В основу реформи зовнішньоекономічної діяльності покладена ідея розширення самостоятельности.предприятий, організацій та регіонів республіки на зовнішньому ринку, роздержавлення децентралізація зовнішньоекономічної діяльності з передачею комерційних операцій на рівень господарюючих суб'єктів при забезпеченні їх ділової самостійності та зосередження функцій державних органів на регулювання та стимулювання цих операцій. Управління зовнішньоекономічних комплексом переводиться в основному на правові та економічні важелі (митні збори, податки, курс валюти, банківський відсоток). Стратегічний напрямок зовнішньоекономічної діяльності - розробка і впровадження заходів поетапного зміцнення національної валюти і розвиток валютного ринку. Ринковий курс валюти має стати одним з основних елементів стимулювання та регулювання зовнішньоекономічної діяльності з розширення експорту та раціоналізації імпорту. Для розширення валютної самостійності підприємств створено внутрішній ринок валюти з її вільної купівлею-продажем за ринковими курсами. На основі сформованого валютного курсу при проведенні торгів на валютній біржі на основі поточного співвідношення попиту і пропозиції на валюту Національним банком встановлюється курс валют. На валютні і кредитні операції виходять комерційні банки, господарюючі суб'єкти отримують право самостійного залучення іноземних кредитів під заставу майна.
Створюється система страхування зовнішньоекономічних ризиків компаній, фірм, організацій, банків. Відповідно до програм розвитку зовнішньоекономічна політика спрямовуватиметься на лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності. Для захисту інтересів національного ринку від несприятливого розвитку світової кон'юнктури і іноземної конкуренції переглядаються імпортні мита відповідно до цілей регулювання надходження імпортних товарів. Уніфікується національне законодавство з основних питань зовнішньоекономічних відносин в межах єдиного економічного простору країн зі спільними інтересами.
|