| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
У чому економічна сутність податків на власність? | ||
|
Земельний податок Земельний податок був введений в 1992 р. Його мета - це забезпечення економічними методами раціональне використання земель і формування доходів бюджетів для здійснення заходів із землеустрою, підвищення родючості земель, їх охорони, а також для соціально-культурного розвитку території. З метою оподаткування всі землі відносяться в залежності від їх цільового призначення і приналежності до наступних категорій: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів; 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого несільсько-господарського призначення; 4} землі особливо охоронюваних природних терито-рій, землі оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного при-значення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7 } землі запасу. Належність земель до тієї чи іншої категорії встановлюється за-законодавчим актом Республіки Казахстан про землю. Ставка земельного податку по землях сільськогосподарського призначення, промисловості, транспортна, зв'язку, оборони та іншого несільськогосподарського призначення здійснюється із застосуванням бала-бони-тета, який складається з показників якості грунтів, місця розташування і водозабезпеченості земельної ділянки. Показник бал-бо-нитета земельних ділянок встановлюється Комітетом з земельних відносин та землеустрою, чим вище бал-бонітет, тим вище ставка земельного податку. Місцеві представницькі органи мають право знижувати або підвищувати ставки земельного податку не більше ніж на п'ятдесят відсотків від базових ставок земельного податку. Ставка на землі населених пунктів встановлюється залежно від виду населеного пункту. Також для цілей оподаткування дана категорія земель розділена на дві групи, в залежності від якої і диференціюється ставка: 1} землі населених пунктів, зайняті нежитлового фондів, у тому числі будівлями і спорудами при ньому; 2) землі, зайняті житловим фондом, у тому числі будівлями і спорудами при ньому. Оподаткуванню не підлягають такі категорії земель: 1) землі особливо охоронюваних природних територій; 2) землі лісового фонду; 3) землі водного фонду; 4) землі запасу. У разі передачі зазначених земель (за винятком земель запасу) в постійне землекористування або первинне безоплатне тимчасове землекористування вони підлягають оподаткуванню, у порядку встановленому для тієї категорії земель, в цілях якій використовуються. Платниками земельного податку є фізичні та юридичні особи, які мають об'єкти оподаткування: 1) на праві власності 2) на праві постійного землекористування; 3) на праві первинного безоплатного тимчасового землекористування. Сплата земельного податку проводиться до бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки. Податок на транспортні засоби Платниками податку на транспортні засоби є фізичні особи, які мають об'єкти оподаткування на праві власності та юридичні особи їх структурні підрозділи, які мають об'єкти оподаткування на праві власності , господарського відання або оперативного управління. Не є платниками податку на транспортні засоби: платники єдиного земельного податку, а також виробники сільськогосподарської продукції в межах нормативів потреби в транспортних засобах, що встановлюються Урядом Республіки Казахстан; організації, що утримуються лише за рахунок державного бюджету; в межах одного транспортного засобу - учасники Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи, інваліди за наявними у власності мотоколяскам, Герої Радянського Союзу та Герої Соціалістичної Праці, особи, які мають звання «Халик Кахармани», нагороджені орденом Слави трьох ступенів і орденом «Отан», багатодітні матері, удостоєні звання «Мати - героїня», нагороджені підвісками «Алтин Алка», «Кумю алка; фізичні особи - по вантажних автомобілях з терміном експлуатації більше семи років, отриманими як паю в результаті виходу з сільськогосподарського формування. Об'єктами оподаткування є всі види транспортних засобів, за винятком причепів, кар'єрних автосамоскидів вантажопідйомністю 40 тонн і вище, спеціалізованих медичних транспортних засобів. Ставка податку на транспортні засоби встановлюється залежно від виду транспортного засобу (легкові автомобілі; вантажні автомобілі; літальні апарати; судна, баржі, яхти; мотоцикли, мотосани; вантажні автомобілі, автобуси), об'єму двигуна, вантажопідйомності, посадочних місць, потужності двигуна. Також впливає на розмір податку термін експлуатації і країна виробник. Платники податків обчислюють суму податку, самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, податкової ставки і поправочних коефіцієнтів по кожному транспортному засобу. Сплата податку здійснюється до бюджету за місцем реєстрації об'єктів оподаткування не пізніше 1 липня податкового періоду. Податок на майно був введений у податкову систему РК з 1 липня 1995 року. Даний податок є прямим реальним податком. Їм оподатковуються виробничі і невиробничі фонди юридичних осіб і індивідуальних підприємців, крім транспортних засобів та землі, а також нерухоме майно фізичних осіб: житлові приміщення, дачні будівлі, гаражі, інші будівлі, споруди. Побудова механізму справляння податку на майно залежить від використання майна в отриманні підприємницького доходу. Майно підприємств і індивідуальних підприємців, що використовується у підприємницькій діяльності, оподатковується за ставкою 1% від середньорічної вартості основних засобів і нематеріальних активів, Середньорічна вартість визначається як одна тринадцята суми, отриманої при додаванні залишкових вартостей основних засобів та нематеріальних активів на перше число кожного місяця. Некомерційні організації, державні підприємства науки, куль-тури, соціального захисту та соціального забезпечення, освіти, приро-доохранной діяльності, товариства інвалідів - сплачують податок за ставкою 0,1% до середньорічної вартості об'єктів оподаткування. Економічна природа податку на майно показує, що він виплачується незалежно від діяльності підприємств. Звідси їх невідворотність: обійти ці податки практично неможливо. Тому держава може не тільки з граничною точністю прогнозувати їх надходження, а й вправі реально розраховувати на це. У підприємств є й інший альтернативний варіант: своєчасно позбутися почасти власності, витрати на утримання якої з урахуванням її обкладення не окупаються тим економічним ефектом, який дає її використання. Таким чином, податок на майно має винятково важливе «санітарний» значення: він стимулює очищення економіки підприємств від невиробничої частини капіталу або прийняття належних заходів щодо збільшення фондовіддачі і прискоренню обороту капітальних ресурсів. У перспективі податок на майно має стати одним із структурних компонентів податкового механізму. Його регулююча роль полягає у стимулюванні підприємців до найбільш ефективного використання належних їм фондів. Податок на майно фізичних осіб, не використовується у підприємницькій діяльності, сплачується щорічно за ставкою від 0,1 до 1% залежно від вартості майна. Сплата податку здійснюється раз на рік до 1 жовтня. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||