4.2. Економічні та правові аспекти власності. Юридичний зміст власності
з економічної точки зору;
з юридичної точки зору.
З економічної точки зору власність - це економічні (виробничі) відносини між людьми з приводу присвоєння та господарського використання матеріальних благ і послуг, насамперед засобів виробництва. Економічний зміст власності має дві сторони: суб'єкт (власник) і об'єкт (майно) (рис. 4.1). Об'єктом власності є все те, що включено в сферу життєдіяльності суб'єкта, а також його виробничої діяльності. Суб'єктами власності є окремі люди, їх групи, держава і т.д.
Рис. 4.1. Дві сторони власності
Отже, в економічному змісті власності треба розрізняти дві сторони:
матеріально-речову (об'єкти власності, майно);
соціально-економічну (відносини між людьми у зв'язку з їх привласненням).
У господарській практиці треба завжди враховувати єдність цих двох сторін.
Суб'єкт власності (власник) - активна сторона відносин власності, можливість і право володіння об'єктом власності.
Власність економічно реалізується, коли приносить дохід її власнику. Такий дохід являє собою весь новостворений продукт або його частину, які отримані завдяки застосуванню засобів виробництва. Це можуть бути прибуток, податки, різного виду платежі.
Об'єкт власності - пасивна сторона відносин власності у вигляді предметів природи, речовини, енергії, цілком або в якійсь мірі належать суб'єкту.
Сукупність економічних відносин власність має наступну структуру (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Відносини власності
Іноді власник засобів виробництва сам не займається творчою діяльністю. Він надає іншим особам право володіти його речами на певних умовах. Тоді між власником і підприємцем виникають відносини господарського використання майна. Підприємець тимчасово одержує юридичне право володіння і використання об'єкта чужої власності.
Прикладом відносин використання чужої власності служить оренда - договір про надання майна якого-то людини в тимчасове користування іншій особі за певну плату.
За визначенням юристів власність - це принад-лежность якихось об'єктів суб'єкту.
Відповідно до ГК РФ (ст. 209) власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник має право на свій розсуд вчиняти від-носінні свого майна будь-які дії, не суперечачи-
щие закону й іншим правовим актам, в т.ч. відчужувати своє майно у власність іншим особам, передавати їм його, бу-Дучі власником, залишати майно в заставу, распоря-тулитися ним будь-яким іншим способом.
У правовому аспекті виділяють тріаду правомочностей: право володіння, право користування і право розпорядження.
Право володіння - надається законом можливість фактичного володіння речами, тобто виключного фізичного контролю за майном (річчю).
Право користування - це заснована на законі можливість експлуатації майна, вилучення з нього корисних властивостей і отримання від нього доходів, тобто особистого використання речі.
Право розпорядження майном - це надана власнику можливість на свій розсуд і в своїх інтересах здійснювати дії, що визначають юридичну свободу майна, тобто право приймати рішення про те, як і ким річ може бути використана.
Ці правомочності тісно пов'язані і лише тільки в комплексі складають юридичний зміст права власності.
фізична особа - громадянин як суб'єкт цивільних (майнових і немайнових) прав і обов'язків;
юридична особа - організація (об'єднання осіб, під-приємства , установи), є суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Прикладами можуть служити фірма, господарське, промислове або торгівельне підприємство, яке користується правами юридичної особи;
держава і муніципальні освіти (органи місцевого управління та самоврядування).
Для створення ефективної ринкової системи необхідно законодавче закріплення трьох різних об'єктів власності: по-перше, нерухомого майна (нерухомості), по-друге, рухомого майна (рухомості), по-третє, інтелектуальної власності .
До нерухомого майна відносяться виробничі і невиробничі приміщення, дороги, транспортні споруди (гаражі), різні об'єкти інфраструктури. Один з найважливіших об'єктів нерухомості - це земля.
Рухомість включає майно, що допускає його вільне переміщення: машини, обладнання, інструменти, автомобілі, меблі, цінні папери і т.д. Право власності на ці цінності може бути підтверджено відповідними документами. Деяка не надто дорога рухомість (меблі, інструменти тощо) передається з рук в руки без спеціального юридичного оформлення. Для підтвердження прав власності досить рахунків з магазину.
Інтелектуальна власність виступає у вигляді винаходів, програмних забезпечень обчислювальної техніки, рукописів, досягнень в мистецтві та інших продуктів людського інтелекту. Патенти, авторські права, товарні знаки та інші реєструючі документи дають право на ці види власності. Вони життєво необхідні для стимулювання творчості та новаторства, а надійний захист такої інтелектуальної власності - одна з неодмінних умов існування ринкової економіки.