| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ДОХІД за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення | ||
|
Особливості визначення податкової бази за договорами страхування та договорами недержавного пенсійного забезпечення встановлені в ст. 213 НК. При визначенні податкової бази не враховуються: доходи, отримані у вигляді страхових виплат у зв'язку з настанням відповідних страхових випадків з обов'язкового страхування, здійснюваному в порядку, встановленому чинним законодавством ; доходи за добровільним довгострокового (на термін не менше п'яти років) страхування життя і на відшкодування шкоди життю, здоров'ю та медичних витрат (за винятком оплати санаторно-курортних путівок) стра-хователей або застрахованих осіб; доходи у вигляді страхових виплат за договорами добровільного пенсійного страхування, укладеними із страховиками, та (або) доходи у вигляді виплат за договорами добровільного пенсійного забезпечення, укладеними з недержавними пенсійними фондами, у разі, якщо такі виплати здійснюються при настанні пенсійних підстав відповідно до законодавства РФ (п. 1 ст. 213 НК). Суми страхових виплат, отримані за договорами добровільного страхування життя, укладеними на термін менше п'яти років, не враховуються при визначенні податкової бази, якщо суми таких страхових виплат не перевищують сум, внесених фізичними особами у вигляді страхових внесків , збільшених страховиками на суму, розраховану виходячи із ставки рефінансування ЦБ РФ на момент укладання договору страхування. В іншому випадку різниця між зазначеними сумами враховується при визначенні податкової бази і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за податковою ставкою 35% (п. 2 ст. 213 НК). Отриманий дохід, за вирахуванням суми внесених фізичною особою внесків, враховується при визначенні податкової бази і підлягає оподаткуванню у джерела виплати в разі дострокового розірвання (а також у разі зміни умов зазначеного договору щодо терміну його дії) : договору добровільного довгострокового страхування життя до закінчення п'ятирічного терміну його дії (за винятком випадків дострокового розірвання договору страхування з причин, не залежних від волі сторін) і повернення фізичним особам грошової (викупної) суми, що підлягає в Відповідно до Правил страхування та умовами договору виплаті при достроковому розірванні договору страхування; За договором добровільного майнового страхування (включаючи страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди майну третіх осіб та (або) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів) при настанні страхового випадку дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню, визначається у випадках: загибелі або знищення застрахованого майна (майна третіх осіб) як різниця між отриманою страховою виплатою і ринковою вартістю застрахованого майна на дату укладення зазначеного договору (на дату настання страхового випадку - за договором страхування цивільної відповідальності), збільшеної на суму сплачених по страхуванню цього майна страхових внесків; пошкодження застрахованого майна (майна третіх осіб) як різниця між отриманою страховою виплатою та витратами, необхідними для проведення ремонту (відновлення) цього майна (у разі, якщо ремонт не здійснювався), або вартістю ремонту (відновлення) цього майна (у разі здійснення ремонту), збільшеними на суму сплачених на страхування цього майна страхових внесків. Обгрунтованість витрат, необхідних для проведення ремонту (вос-становлення) застрахованого майна у разі, якщо ремонт (відновлення) не проводився, підтверджується документом (калькуляцією, висновком, актом), складеним страховиком або незалежним експертом (оцінювачем). Обгрунтованість витрат на вироблений ремонт (відновлення) застрахованого майна підтверджується наступними документами: 1) договором (копією договору) про виконання відповідних робіт (про надання послуг); 2) документами, що підтверджують прийняття виконаних робіт (наданих послуг), 3) платіжними документами, оформленими в установленому порядку, що підтверджують факт оплати робіт (послуг). При визначенні податкової бази враховуються суми страхових (пенсійних) внесків, якщо ці суми вносяться за фізичних осіб з коштів організацій чи інших роботодавців, за винятком випадків: коли страхування працівників проводиться роботодавцями в обов'язковому порядку відповідно до чинного законодавства, а також за договорами добровільного страхування, що передбачають виплати за відшкодування шкоди життю і здоров'ю застрахованих фізичних осіб та (або) оплату страховиками медичних витрат застрахованих фізичних осіб за умови відсутності виплат застрахованим фізичним особам; укладення роботодавцями договорів добровільного пенсійного страхування (договорів про добровільне недержавне пенсійне забезпечення) за умови, що загальна сума страхових (пенсійних) внесків не перевищить двох тисяч рублів на рік на одного працівника (п. 5 ст. 213 НК). До 1 січня 2002 р. за визначенні податкової бази для податку на доходи фізичних осіб враховувалися суми страхових (пенсійних) внесків в частині сум, що перевищували 10 тис. руб. на рік на одного працівника (ст. 18 Федерального закону від 5 серпня 2000 р. № 118-ФЗ). | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||