| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.1 Гроші та їх функції | ||
|
Гроші являють собою фінансовий актив, який служить для здійснення операцій. Вони є законним платіжним засобом, використовуваним для покупки товарів і послуг і при виплаті боргів. Актив (asset) - це те, що має цінність. Активи поділяються на реальні та фінансові. Реальні активи (real assets) - це речові (матеріальні) цінності: обладнання, будівлі, меблі, побутова техніка тощо Фінансові активи (financial assets) - це цінності, представлені цінними паперами. Фінансові активи поділяють на грошові (гроші) і негрошові (прибуткові цінні папери - акції та облігації). Цінність негрошових фінансових активів полягає в тому, що вони приносять дохід: акції - у вигляді дивіденду, а облігації - у вигляді відсотка. Цінність грошей полягає в їх високої ліквідності, тобто здатності обмінюватися на товари і послуги. Ліквідність (liquidity - від англійського слова "liquid", що означає "рідкий, текучий") - це здатність активу швидко і без витрат обмінюватися на будь-який інший актив, реальний або фінансовий, або перетворюватися на прийняте в економіці платіжний засіб. Властивістю ліквідності володіють всі активи (і реальні, і фінансові), проте у різних активів ступінь ліквідності різна. Най-меншою ліквідністю володіють реальні активи, оскільки їх продати складніше, ніж, наприклад, цінні папери. Що стосується фінансових активів, то найбільшою ліквідністю володіють грошові фінансові активи, оскільки в ринковій економіці тільки гроші можуть обслуговувати угоди і є універсальним законним платіжним засобом. Не можна купити хліб у булочній, віддавши натомість акцію чи облігацію. Готівкові гроші мають властивість абсолютної ліквідності. Сутність грошей найкраще проявляється через виконувані ними функції. Гроші виконують чотири функції: засобу обігу, одиниці рахунку, заходи відкладених платежів, запасу цінності (засоби заощадження). Як засіб обігу (medium of exchange) гроші виступають "посередником" в обміні товарів, в здійсненні операцій. Все купується і продається за гроші. Альтернативою грошового обміну виступає бартер - обмін товару не на гроші, а на інший товар. Однак бартер пов'язаний зі значними трансакційними витратами (витратами по здійсненню угоди). Обмін товару на товар можливий тільки при виконанні умови, яке називається подвійним збігом бажань (double coincidence of wills). Людина, що бажає придбати якийсь товар, повинен знайти такого продавця цього товару, який натомість погодився б отримати те, що виробляє даний чоловік. Подвійне збіг бажань - ситуація досить рідкісна. Наприклад, швець, бажаючий купити хліб, повинен знайти булочника, якому в обмін на продаваний їм хліб потрібні саме чоботи. Хворий художник повинен знайти аптекаря, який погодиться віддати йому ліки в обмін на картини. А викладач макроекономіки, бажаючий зробити собі модну зачіску, має знайти перукаря, готового надати цю послугу за прослуховування лекції, наприклад, з теорії грошей. Пошуки можуть тривати довго і не увінчатися успіхом. Але при цьому будуть витрачені час і зусилля. Тому бартер є вкрай неефективною і нераціональної формою обміну. Функція одиниці рахунку (unit of account) означає, що гроші служать вимірником цінності всіх товарів і послуг. Як маса вимірюється в кілограмах, відстань - в метрах, а об'єм рідини - в літрах, так цінність вимірюється в певній кількості грошей. Поки не з'явилися гроші, цінність кожного товару повинна була вимірюватися в певних кількістю-ствах всіх інших товарів, вироблених в економіці, тобто у відносних цінах. Причому людині, яка бажає купити чужий товар або продати свій, необхідно було знати всі ці пропорції обміну. Наприклад, скільки коштує хліб в чоботях, коровах, сокирах, столах і т.д. При грошовому обміні така необхідність зникає. Достатньо знати лише, на яку кількість грошей може бути обміняний кожен товар. Цінність товару, виражена в грошах, називається ціною. Таким чином, в якості одиниці рахунку гроші використовуються людьми для встановлення цін товарів і послуг. Одиницею рахунку виступає грошова одиниця країни - національна валюта (рубль в Росії, долар в США, фунт стерлінгів у Великобританії, тугрик в Монголії і т.д.). В умовах високої інфляції купівельна спроможність грошей падає, національна валюта знецінюється. Це означає, що величина "вимірювальної палички" зменшується, що ускладнює розрахунки з економічних операціях, тому в якості додаткової одиниці рахунку може виступати більш стабільна грошова одиниця іншої країни (наприклад, долар в Росії) або умовна грошова одиниця (у.о.). Для того щоб гроші виконували функцію одиниці рахунку, вони не обов'язково повинні бути в наявності - досить подумки прирівняти вартість товару або услут до певної суми грошей. Функція міри відкладених платежів (standard of deferred payment) проявляється при використанні грошей для оплати відкладених у часі платежів (сплаті податків, виплати боргів), тобто платежів, які будуть здійснені в майбутньому. Наприклад, якщо економічний агент (домогосподарство або фірма) бере кредит, то взяту в борг суму належить повернути до певного терміну в майбутньому. Виплата податків також може бути відкладена в часі. Функцію засобу відкладених платежів гроші можуть виконувати, оскільки вони зберігають свою цінність в часі. Гроші являють собою запас цінності (store of value), так як є фінансовим активом, що володіє цінністю. Цінність грошей, як уже зазначалося, полягає в їх високої ліквідності, в тому, що на них в будь-який момент можна купити товар, послугу або цінний папір. У неінфляційної економіці цінність грошей зберігається і не змінюється в часі і ис-користується людьми для перенесення купівельної спроможності із сьогодення в майбутнє. На одну і ту ж суму грошей можна купити одне і те ж кількість товарів і через рік, і через п'ять років. Тому гроші можуть служити засобом збереження цінності, тобто засобом накопичення або засобом заощадження. Вся сума активів (реальних - нерухомості, творів мистецтва, антикваріату та ін і фінансових - акцій, облігацій, грошей), якими володіє людина, складає його багатство, і гроші є лише частиною цього багатства. Найбільш важливою є перша функція грошей - функція засобу обігу, оскільки вона відрізняє грошові фінансові активи від негрошових. Однак всі функції грошей взаємопов'язані і взаємозумовлені. Гроші використовуються для здійснення угод, тому що служать одиницею рахунку і вимірюють цінність всіх товарів, що можливо, оскільки гроші самі володіють цінністю, будучи фінансовим активом, а так як вони зберігають свою цінність в часі, то можуть використовуватися як засіб відкладених платежів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||