1.3. Фінансовий механізм і його основні елементи
Важливою ознакою класифікації підприємств (корпорацій) є приналежність до певної форми власності. Відповідно до законодавства у Республіці Казахстан прийняті дві форми власності: приватна і державна. Приватна власність виступає як власність громадян чи недержавних юридичних осіб та їх об'єднань; в якості особливого виду приватної власності виступає власність громадських організацій.
Державна власність представлена республікан-ської та комунальною власністю.
Усередині названих форм власності можуть бути сформовані різні господарські структури, що породжує велику кількість організаційно-правових формхозяйствованія:
1. Державні підприємства, засновані на державній власності, в тому числі: республіканські - для вирішення загальнодержавних завдань економічного і соціального розвитку Казахстану;
підприємства комунальної власності - для вирішення завдань щодо задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної території, знаходяться в місцевому підпорядкуванні.
Підприємства, засновані на приватній власності юридичних осіб: господарські товариства різного типу, в тому числі - акціонерні товариства, кооперативні підприємства і організації.
Підприємства, засновані на власності громадських об'єднань.
Спільні підприємства на основі об'єднання майна засновників, у тому числі іноземних юридичних осіб і громадян.
Приватні підприємства, засновані на власності громадян.
Змішані підприємства за участю різних вишепе-речіс-лених форм власності.
Різноманіття різних класифікаційних характеристик підприємств, організацій, установ, можливі їх поєднання у частини господарських органів ускладнюють фінансовий механізм даного ланки фінансової системи, вимагають постійного його вдосконалення, чіткого законодавчого регламентування діяльності, добре налагодженого управління і контролю фінансових процесів.
Організація фінансів підприємства функціонує за наступними схемами:
- перше - визнання підприємства, як юридичної особи:
- друге - принципи організації фінансів підприємства:
- третій - джерела формування фінансових ресурсів підприємства:
Для прикладу будемо розглядати фінанси акціонерних товариств, як найбільш поширену форму господарювання.
Акціонерні товариства об'єднують широке коло юридичних та фізичних осіб - акціонерів. Дотримання прав акціонерів - одна з умов фінансової діяльності акціонерних товариств. Майно акціонерного товариства формується за рахунок отриманих доходів, продажу акцій у формі відкритої, або закритої підписки та інших джерел за наступною схемою:
АТ - комерційна організація. Статутний фонд розділений на число акцій, що засвідчують обов'язкові права акціонерів по відношенню до АТ.
Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, в межах вартості належних їм акцій.
Акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
Акціонерне товариство має своє фірмове найменування, яке містить вказівку на його організаційно-правову форму і тип.
Філії та представництва акціонерного товариства, розташовані поза місцем знаходження товариства, не є юридичними особами, діють на підставі затвердженого акціонерним товариством Положення.
Дочірні та залежні суспільства мають права юридичної особи.
Інформація про те, чи є суспільство відкритим, міститься не тільки в статуті, але й у фірмовому найменуванні акціонерного товариства.
Створюється АТ шляхом установи або шляхом реорганізації існуючої юридичної особи і вважається створеним з моменту його державної реєстрації.
Засновники укладають між собою договір про створення АТ, що визначає порядок спільної діяльності по установі суспільства, розмір статутного капіталу, категорії і типи акцій, що підлягають їх розміщення серед засновників, розмір і порядок їх оплати, права та обов'язки засновників щодо створення товариства. Договір про створення товариства не є його установчим документом.
Засновники АТ несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними з його створенням і які виникають до державної реєстрації даного суспільства. АТ несе відповідальність за зобов'язаннями засновників, пов'язаних з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.
Єдиним установчим документом АТ є статут, вимоги якого обов'язкові для виконання всіма органами товариства та його акціонерами. Схематично статут АТ виглядає наступним чином.
Збільшення статутного капіталу шляхом розміщення додаткових акцій реєструється у розмірі номінальної вартості розміщених додаткових акцій.
Внесення змін і доповнень до статуту або затвердження статуту приймається більшістю в 3/4 голосів акціонерів.
Зміни та доповнення до статуту товариства в новій редакції підлягають державній реєстрації.
Фінансові особливості, пов'язані з реорганізацією АТ схематично виглядають наступним чином.
Номінальна вартість всіх облігацій, випущених АТ, не повинні перевищувати розмір статутного капіталу товариства, або величину забезпечення, наданого товариству третіми особами для цілей випуску облігацій.
- Мінімальний розмір розрахункового показника, як правило, змінюється щорічно при затвердженні бюдже'а на відповідний рік, відповідно буде змінюватися і статутний капітал.
Випуск облігацій допускається після повної оплати статутного капіталу АТ.
Фінансові особливості розміщення цінних паперів відбуваються таким чином.
Ціна розміщення акцій - за ринковою вартістю, але не нижче номінальної, нижче номінальної (додаткові звичайні - не нижче 90% ринкової вартості; додаткові акції за участю посередника).
Конвертація в акції інших цінних паперів АТ - за ціною не нижче 90% їх ринкової вартості або не нижче розміру винагороди посередника. Розміщення цінних паперів - шляхом відкритої і закритої підписки АТ. Розміщення голосуючих акцій і цінних паперів, конвертованих в голосуючі акції.
