Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
І.А. Спиридонов. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Навчальний посібник. Друге видання, перероблене і доповнене), 2006 - перейти до змісту підручника

Форми, методи й об'єкти виробничого кооперування

Коротко охарактеризуємо форми, методи та об'єкти виробничого кооперування. При їх розгляді в основу класифікації коопераційних угод доцільно покласти критерії, найбільш повно відображають характерні риси тієї чи іншої категорії таких угод. Теорія і практика коопераційної діяльності на будь-якому рівні розрізняють об'єкт співробітництва, або ту область діяльності, в якій воно здійснюється, метод співпраці, тобто організаційні форми і засоби, а також нормативний апарат, за допомогою яких досягається виконання учасниками кооперації спільно поставлених цілей. Таким чином, як певна система відносин кооперація повинна класифікуватися на основі врахування двох головних визначників - області і методу (або форми) співробітництва.

Таблиця 2
Класифікація МКП відповідно до його основними ознаками


Основні методи, які використовуються при налагодженні коопераційних зв'язків:
1. здійснення спільних програм;
2. договірна спеціалізація;
3. створення виробничих спільних підприємств (СП).
В рамках першого методу МКП проявляється у двох основних формах: підрядному кооперуванні і спільному виробництві.
Підрядне кооперування - найбільш старий вид виробничих зв'язків у промисловості. Сутність підрядної діяльності полягає в тому, що одна зі сторін угоди (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до заздалегідь обумовленими вимогами до її виконання щодо термінів, обсягів, якості виконання та ін Підрядне виробниче кооперування має два головні різновиди: «класичний» підряд з виготовлення продукції і підряд з проектування і випуску нового продукту.
Другий метод виробничого кооперування полягає в розмежуванні виробничих програм учасників такого роду угод. Відповідно до угод про спеціалізацію договірні сторони прагнуть усунути або зменшити дублювання виробництва, а отже, і пряму конкуренцію між собою на ринку. Найважливіша умова, яке надає такого роду угодам про спеціалізації коопераційний характер, - наявність у ньому положень про тісну співпрацю учасників у формі спільного виробництва зазвичай складної продукції, взаємних або односторонніх субпідрядних поставок, проведення спільних досліджень і розробок і т.д.
Третій метод виробничого кооперування отримує все більш широке поширення у світі. Це так звана інтегрована кооперація, коли під єдиною організаційною формою об'єднується капітал декількох учасників для досягнення окремих, спільно узгоджених цілей.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz