Кооперативний сектор економіки є одним з ланок єдиного господарського комплексу. Розвиток форм власності в ході становлення ринкових відносин відкриває широкий простір для відродження цієї демократичної форми господарювання в нових сферах діяльності та розширення в традиційних. В системі кооперації функціоніруютлгоолерагіви двухосновнихті-пов: виробничі і споживчі. Виробничі кооперативи здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, платнихуслуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам. Сфера їх діяльності дуже різноманітна: виробництво, заготівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного споживання, надання різних матеріальних послуг.
Споживча кооперація задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні. Споживчі кооперативи можуть розвивати також різноманітну виробничу діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу. Низові ланки в споживчій кооперації об'єднані в союзи - районні, обласні, республіканські. Особливістю діяльності споживкооперації є те, що основні і оборотні фонди є кооперативної (спільної) власністю, утвореною за рахунок вступних і пайових внесків членів-пайовиків і доходу від господарської діяльності. При формуванні ринкової системи господарювання важливою проблемою є подолання монополізму у сферах виробництва, розподілу і обігу товарів, у прийнятті господарських рішень, недопущення натуралізації господарства, замкнутості та самоізоляції регіонів республіки.
Рішення цієї проблеми проводиться в напрямку перетворення відносин власності, розвитку вільного підприємництва і конкуренції, проведення антимонопольної політики, формування в національному господарстві паралельних виробничих структур за рахунок розукрупнення і диверсифікації виробництва.
|