торговому балансі з'явилося активне сальдо. У 1980-1990-і рр.. проводилося дерегулювання економіки. Були скасовані багато правові обмеження бізнесу. Скасований контроль над зарплатою, цінами і дивідендами, дерегулюйте-ван ринок праці. Ліквідовано валютний контроль, що стримував рух капіталів між Британією та іншими країнами. Скасовані схеми додаткових спеціальних депозитів в Банку Англії, система коефіцієнтів резервних активів банків. Проведена реорганізація Лондонської фондової біржі. У монетарній політиці спочатку було вирішено проводити стримування показників грошової маси. Але до початку 1990-х рр.. уряд переконалося, що контроль над її ростом здійснити дуже важко. Інструментом боротьби з інфляцією був обраний обмінний курс фунта, який був прив'язаний до німецької марки. Але у вересні 1992 р. Британія вийшла з Європейської валютної системи. З того часу головним елементом антиінфляційної політики стала зміна короткострокових процентних ставок. У 1993 р. Банк Англії отримав можливість самостійно встановлювати час введення нових ставок. У травні 1997 р. цей Банк отримав право самому приймати рішення про зміну процентних ставок. У бюджетній сфері головним було скорочення (до рівня менше 40% ВВП) абсолютних і відносних розмірів державних витрат з паралельним зменшенням дефіциту держсектора або потреб держави в позиках. Було вирішено, що позики не повинні використовуватися для фінансування поточних витрат. У липні 1997 р. складено 5-річний план скорочення бюджетного дефіциту. Пріоритетними витратами стали вважатися витрати на освіту, професійне навчання (особливо молоді), створення нових робочих місць та охорону здоров'я. Істотно знизилися ставки прибуткового податку. Базова ставка в 1979 р. становила 33% і 23% - в 1997 р. Вирішено було зменшити ставку до 20%. У 1990-і рр.. держава проводила податкове стимулювання заощаджень населення, що вважалося важливим джерелом фінансування інвестицій. Були введені різні пільгові ощадні схеми, при яких вкладення, особливо дрібних вкладників, повністю або частково звільнені від обкладення податками. Але це супроводжувалося посиленням непрямого оподаткування. Стандартна ставка ПДВ підвищувалася і в 1997 р. склала 17,5%. Частка доходів від непрямих податків підвищилися з 43% в 1979 р. до 54% в 1998 р. Для стимулювання приватних інвестицій консерватори знизили ставку податку на корпорації з 50 до 33%. У 1997 р. лейбористи зменшили її до 31%, в 1999 р.-до 30%. Тепер рівень оподаткування корпорацій в Британії нижче, ніж у більшості інших розвинених країн. Особливо заохочувався малий бізнес. Ставка податку для малих компаній (з річним прибутком до 300 тис. ф.) Була знижена консерваторами з 50 до 23%, в 1997 р. лейбористи знизили її до 21%, в 1999 р. - до 20%. Був введений податок на непередбачений прибуток комунальних підприємств. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||