| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Німецький «юнкерсько-буржуазний» імперіалізм | ||
|
Німецький імперіалізм прийнято називати також військово-го-сударственним, тому що тут держава у військово-політич-ких цілях посилено втручалася в господарське життя. Воно не тільки давало військові замовлення промисловцям, але й займалося організацією промислових підприємств, ставило перед про-мишленнікамі конкретні завдання. Коротше кажучи, в Німеччині раніше, ніж в інших країнах, починається державне регулювання промисловості. Промислове виробництво Німеччини за період з 1870 р. по 1913 р. розвивалося випереджаючими темпами, німецька промисловість обігнала англійську і французьку і вийшла на перше місце в Європі та друге в світі. При цьому спереду йшла важка промиітенность. На перше місце в світі вийшла німецька металургія і німецька хімічна промисловість. Німеччина стала монополістом і з виробництва анілінових барвників. Перше місце в світі займала німецька електротехнічна промисловість. Німеччина виробляла половину електротехнічних товарів світу, і звідси в інші країни вивозилися динамо-машини, трамваї, електролампи. Оскільки підприємства важкої промисловості, особливо нових галузей, які отримали переважний розвиток в Гер-манії, не могли бути дрібними, Німеччина виходить на перше місце в Європі по концентрації виробництва. Висока концентрація облітала утворення монополій, і на початку XX в. Німеччина стає класичною країною монополій. Серед німецьких монополій особливе місце займав військовий концерн Крупна. Створений за участю держави та действонав-ший за державною програмою, він став государст вом в государ-стве. До складу концерну входили не тільки військові підприємства, але і шахти, металургійні та машинобудівні заводи. Оскільки артилерійські заводи будувалися тоді, коли ще недостатньо були розвинені інші галузі промисловості, вони будувалися по феодального принципу - на «самообслуговуванні». Круппівські гармати готувалися з Круппівські стали на крупповских верстатах. Як і в інших країнах, монополізація зробила найбільші успіхи в нових галузях промисловості. У електротехнічної промисловості виникли корпорації, що збереглися до теперішнього часу: «Загальне електричне товариство» (АЕГ) і товариство «Сіменс» Два концерну виникли і в хімічній промисловості. У старих галузях поки переважали нижчі форми монополій. З них можна відзначити «Рейнсько-Вестфальський вугільний синдикат» і «Німецький сталевий синдикат». На початку XX в. в Німеччині утворюється надлишок капіталів, які не знаходять застосування всередині країни. Правда, на експорт йде тільки 20% капіталу: німецькі капітали на світових ринках зустрічаються з конкуренцією англійських і французьких, вже раніше зайняли сильні позиції. Німеччині потрібні колонії. Німеччина вже мала колонії, головним чином, в Африці. І територія цих колоній була в 5 разів більше території самої Німеччини. Але цього мало - адже територія англійських колоній в сто разів більше Англії! І Німеччина починає виношувати плани переділу колоній. Німеччина починає будувати залізницю «Драй Б» - Берлін-Белград-Багдад. Ця дорога веде з німецької столиці до серця британських володінь на сході - до Індії. По цій дорозі прямо і дешево можна вивезти німецькі товари і ввозити сировину, а можна також в короткий термін перекинути солдатів, а Англії і те й інше треба везти морем навколо Європи. Англія намагається загальмувати будівництво дороги або повернути її на північ, до кордонів Росії. Але німці не йдуть на поступки. Німеччина розв'язує Першу світову війну. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||