Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
І.А. Спиридонов. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Навчальний посібник. Друге видання, перероблене і доповнене), 2006 - перейти до змісту підручника

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР)

Представники 42 країн підписали в травні 1990 р. в Єлисейському палаці в Парижі офіційний акт про заснування Європейського банку реконструкції та розвитку для Східної Європи. Його хрещеним батьком вважають президента Франції Ф. Міттерана, який запропонував створити ЄБРР у своєму виступі в Європарламенті 25 жовтня 1989
Засновниками банку стали дві міжнародні організації - Комісія європейських співтовариств і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) , а також 34 країни, в тому числі всі країни, що входять в ЄС, в ЄАВТ, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, а також США, Канада, Японія, Австралія,, Нова Зеландія, Туреччина, Кіпр і Мальта . З тих пір до числа засновників приєдналася ціла група держав.
Початковий капітал банку склав 12 млрд. дол Найбільша частка (51%) при його підставі припадала на західноєвропейський внесок - 12 країн ЄС і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), 10% - внесок США, східноєвропейські країни - 7,451% капіталу банку, 10,7% склав внесок країн ЄАВТ та інших держав Західної Європи, що не входять в ЄС, 8,5% - внесок Японії, 3,4 - внесок Канади, 2,95% - інших країн-учасниць банку.
Мета ЄБРР - здійснювати фінансову допомогу новим державам Євразії та Східної Європи у проведенні економічних реформ, зокрема у фінансуванні «програм Приватизації» і заохочення «приватної ініціативи» та «духу підприємництва». Однак реальне функціонування банку почалося тільки в 1993 р. За 1994-1997 рр.. певна технічна допомога була надана ряду країн, але ясно, що можливості банку обмежені і скільки-небудь істотного фінансового впливу його на учасників СНД, прибалтійські країни і Східну Європу очікувати нереально. Проте його значення для зазначених країн не слід недооцінювати.
Діяльність цього банку була б ефективнішою, якби його керівництво перейшло на форми співпраці з новими державами безпосередньо на рівні самих банківських організацій, наприклад за допомогою навчання їх персоналу сучасним методам роботи банків у розвинених країнах ринкової економіки чи в нових індустріальних країнах, в яких вони діють з високою ефективністю.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz