Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

ГААЗЬКА КОНВЕНЦІЇ 1961 Р.

- Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, укладена в Гаазі 5 жовтня 1961 (переклад з французької). Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Конвенція набула чинності для РФ 31 травня 1992
Для цілей Конвенції в якості офіційних документів розглядаються: а) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від прокуратури , секретаря суду або судового виконавця; б) адміністративні документи; в) нотаріальні акти; г) офіційні свідоцтва, такі, як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, певну дату; засвідчення підпису на документі, не засвідчені у нотаріуса.
Разом з тим Конвенція не поширюється на: а) документи, вчинені консульськими або дипломатичними агентами; б) адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційної або митної операції (ст. 1 Конвенції).
Кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється Конвенція і які мають бути представлені на її території.
Під легалізацією в сенсі Конвенції мається на увазі тільки фор-мальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ , та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплено документ (ст. 2 Конвенції).
Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплено документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Однак виконання цієї функції не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами, відміняють чи спрощують дану процедуру або звільняють сам документ від легалізації (ст. 3 Конвенції) .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz