| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.4. Економічний аналіз в аудиторській діяльності | ||
|
Під аналізом в зарубіжній практиці (міжнародних аудиторських стандартів) розуміють оцінку облікової та іншої економічної інформації шляхом вивчення реально діючих зв'язків і взаємозв'язків між показниками. Аналіз в аудиті повинен виявити: ступінь ділової активності клієнта; оцінку фінансово-господарських перспектив його функціонування в майбутньому; зони навмисних помилок у звітності клієнта; скорочення деталізованого тестування на основній стадії аудиту; оцінити економічні показники. Інформаційну базу аналізу фінансового стану підприємства становлять в основному дані бухгалтерського обліку та звітності. Якщо для аналізу використовується тільки фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати та ін.), такий аналіз називається зовнішнім фінансовим аналізом. Якщо використовується для аналізу внутрішня інформація - дані бухгалтерського, фінансового та виробничого обліку, такий аналіз називається внутрішнім. Цілями аналізу в аудиті є оцінка фінансово-господарської діяльності та перспектив у майбутньому, виявлення зон можливих навмисних помилок у звітності: Для визначення сутності та змісту ділової активності аудитор знайомиться зі змістом діяльності клієнта і його взаємовідносинами з партнерами, а також наявними минулими знаннями про клієнта. Аудитор при цьому повинен визначити ділову бездоганність підприємства. Оцінка фінансово-господарських перспектив клієнта виявляє серйозні фінансові труднощі, які можуть виникнути у аудитора в майбутньому. Зони можливих помилок у звітності визначаються шляхом виявлення різниць між даними попередньої звітно - сти клієнта за поточний період та інформації минулих років. При цьому аудитор за своєю методикою розраховує min і max кордон помилок. | У процесі проведення перевірки аудитор застосовує різні процедури: опитування і бесіду з співробітниками бухгалтерії; інші процедури. Аудитор оцінює економічні показники роботи організації. При проведенні аудиторської перевірки використовуються такі прийоми: прийом зовнішньої звітності - «читання» балансу і звітності - пов'язаний з вивченням абсолютних значень показників, представлених у зовнішній звітності з метою визначення джерел коштів та їх використання за минулий період, також виявленням «хворих» статей (збитків, кредитів і позик, не виплачених у строк). Особлива увага звертається на наявність у звітності незвичайних показників і сум, що публікуються у виносках і примітках; прийом галузевого порівняльного аналізу використовується для порівняння фінансових показників з середньогалузевими даними. Перевага галузевого порівняльного аналізу: в результаті його проведення аудитор глибше розуміє зміст бізнесу клієнта, має можливість оцінити стійкість фінансових позицій підприємства, його платежі-і кредитоспроможність; прийом порівняльного аналізу облікових і звітних даних в динаміці за ряд років полягає в тому, що аудитор вивчає відхилення по вибираним їм показниками (абсолютних і відносних у відсотках) та порівнює з підсумковими показниками; прийом порівняльного аналізу фактичних і планових показників. Аудитор знаходить зміни показників у порівнянні з планом, обговорюючи це з клієнтом, а також проводить детальне тестування фактичних показників; прийом порівняльного аналізу фактичних даних клієнта з розрахунками самого аудитора. Аудитор перераховує фактичні показники клієнта і порівнює зі своїм розрахунком. При цьому він спирається на сучасні методи розрахунку і критично підходить до залученої ним інформації; прийом коефіцієнтів. У аудиторської діяльності - важливий прийом, оскільки заснований на визначенні залежності між окремими показниками звітності. Прийом коефіцієнтів аудитор використовує при внутрішньогосподарському та зовнішньому аналізі. За допомогою прийому коефіцієнтів аудитор може визначити прибутковість, ліквідність, фінан-совую стійкість і в цілому ділову бездоганність підприємства. для поглиблення деталізації балансу; для порівняння фінансового стану з показаннями минулих років; в якості критеріїв для встановлення відхилень від нормативів. Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їх значень з базисними величинами, нормативом, а також у вивченні їх динаміки за звітний період і за ряд років. Важливе місце займає аудит показників звітності, куди входять: перевірка головної книги; зіставлення залишків по рахунках за різні облікові періоди; перевірка доходів і витрат від реалізації продукції, іншої реалізації, позареалізаційних операцій; зіставлення в звітному періоді співвідношень між різними статтями звітності з минулим періодом; інші процедури. Таким чином, аудитор уточнює, наскільки істотні відмінності між оціночними значеннями ряду показників, що визначаються аудитором (або аудиторською організацією), і аналогічними показниками в бухгалтерській звітності та оцінює сукупний вплив таких відхилень на звітність, використовуючи зазначені прийоми аналізу. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||