5.4. Економічна ефективність суспільного виробництва
Соціально-економічною ефективністю володіє та економічна система, яка найбільшою мірою забезпе-чує задоволення різноманітних потреб людей: матеріальних, соціальних, інтелектуальних, гарантує високий рівень життя.
Ефективність економічної ситеми залежить від ефектив-ності виробництва, соціальної сфери (освіти, охорони здоров'я, культури).
Ефективність виробництва - співвідношення між отриманими результатами виробництва (продукцією і послугами), з одного боку, і витратами праці і засобами виробництва - з іншого. Ефективність в найзагальнішому вигляді може бути представлена формулою:
Економічна Кінцевий результат виробництва ефективність Витрати факторів виробництва
Ефективність - найважливіший якісний показник економіки, її технічного оснащення та кваліфікації праці. Зіставлення витрат і результатів використовується в практиці управління фірмами, підприємствами і іншими господарюючими суб'єктами.
Рівень ефективності матеріального виробництва визначається продуктивністю праці, фондовіддачею, прибутком, рентабельністю, окупністю витрат та іншими показниками.
Узагальнюючим критерієм економічної ефективності об-щественногопроізводства служитуровеньпроизводительно-сти суспільної праці.
Продуктивність суспільної праці (П) вимірюється як відношення виробничого валового внутрішнього продукту (ВВП за рік) від середньорічної чисельності працівників, зайнятих у галузях матеріального виробництва (Р):
Основним фактором, що впливає на підвищення вироб-дітельності праці, є науково-технічний процес, який можна звести до таких напрямів, як:
вдосконалення засобів виробництва;
суспільний поділ праці та спеціалізація виробництва;
зростання концентрації виробництва;
економія засобів виробництва;
вдосконалення технології.
Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних виробничих фондів (ОПФ) служить показник фондовіддачі (ФО), який визначається як відношення валового внутрішнього продукту (ВВП) до середньорічної вартості основнихвиробничих фондів (ОПФ).
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т.д. Вони повніше, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.
Показники рентабельності поділяються на такі групи:
показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва та інвестиційних проектів;
показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.
Всі ці показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.
Рентабельність (Р) виробничої діяльності (окупність витрат) - це відношення валового прибутку (ВП) або чистого прибутку (ПП) до суми витрат по реалізованій чи вироблену продукцію (П).
Рентабельність визначають також як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів (Фосн) і нормованих оборотних коштів (Фоб). Рентабельність показує ефективність використання основних і оборотних фондів, виражену у відсотках:
Вона також показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції; може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.
Аналогічним чином визначається окупність інноваційних проектів.
Економічний ефект - різниця між результатами економічної діяльності (наприклад, продуктом у вартісному відношенні) і витратами для їх отримання і використання. Розрізняють позитивний і негативний економічний ефект.
Позитивний економічний ефект (різниця між ви-ручкою від реалізації і витратами) називається прибутком. Для її одержання потрібні розширення виробництва і (або) економія ресурсів на одиницю продукту. Якщо витрати перевищують результати, має місце негативний економічний ефект, тобто збиток.
В економічних розрахунках найбільш поширені три показника економічного ефекту:
річної-різниця між річним продуктом і річними витратами;
інтегральний - сума річних ефектів або різниця між сумарним продуктом і сумарними витратами за розрахунковий період (дисконтування);
середньорічний - середня сума з річних ефектів за розрахунковий період.
Дисконтування витрат - приведення всіх майбутніх доходів і витрат до одного періоду часу, воно застосовується при оцінці різних проектів для порівняльного аналізу їх прибутковості і термінів окупності в залежності від сьогоднішньої вартості майбутніх витрат і прибутковості.