Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Конотопом М.В., Сметанін С. І.. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ. (Підручник), 2000 - перейти до змісту підручника

§ 2. Економічний розвиток Франції після Другої світової війни

Економічні втрати Франції у Другій світовій війні були тим більш значними, що руйнування від військових дій і бомбардувань доповнювалися збитком від окупації німецькими військами. Виробництво в середньому скоротилася утричі: на 70% знизилося промислове виробництво, більш ніж удвічі - сільськогосподарське, втричі скоротився автомобільний парк і вантажні перевезення. Довоєнний рівень промислового виробництва, рівень 1938 р., був відновлений в 1948 р.
К1990 р. промислове виробництво Франції зросло в 5,5 рази. Згадаймо, що виробництво розвинених капіталістичних країн, в порівнянні з довоєнним, виросло в 8,5 рази, а з 1948 р. - в 5,7 рази. Франція явно відстає. Якщо в 1938 р. у Франції вироблялося 7,7% продукції розвинених капіталістичних країн, то в 1989 р. - тільки 5,7%.
Правда, в промисловості Франції за цей час відбулися прогресивні зрушення. Франція перестала бути країною з переважанням легкої промисловості. Вже на початку 80-х рр.. машинобудівна, Металопереробне, електротехнічна, автомобільна, авіаракетна та хімічна промисловість в сукупності давали 60% промислової продукції, а разом з видобувними галузями - металургійної, вугільної та нафтогазової-до 70%. Легка промисловість тепер дає менше 30% промислової продукції.
Після війни спочатку у Франції був узятий курс на пропорційний розвиток всього комплексу галузей. Цей курс суперечив принципом інтеграції, оскільки припускав самозабезпечення Франції усіма видами продукції замість участі в міжнародному поділі праці. Цей курс був і економічно недоцільний, тому що припускав подальший розвиток і тих традиційних галузей, продукція яких не користувалася попитом на світовому ринку. А ці галузі составлялідо 40% французької промисловості.
У 70-х роках курю змінився. Тепер уряд стало сти-стимулювати розвиток тих перспективних галузей, продукція яких могла бути на світовому ринку достатньо конкурентоспроможною. Особливо значні успіхи були досягнуті в автомобільній, авіаракетної та електротехнічної промисловості. Вже до початку 80-х рр.. частка Франції по цих галузях перевищувала 10% від сукупного виробництва розвинених капіталістичних країн (а не 6%, як по промисловості в цілому).
У 1980 р. в промисловості було зайнято 25,8% населення країни, у сфері послуг - 57%, тобто вдвічі більше, ніж у промисловості. Частка зайнятих у сільському господарстві скоротилася до 8,7% в 1980 р. Тепер Францію вже не можна назвати аграрною країною. Тривалий застій у сільському господарстві пояснювався тим, що основу його все ще становили дрібні парцелярні селянські господарства. За розрахунками французьких фахівців третина цих господарств не могли прогодувати власників. Іншими словами, в сель-ському господарстві Франції ще був не завершений перехід до капита-лізму. Тому вирішено було ліквідувати дрібні нерентабельний-ні господарства, щоб перевести сільське господарство на капіталістичної шлях, забезпечити перехід до раціональних фермерським господарствам. Держава в примусовому порядку викуповувала нерентабельні господарства, що викликало тоді масові виступи селян, яким важко було найгі місце в економічному житті міста.
Держава через банк «Креді Агріколь» стимулювало утворення великих фермерських господарств, раціоналізацію та підвищення технічного рівня сільського господарства. Очевидно, результатом цієї перебудови і стало прискорення зростання сільськогосподарського виробництва в останні десятиліття.
Сьогодні сільське господарство Франції дає на експорт більше третини своєї продукції. За величиною сільськогосподарського експорту Франція займає перше місце в Європі і відстає гю лому показником лише від США.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz