3.4. Економічний вибір. Межі виробничих можливостей і закон зростання альтернативних витрат (втрачених можливостей)
Повна зайнятість означає повне використання всіх економічних ресурсів. Не повинні простоювати орні землі та капітальне обладнання, необхідно забезпечувати зайнятість всіх працівників, хто хоче і здатний трудитися, і т.д.
Повний обсяг виробництва означає, що ресурси треба розподіляти ефективно, тобто застосовувані ресурси слід використовувати таким чином, щоб вони вносили найбільш цінний внесок у загальний обсяг продукції.
Щоб проаналізувати проблему економії, приймаються певні припущення:
ефективність. Економіка функціонує в умовах повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва. Економічна ефективність - це здатність системи в процесі її функціонування створювати економічний ефект;
постоянноеколичестворесурсов. Наявні фактори виробництва постійні як за кількістю, так і за якістю;
незмінна технологія. Технологія виробництва застосовується постійно, тобто в період проведення аналітичних робіт вона не змінюється;
два продукти. Економіка виробляє тільки два продукти: засоби виробництва (комп'ютери) і предмети споживання (книги) (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Крива производственныхвозможностей
Виробничі можливості - це максимальна кількість товарів і послуг, яке може бути одночасно вироблено за даний період при даних ресурсах і технологіях. При цьому наявні ресурси використовуються найбільш повно і ефективно (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Альтернативні можливості виробництва книг і комп'ютерів
Кордон виробничих можливостей (АР) показує максимально можливий обсяг виробництва конкретного товару або послуги при заданих ресурсах, якими володіє конкретна економіка. Кожна точка на кривій виробничих можливостей представляє якийсь максимальний обсяг виробництва двох продуктів. Точка «К», що знаходиться поза кривої виробничих можливостей, недосяжна
Таким чином, тільки точки на кривій виробничих можливостей показують найбільш ефективні варіанти використання наявних ресурсів для випуску певних товарів і послуг. Будь-який інший набір буде позначати або недовикористання ресурсів, якщо точка лежить лівіше кривої, або принципову неможливість цього досягнення при даних ресурсах, якщо точка лежить правіше кривої.
Аналіз наведеної кривої виробничих можливостей дозволяє сформулювати ряд важливих економічних принципів (законів).
Закон заміщення говорить: при повному використанні ресурсів і незмінною технологііувеліченіе виробництва одногопродуктапріводіт до сокращеніюпроізвод-ства іншого.
Суспільство має лише вибрати потрібну комбінацію. При цьому доведеться «заплатити» за зроблений вибір т.зв. дорученими (прихованими) витратами.
Змінні витрати - це те, від чого ми відмовляємося, коли вибираємо з двох найбільш бажаних альтернатив. Щоб краще розібратися в цьому понятті, звернемося спочатку до простого житейському прикладу. Припустимо, нам хотілося б придбати три блага: велосипед, магнітофон і поїздку в Сочі. Однак грошей вистачає лише на виконання одного з цих бажань. Відклавши здійснення мрії про Сочі до кращих часів, ми зосереджуємося на виборі між велосипедом і магнітофоном. Якщо вирішимо придбати велосипед, то магнітофон і буде його нижчі витрати.
Отже, нижчі витрати-ціна вибору, або упущена вигода при зміні виробничих альтернатив; визначається користю, вартістю чи кількістю тих благ, які принесені в жертву при виборі інших (альтернативних) благ.
Аналіз змін поставлений витрат книг і комп'ютерів показує, що кожен наступний випуск одного з цих товарів змушує жертвувати все більшою кількістю іншого товару, тобто починає діяти закон зростаючих тимчасових витрат.
Звідси і випливає закон зростаючих поставлений витрат (втрачених можливостей, додаткових витрат), від-ражаем властивість ринкової економіки, згідно з яким
Закон зростаючих поставлений витрат свідчить: в міру збільшення обсягу виробництва продукту вме-з'єднані (граничні) витрати виробництва кожної нової одиниці зростають.
З законом зростання поставлений витрат сусідить і взаємодіє закон спадної віддачі ресурсів, факторів виробництва.
Цей закон встановлює співвідношення між витратами ресурсів, виробничих факторів, з одного боку, і ви-пуском продукції, товарів і послуг - з іншого, тобто виражає залежність обсягу виробництва від зміни одного змінного ресурсу при постійному використанні інших.
Законубивающей віддачі: непреривноеувеліченіе одно-горесурса всочетаніі снеізменним кількістю інших ресурсовна определеннометапепріводіт кпрекращенію зростання віддачі отнего, азатемкее скорочення.
Згідно закону спадної віддачі економічних ресурсів, вдаючись до збільшення використання одного з ресурсів з метою підвищення кінцевого результату, слід пам'ятати, що ефект буде залежати не тільки від величини утягненого в оборот ресурсу, але і від його співвідношення з іншими ресурсами.
Закон базується на необхідності дотримання визначений-них пропорцій між різними факторами, що склалися у виробництві продукції на основі відсутності їх взаємозамінності. Порушення пропорцій, виражена в надмірній зростанні застосування одного з ресурсів, може досить швидко
вичерпати кордону взаємозамінності ресурсів і в кінцевому рахунку призведе до недостатньо ефективного його використання.