Джерело виплат - чистий прибуток, а для привілейованих, крім того, - спеціальні фонди.
Є наступні обмеження з виплати дивідендів по акціях:
до повної оплати всього статутного капіталу;
до виплати всіх акцій;
на момент виплати дивідендів, якщо в результаті цих виплат з'являться ознаки неспроможності;
якщо вартість чистих активів менше статутного капіталу і резервного капіталу.
Найважливіші фінансові питання знаходяться в компетенції загальних зборів акціонерів - вищого органу управління АТ.
Річні загальні збори акціонерів проводиться у строки, записані в статуті товариства, але не раніше, ніж через два місяці і не пізніше ніж через шість місяців після закінчення фінансового року.
До компетенції загальних зборів акціонерів належать такі фінансові та організаційні питання:
внесення змін і доповнень до статуту;
реорганізація АТ;
ліквідація АТ, призначення ліквідаційної комісії та ут-вержденіе проміжного і остаточного ліквідаційного балансів;
визначення граничного розміру оголошених акцій;
збільшення статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій;
обрання членів ревізійної комісії та дострокове пре-кращения їх повноважень;
твердження аудитора АТ;
затвердження річних звітів, бухгалтерських балансів, рахунки прибутків і збитків, розподіл його прибутків і збитків;
участь у холдингових компаніях, фінансово-промислових груп, інших об'єднаних комерційних організаціях.
Зміна статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу, належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. - Рада директорів здійснює загальне керівництво діяльністю АТ. Статут товариства з кількістю акціонерів - власників голосуючих акцій менше 50, може передбачати, що функції Ради директорів товариства здійснює загальні збори акціонерів.
До виключної компетенції Ради директорів АТ відно-сятся наступні питання:
визначення пріоритетних напрямів діяльності товариства;
збільшення статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості або розміщення акцій у межах кількості, категорії та типу оголошених акцій, якщо відповідно до статуту або рішенням загальних зборів акціонерів таке право йому надано;
розміщення товариством облігацій та інших цінних паперів, якщо інше не передбачено статутом АТ;
визначення ринкової вартості майна;
утворення виконавчого органу товариства та дострокове припинення його повноважень, встановлення розмірів виплачуваних йому винагород і компенсацій, якщо статутом суспільства це віднесено до його компетенції;
рекомендації за розміром дивіденду по акціях і порядку його виплати;
використання резервного та інших фондів;
створення філій і відкриття представництва товариства;
ухвалення рішення про участь суспільства в інших організаціях;
інші питання, передбачені законом та статутом АТ.
Для здійснення контролю за фінансово-господарською де-ності АТ загальними зборами акціонерів відповідно до статуту обирається ревізійна комісія або ревізор. Порядок діяльності ревкоміссіі визначається внутрішнім документом АТ, що затверджується загальними зборами акціонерів. Перевірка фінансово-господарської діяльності АТ здійснюється за підсумками діяльності за рік, а також у будь-який час за ініціативою ревізійної комісії, рішенням загальних зборів акціонерів, Ради директорів або на вимогу акціонерів.
Ревкомісію може вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів.
Крім ревізійної комісії, діяльність АТ контролює аудитор, що затверджується загальними зборами акціонерів.
За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності товариства Ревкомісію або аудитор складає висновок, в якому міститься:
підтвердження достовірності даних, що містяться у звітах та інших фінансових документах АТ;
Залучення нових партнерів, перетворення в акціонерне товариство відкритого типу:
розміщення акцій на ринках цінних паперів-позабіржова продаж або вільний обіг акцій на біржі;
часткова або повна продаж компанії: продаж холдингам, продаж виробничим або комерційним корпораціям.
Далі процес прийняття рішень корпорацією проходить наступним чином:
використання прихованих (таємних) цілей і планів, наукових методів, жорстко регламентованих процедур, формаль-них методів планування;
санкції по відношенню до підприємця: звернення привілейованих акцій у звичайні, зміна керівництва;
команди працівників взаємозамінні, праця знеособлений.
Вільний підприємець свої рішення приймає такий спосіб:
відкрита діяльність, орієнтована на цілі, ясні для всіх;
використання того, що знає і вміє підприємець;
інтуїція, швидка реакція на події;
негативний стимул: боязнь втратити контроль;
успіх підприємства залежить від конкретних людей; власник працює з повною самовіддачею.
Корпорація встановлює такі методи керівництва:
використання жорстких систем контролю та альтернативних інвестиційних стратегій;
встановлення лімітів часу на реалізацію проектів;
погляд на підприємство як на одну зі сфер вкладень свого капіталу;
акцент на формальний аналіз ситуації, яка виключає особистісний фактор.
Методи керівництва вільного підприємця різняться, ніж у корпорації і встановлюються таким чином:
повна свобода діяльності;
прагнення до досягнення єдиної мети ;
відсутність обмежень у витратах свого часу;
інформація про факти порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності.
Діяльність АТ повинна контролюватися акціонерами.