Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під ред. Ісаєва В.А., Савинського А.В.. Економіка. Базовий курс (Навчальний посібник), 2011 - перейти до змісту підручника

3. ЕКОНОМІЧНІ І СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ КРИЗ І ЦИКЛОВ. АНТИЦИКЛІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Циклічний розвиток економіки надає неоднозначний вплив на сектори економіки. Найбільш сильно циклічність впливає на виробництво і зайнятість у галузях, що виробляють інвестиційні товари (машини, устаткування) і товари довгострокового користування для особистого споживання (автомашини, аудіо-та відеотехніка, персональні комп'ютери тощо). У меншій мірі відчуває циклічність виробництво товарів короткострокового користування для особистого споживання.
Вплив циклічності в різних галузях пов'язано з тим, що, наприклад, в умовах спаду зниження зайнятості і, отже, доходів супроводжується загальним скороченням платоспроможного попиту, при цьому нерівномірним скороченням на різні види попиту і споживання. Коли економіка починає відчувати труднощі, виробники часто перестають купувати більш сучасне устаткування і розширювати виробництво, так як при подібній кон'юнктурі, коли різко падає попит, немає сенсу збільшувати виробництво інвестиційних товарів і товарів тривалого користування для особистого споживання. Водночас харчові продукти і одяг (тобто споживчі товари короткострокового користування) купуються, хоча, звичайно, кількість таких покупок зменшується.
При спаді також змінюються умови ціноутворення в різних галузях. Оскільки в більшості галузей, що виробляють інвестиційні товари та товари тривалого користування для особистого споживання, домінує невелика кількість найбільших корпорацій, то вони реагують на погіршення кон'юнктури в економіці не зниженням цін з метою розширення попиту, а скорочують виробництво, зберігаючи сформований рівень цін. В результаті випуск продукції в цих галузях і зайнятість зменшуються. У галузях, що випускають товари короткострокового користування для особистого споживання, рівень концентрації виробництва і капіталу незмірно нижче, а конкуренція сильніше. У результаті в цих галузях скорочення попиту сильніше відбивається на рівні цін, ніж на масштабах виробництва.
Еволюція системи економічного регулювання зумовила суттєві зміни в ході циклу. Хоча регулювання і не здатне до кінця позбавити економіку від коливань темпів зростання, але воно може значно огладіл такі коливання і більше того - тим самим скоротити або навіть запобігти значне падіння виробництва у фазі кризи. Водночас річні коливання в темпах економічного зростання політика державного регулювання економіки усунути не в змозі, оскільки неможливо збалансувати всі параметри суспільного виробництва в умовах ринкової економіки.
У країнах, де панують ринкові відносини, держава приймає на себе і вважає головними цілями своєї економічної політики тільки ті завдання, які не здатний вирішити сам ринок. Для досягнення стабільності розвитку та адаптації економічної системи до постійно мінливих умов держава використовує економічні, політичні та юридичні заходи, які складають основу політики стабілізації і розвитку економіки.
Сучасна стабілізаційна політика спрямована на згладжування амплітуди циклічних коливань. Втручаючись в економічні процеси, держава пом'якшує негативні наслідки криз. Так, для виходу з фази спаду (кризи) використовуються заходи щодо підвищення державних інвестицій та закупівель, а також кредитна експансія. На фазі підйомі, щоб не допустити надмірного перегріву кон'юнктури і не дати виробництву вийти за рамки платоспроможного попиту, державні інвестиції і закупівлі, навпаки, знижуються, оподаткування збільшується і здійснюється кредитна рестрикція (шляхом подорожчання, а отже, обмеження кредитування виробництва). Заходи, що вживаються підтримують економічне зростання, стан повної зайнятості і стійкість цін. Для країн з соціально-орієнтованою ринковою економікою характерно висування на перший план соціальних цілей економічної політики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz