| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ГЛОСАРІЙ | ||
|
АРБІТРАЖ (Міжнародний комерційний арбітраж) - що склалася в міжнародній практиці система розгляду спорів між організаціями і фірмами різних країн у сфе-ре зовнішньої торгівлі, торговельного мореплавства та ін АРБІТРАЖ (фр. arbitrage) - 1) спосіб вирішення економічних і трудових спорів, при якому сторони звертаються до арбітрів, що обирається самими сторонами або призначаються за їх згодою, або призначається в порядку, встановленому законом. Окреме арбітражна угода або арбітражне застереження в договорі (угоді) виключає можливість звернення зацікавлених сторін до суду для вирішення спору, що підпадає під дію цієї угоди або застереження; 2) на біржі - використання цінових відмінностей, діяльність, спрямована на отримання прибутку і здійснювана шляхом закупівель товарів , благ, ресурсів за низькою ціною на одному ринку і перепродажу за вищою ціною на інших ринках. А. існує завдяки наявності різних цін на один і той же товар на різних ринках. Якщо ціни на товар вирівнюються, встановлюється рівновага цін між ринками, можливості А. знижуються до нульових. У чистому вигляді А. найчастіше зустрічається на ринках сільськогосподарської продукції, кольорових металів і цінних паперів. Прикладом А. може служити міжнародна торгівля товарами за наявності порівняльних переваг у торгуючих країн. Мають місце такі форми А.: валютний - операції з купівлі та продажу валюти, що проводяться з метою отримання прибутку від різниці курсів валюти на ринках різних країн; процентний з метою страхування - отримання позики у валюті з наступною конверсією її в іншу і продажем за строковим контрактом ; арбітражна угода - а) купівля та продаж валюти, цінних паперів, товарів на різних ринках з метою отримання прибутку за рахунок різниці цін однакових біржових об'єктів; б) одночасна операція на один товар на різних ринках; в) біржова угода («спот», або термінова) з використанням різного рівня цін у різних біржових центрах; змішаний - як з питань факту, так і з питань права; арбітражна обмовка - умова договору, який виключає можливість звернення однієї із зацікавлених сторін до суду для вирішення спору, що підпадає під дію цього договору , якщо одна зі сторін звернеться до суду, то останній повинен відмовитися від розгляду справи на прохання іншої сторони. АУКЦІОН (лат. аісйо - зростання) - публічний торг для продажу рухомого, (акції, облігації та інші цінні бу-маги) і нерухомого (земельні ділянки, будівлі, обладнання, житлові будинки та ін.) майна, товарів, які мають індивідуальними властивостями, під керівництвом спеціального особи (аукціоніста); проходить в заздалегідь встановлений час в певному місці, при якому товари (або їх зразки) попередньо виставляються для огляду і вважаються проданими тому покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Загальна умова всіх А. - відсутність відповідальності продавця за якість виставленого для огляду товару. Товар на А. продається одиничними зразками або партіями (лотами). У процесі торгу аукціоніст оголошує присутнім потенційним покупцям (аукціонерам) про продається товар і його початковій стартовою ціною. Потім аукціонери по черзі оголошують, називають підвищувати ціну, за якою вони готові купити товар. Торг триває доти, поки не буде названа найвища ціна. Це «англійська» А. При «голландському» А. торг починається з дуже високої ціни і ведеться з її зниженням, поки не знайдеться покупець, со-голосний купити товар за оголошеною ціною. Аукціонний продаж може бути добровільною, організованою самим продавцем або здійснюваної ним через спеціальну організацію, а також примусової, організованої для реалізації майна боржника. Добровільний А. проводиться за иници-Атів власника товару. Примусовий А. проводиться доль-ними органами або органами влади з метою стягнення боргів, продажу конфіскованого або незатребуваного майна (продаж «з молотка»). Подвійний А. - форма проведення торгу, в якому конкурують і продавці, і покупці, а ціна встановлюється на рівні рівноваги попиту та пропозиції, коли число продавців за цією ціною дорівнює числу покупців. Закритий А., або А. «в темну», на якому всі покупці пропонують ціни одночасно, зазвичай у вигляді письмових заявок, і товар продається тому, чия ціна виявиться вище, або купується у того, хто запросив за свій товар найнижчу ціну. Такий А. застосовується при продажу будинків, зброї та ін Вексельний А. - розпродаж короткострокових казначейських векселів, що здійснюється за графіком, наприклад Казначейством США. Розпродаж проводиться на основі заявок, які подають бажаючі придбати казначейські векселя. Міжнародні 'А. організовуються спеціальними фірмами у великих торгових центрах. ВАЛЮТА ПЛАТЕЖУ - валюта, в якій відбувається фактична оплата товарів, послуг, що надаються або погашення кредиту. В.п. може бути будь-яка валюта, узгоджена між постачальником і покупцем. Вибір В.п. здійснюється з урахуванням валютного курсу, сформованих традицій і т.п. В.п. може не збігатися з валютою операції, особливо при клірингової формі розрахунків, введенні в контракт спеціальної розрахункової одиниці і т.д. При розбіжності валют платежу та угоди в зовнішньоторговельному або кредитному контракті визначається курс перерахунку. У міжнародній торгівлі найбільш часто В.п. є американський долар. Набули поширення штучно створені міжнародні рахункові грошові одиниці: спеціальні права запозичення (СДР) і європейська валютна одиниця (євро). ВАЛЮТНА БІРЖА - біржа, що здійснює на регулярній і впорядкованої основі операції з валютою і провідна її котирування. Торгівля валютою у великих масштабах вироб-водиться в сучасних умовах між банками в ряді країн (Франція, Італія, Нідерланди). Поряд з міжбанківським валютним ринком існують і спеціальні В.Б. ВАЛЮТНИЙ РИЗИК - небезпека валютних втрат при зміні курсу іноземної валюти по відношенню до національної грошової одиниці при проведенні зовнішньоторговельних та інших операцій. З точки зору валютного ринку інтереси сторін не збігаються: експортер прагне зафіксувати ціну у відносно стійкій валюті, а імпортер, навпаки, зацікавлений у тому, щоб встановити ціну у валюті, що підлягає знеціненню. Експортер несе збитки при зниженні курсу валюти контракту щодо національної валюти в період між підписанням контракту і здійсненням платежу по ньому. Імпортер, навпаки, несе збитки при підвищенні курсу валюти контракту. ВАРРАНТ (англ. warrant) - різновид опціону, що дає можливість його власнику придбати у емітента на пільгових умовах певну кількість акцій протягом встановленого періоду. ВЕКСЕЛЬ - безумовне зобов'язання боржника виплатити зазначену в ньому суму після закінчення встановленого в ньому терміну. Векселі можуть передаватися від одного векселедержателя іншому, при цьому на їх зворотному боці наноситься напис (індосамент) із зазначенням або без зазначення імені нового власника. Боржник і всі особи, які є власниками, несуть перед останнім векселедержателем солідарну відповідальність з виплати зазначеної суми. СВІТОВИЙ БАНК - спеціалізована установа ООН, що складається з чотирьох тісно пов'язаних між собою організацій, спільною метою яких є підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються за рахунок фінансової допомоги промислово розвинених країн. До цих організацій належать Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (MAP), Міжнародна фінансова корпорація (МФК) і Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (МАІГ). В.Б. являє собою найбільший у світі інвестиційний інститут, на його частку припадає близько половини фінансових коштів, що спрямовуються усіма міждержавними організаціями в країни, що розвиваються для їх якнайшвидшого соціально-економічного розвитку. ЗУСТРІЧНА ТОРГІВЛЯ (англ. countertrade) - зовнішньоторговельні операції, при здійсненні яких у документах (угодах або контрактах) фіксуються тверді зобов'язання експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. В останньому випадку різниця у вартості покривається грошовими платежами. Деривативів - похідні (ф'ючерси та опціони) від основних активів (валют, акцій і т.п.). ДИВЕРСИФІКАЦІЯ (лат. diversus - різний і facere - робити) - 1) розподіл інвестованих або позичає грошових капіталів між різними об'єктами вкладень з метою зниження ризику можливих втрат капіталу або доходів від нього. Таку Д. називають Д. кредитів. В області банківських операцій принцип Д. проявляється в розподілі позичкового капіталу між великим числом клієнтів. Іноді банківське законодавство забороняє комерційним банкам переді-ставлять одній фірмі кредит на суму, що перевищує 10% власного капіталу банку. На принципі Д. базується діяль-ність інвестиційних компаній і фондів; 2) розширення асортименту, зміна виду продукції, виробленої підприємством, фірмою, освоєння нових видів виробництв з метою підвищення ефективності виробництва, отримання економічної вигоди, запобігання банкрутства. Євровалюти - застосовна до будь-яких валют, які використовуються для інвестування нерезидентів іноземними банками. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ І РОЗВИТКУ (ЄБРР) створений в 1990 р. на основі міжурядової угоди. ЄБРР є міжнародною фінансовою організацією з високим кредитним рейтингом. Такий статус відкриває йому широкий доступ на міжнародні ринки капіталів, дає великі можливості для запозичення там коштів на пільгових умовах. Штаб-квартира ЄБРР знаходиться в Лондоні (Великобританія). До складу Банку як інституційних членів входять Європейський союз і Європейський інвестиційний банк. Основними цілями ЄБРР є: здійснення операцій виключно в країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), підтримання переходу цих країн до ринкової економіки; сприяння розвитку приватного підприємництва; поєднання функцій комерційного банку та банку розвитку. Головні напрямки діяльності ЄБРР: надання допомоги країнам-членам у здійсненні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію, децентралізацію і приватизацію з урахуванням потреб цих країн на різних етапах переходу до ринкової економіки; сприяння розвитку приватного сектора шляхом організації, модернізації та розширення виробничої діяльності, насамперед малих і середніх підприємств; сприяння інвестиціям у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя, поліпшення умов праці; фінансування приватних або приватизованих підприємств, які вносять вклад у розвиток приватного сектора, заохочення прямих іноземних інвестицій, організація і зміцнення фінансових установ і об'єктів промислового сектора; сприяння малим і середнім підприємствам; поліпшення навколишнього середовища, надання допомоги у створенні або модернізації інфраструктури, необхідної для діяльності, в приватному секторі; надання технічної допомоги та консультативного сприяння в підготовці, фінансуванні та реалізації проектів; сприяння зміцненню фінансових інститутів і правових систем; стимулювання і заохочення розвитку ринків капіталів. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК (ЄІБ) заснований в 1958 р. відповідно до Римським договором. Його Статут є складовою частиною Договору про Європейський союз (ЄС). Завдання Банку визначаються на основі рішень Європейської ради. ЄІБ являє собою фінансово автономну і юридично самостійну організацію. Членами Банку є всі країни ЄС. ЄІБ здійснює фінансування інвестицій в країнах ЄС, здійснюючи операції на ринку капіталів і використовуючи свої власні кошти. Він не ставить на меті одержання прибутку. Його завдання - надання позик і гарантій, що полегшують фінансування проектів для менш розвинених регіонів, для модернізації або конверсії підприємств, розвитку підприємницької діяльності в нових областях, а також здійснення проектів, що становлять спільний інтерес для кількох країн-членів. ЄІБ надає також позики деяким розвиваються, і країнам ЦСЄ. Джерелами ресурсів є статутний капітал, резерви, випуск облігаційних позик. Найбільші квоти підписки на капітал мають Великобританія, Німеччина, Італія і Франція. Головні напрямки діяльності ЄІБ: надання кредитів як державним, так і приватним позичальникам у промисловості, сільському господарстві, екологічної та енергетичної інфраструктурах, послугах, комунікаціях; фінансування інвестиційних програм, здійснюване в поєднанні з операціями структурних фондів, що діють під керівництвом Європейської комісії; надання довгострокових позик для промислових проектів і проектів з розвитку інфраструктури; надання сприяння в розробці та оцінці проектів шляхом проведення аналізу їх техніко-економічного обгрунтування; надання позик на фінансування проектів, здійснюваних у країнах, які не є членами ЄС- ІНВЕСТУВАННЯ (англ. invest, ньому. investieren від лат.) - здійснення інвестицій; вкладення інвестором коштів у що-небудь. ІНВЕСТУВАННЯ ЗА КОРДОНОМ, ПРЯМЕ - форма діяльності фірми на зарубіжному ринку у вигляді створення за кордоном підприємств. Доцільність прямого інвестування обумовлюється як економічними вигодами від використання дешевших ресурсів, так і завоюванням нового ринку при збереженні повного контролю над капіталовкладеннями. ІНВЕСТУВАННЯ ОТРИМАНИХ ЗАСОБІВ, АВТОМАТИЧНЕ - плани створення спільних фондів на добровільній основі або за контрактами, дивіденди та / або прибуток з яких автоматично вкладається в нові акції або в частки акцій. ІНВЕСТУВАТИ - вкласти капітал в яке-небудь підприємство, справу. ІНВЕСТИЦІЇ (нім. Investition, від лат. Investiere - облачати) - грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, технології, машини, устаткування, ліцензії, в тому числі і на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку (доходу) і досягнення позитивного соціального ефекту. Розрізняють внутрішні і закордонні І. Довгострокові І. пов'язані із здійсненням капітального, будівництва у формі нового будівництва, а також реконструкції, розширення і технічного переозброєння діючих підприємств та об'єктів невиробничої сфери. Такі роботи призводять до зміни сутності об'єктів, на яких вони здійснюються, а витрати, що здійснюються при цьому, не є витратами звітного періоду з їх утримання; з придбанням будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів та інших окремих об'єктів (або їх частини) основних засобів , земельних ділянок та об'єктів природокористування, активів нематеріального характеру. І. поділяються на фінансові та реальні. Фінансові І. - вкладення у фінансові інструменти, тобто вкладення в акції, облігації, інші цінні папери і банківські депозити. ІНВЕСТИЦІЇ АЛЬТЕРНАТИВНІ - приміщення капіталу (на відміну від звичайного - у нерухомість) в предмети мистецтва, марки, старовинні монети та т.п. ІНВЕСТИЦІЇ БАНКІВСЬКІ - вкладення банківських ресурсів, як правило, на нетривалий термін. ІНВЕСТИЦІЇ БЮДЖЕТНІ - вкладення бюджетних коштів у капітал діючих або знову створюваних підприємств. Результатом І.Б. є виникнення власності державних органів влади та органів місцевого самоврядування на еквівалентну частина капіталу. Це може бути повне володіння власністю або володіння акціями (паями) акціонерного товариства або товариства. Створена за рахунок Б.и. власність виробничого та невиробничого призначення передається відповідним органам управління державним чи муніципальним майном. ІНВЕСТИЦІЇ В ЗАПАСИ - зміна розмірів складських запасів підприємства, що включають основні і допоміжні матеріали, незавершену і готову продукцію. ІНВЕСТИЦІЇ В невироблені активи - частина капиталообразующих інвестицій в активи, які виникають не в процесі виробництва. Розрізняють непроізведенние матеріальні активи - природні активи, такі, як земля, надра, некультівіруемих (природничі) біологічні ресурси, водні ресурси, і непроізведенние нематеріальні активи - юридичні форми, які складаються у зв'язку з процесами виробництва і періодично переходять від одних інституційних одиниць до інших. ІНВЕСТИЦІЇ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ - придбання фірмами знову вироблених капітальних благ, до числа кото-яких відносяться, наприклад, виробниче обладнання, нові виробничі будівлі, споруди і т.д. ІНВЕСТИЦІЇ В вироблені активи - частина капита-лообразующіх інвестицій, що включає в себе вкладення в основний капітал, запаси матеріальних оборотних коштів, цінності. Запаси матеріальних оборотних коштів складаються із запасів продукції, що знаходиться в розпорядженні виробників до того, як вона буде перероблена, продана або використана іншими способами, а також запасів продуктів, призначених для використання або перепродажу без подальшої переробки: сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція , товари для перепродажу. Цінності являють собою товари значної вартості, як правило, не використовуються з метою виробництва чи споживання і придбані як засобу збереження вартості. Вони складаються з дорогоцінних металів і каменів, ювелірних виробів, творів мистецтва і т.д. ІНВЕСТИЦІЇ ВАЛОВІ - загальний обсяг інвестицій незалежно від джерел фінансування. ІНВЕСТИЦІЇ ВАЛОВІ ПРИВАТНІ ВНУТРІШНІ - витрати на знову вироблені засоби виробництва: машини, обладнання, інструменти та будівлі, а також на поповнення товарно-матеріальних запасів. ІНВЕСТИЦІЇ ІНОЗЕМНІ ІНШІ - інвестиції, які не підпадають під визначення прямих портфельних. Серед них виділяються торговельні кредити (попередня оплата та пре-доставлення кредитів для імпортно-експортних операцій) та інші кредити, отримано не від прямих інвесторів, у тому числі кредити, які надійшли від міжнародних фінансових організацій, банківські вклади. ІНВЕСТИЦІЇ ІНОЗЕМНІ ПРЯМІ - категорія міжнародної інвестиційної діяльності, що відображає прагнення господарської одиниці резидента однієї країни придбати стійке вплив на діяльність підприємства в іншій країні. ІНВЕСТИЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ - вкладення коштів на підготовку фахівців на курсах, передачу досвіду, ліцензій і ноу-хау, спільні наукові розробки і т.д. ІНВЕСТИЦІЇ Капиталообразующие - вкладення, що визначаються як сума коштів, необхідних для будівництва (розширення, реконструкції, модернізації) і оснащення обладнанням інвестуються об'єктів, витрат на підготовку капітального будівництва і приросту оборотних засобів і нематеріальних активів, необхідних для нормального функціонування організацій. ІНВЕСТИЦІЇ КОНТРОЛЮЮЧІ - вкладення, що забезпечують володіння контрольним пакетом. ІНВЕСТИЦІЇ КОРОТКОСТРОКОВІ (ТИМЧАСОВІ) - стаття активу балансу компаній ряду країн, що означає обсяг нахо-дящихся в руках компанії цінних паперів для подальшого продажу, що обертаються на ринку і приносять дохід. Цінні папери можуть бути оцінені в балансі: за номінальною сто-имости, за ринковою вартістю, за ціною купівлі, залежно від того, яка з них більше відповідає завданням підприємства в галузі розкриття інформації. ІНВЕСТИЦІЇ незаплановані - додаткові інвестиції, зроблені понад необхідні для реалізації запланованих інвестиційних проектів. ІНВЕСТИЦІЇ неконтролюючих - володіння менш ніж 50% акцій іншої компанії, що мають голос; І.М. включають в себе не впливають інвестиції (менше 20% акцій) і впливають, але не контролюючі інвестиції. ІНВЕСТИЦІЇ НЕФІНАНСОВІ - негрошові інвестиції, пов'язані з вкладенням в інвестиційний проект прав, ліцензій, ноу-хау, машин, обладнання, земельних ділянок і т.д. ІНВЕСТИЦІЇ «НЕГАТИВНІ» - вилучення капіталу. ІНВЕСТИЦІЇ ПОРТФЕЛЬНІ - внесок інвестицій в акції, інші цінні папери та їх фінансові похідні, складові «портфель інвестицій», в якого не входять прямі інвестиції. До цінних паперів, крім акцій, відносяться обли-гаціі, бони, векселі, перекладні депозитні сертифікати, переважні акції, банківські акцепти і ринкові дол-говие розписки. ІНВЕСТИЦІЇ ПРЯМІ - капітальні вкладення безпосередньо у виробництво будь-якої продукції, що включають покупку, створення або розширення фондів підприємства (філії), а також всі інші операції, пов'язані або з встановленням (посиленням) контролю над компанією, незалежно від її юридичної форми, або з розширенням діяльності компанії. П.І. забезпечують інвесторам фактичний контроль над інвестованим виробництвом. ІНВЕСТИЦІЇ РЕАЛЬНІ - довгострокові вкладення коштів у галузі матеріального виробництва. ІНВЕСТИЦІЇ ФАКТИЧНІ - реальний обсяг інвестицій державних і приватних фірм; І.Ф. дорівнюють сумі запланованих | І незапланованих інвестицій. ІНВЕСТИЦІЇ ФІНАНСОВІ - вкладення в акції, облігації та інші цінні папери, випущені приватними компаніями і державою, а також об'єкти тезаврації, банківські депозити. ІНВЕСТИЦІЇ ЧИСТІ - валові інвестиції за вирахуванням інвестицій, здійснених за рахунок сум амортизації основних фондів. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ - вкладення інвестицій, або інвестування, і сукупність практичних дій з реалізації інвестицій. Інвестування у створення та відтворення основних фондів здійснюється у формі капітальних вкладень. ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ - кредитно-фінансовий інститут, який акумулює грошові кошти приватних інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів (зобов'язань) і поміщає їх в акції та облігації підприємств у своїй країні і за кордоном. На відміну від холдингових компаній І.К. не здійснюють контролю за діяльністю корпорацій. Залежно від методу формування пасивів І.К. діляться на дві основні групи: 1) закритого типу - з фіксованим акціонерним капіталом, акції яких котируються на ринку і не підлягають погашенню до моменту ліквідації компанії, 2) відкритого типу - з мінливим капіталом, так як їх акції вільно купуються самими компаніями за цінами , відповідним ринкової вартості активів І.К. На ринку капіталів І.К. виступають в якості інвесторів. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК - спеціальний кредитний інститут, мобілізуючий довгостроковий позичковий капітал і надає його позичальникам (компаніям і державі) за допомогою випуску і розміщення облігацій та інших позикових коштів. Функції І.Б. включають: з'ясування характеру і раз-мерів фінансових потреб позичальників; узгодження умов позики; вибір виду ценних.бумаг; визначення термінів їх випуску з урахуванням попиту ринку; емісію і наступне розміщення серед інвесторів, при необхідності - органи-зацію гарантійних банківських синдикатів, забезпечення вто -ричного ринку для раніше випущених цінних паперів та ін І.Б. можуть виконувати не тільки посередницькі функції: у ролі гарантів емісій та організаторів ринку вони купують і про-дають великі пакети акцій та облігацій за свій рахунок, перед-ставлять кредити покупцям цінних паперів. Ресурси банку формуються за рахунок продажу власних акцій. Особливість І.Б. полягає в тому, що вони не спеціалізуються на прийомі вкладів населення. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БУМ - бурхлива активізація інвесторів, швидко зростаюча пропозиція інвестицій, капіталовкладень в економіку. Характерний при стабілізації економічних процесів у країні, встановленні сприятливих довгострокових і законодавчо оформлених умов для інвесторів, в першу чергу закордонних, що забезпечують впевненість у надійності вкладень капіталів. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ - юридична особа, яка здійснює посередницьку або консультаційну діяльність виключно з цінними паперами. Характерні інститути: інвестиційні брокери, консультанти, компанії, фонди; в якості І.І. часто виступає комерційний банк. ІНВЕСТІЦІОННЬЙ КАПІТАЛ - капітал, вкладений в довгострокові інвестиції, на тривалий період часу. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛУБ - група інвесторів, що об'єднали капітали для спільного інвестування. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КОНСУЛЬТАНТ - фахівець, інвестиційний інститут, який надає консультаційні послуги у випуску та обігу цінних паперів. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ - управління інвестиціями в конкретну галузь економіки або в розвиток компанії, підприємства. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ - така зміна терміну сплати податку, при якому організація має можливість протягом певного терміну і у відомих межах зменшувати платежі з податку з наступною поетапної сплатою суми кредиту і нарахованих відсотків. І.н.к. може бути наданий з податку на прибуток (дохід) організації, а також у регіональних і місцевих податків. Рішення про надання І.н.к. з податку на прибуток (дохід) організації в частині, що надходить до бюджету суб'єкта Російської Федерації, приймається фінансовим органом суб'єкта Російської Федерації. І.н.к. може бути наданий на термін від одного року до 5 років. Організація, що отримала І.н.к., має право зменшувати свої платежі з відповідного податку протягом строку дії договору про І.н.к. Зменшення проводиться по кожному платежу відповідного податку, за яким надано І.н.к., за кожний звітний період до тих пір, поки сума, не сплачена організацією в результаті всіх таких зменшень (накопичена сума кредиту), не стане рівною сумі кредиту, передбаченої відповідним договором. Конкретний порядок зменшення податкових платежів визначається укладеним договором про І.н.к. Якщо органи-зація уклала більше одного договору про І.н.к., термін дії яких не закінчився до моменту чергового платежу з податку, то накопичена сума кредиту визначається окремо по кожному з них. При цьому спочатку вона збільшується відносно першого по терміну укладення договору, а при досягненні розміру, передбаченого зазначеним договором, організація може збільшувати накопичену суму кредиту за наступним договором. У кожному звітному періоді (незалежно від числа договорів про І.н.к.) суми, на які зменшуються платежі з податку, не можуть перевищувати 50% в розмірів відповідних платежів з податку, визначених за загальними правилами без обліку наявності договорів про І.Н . к. Накопичена протягом податкового періоду сума кредиту не може перевищувати 50% розмірів суми податку, що підлягає сплаті організацією за цей податковий період. Якщо накопичена сума кредиту перевищує граничні розміри, на які допускається зменшення податку для такого звітного періоду, то різниця між нею і гранично допустимою сумою переноситься наследующий звітний період. Якщо організація мала збитки за результатами окремих звітних періодів протягом податкового періоду або збитки за підсумками всього податкового періоду, зайво накопичена за підсумками податкового періоду сума кредиту переноситься на наступний податковий період і визнається накопиченою сумою кредиту в першому звітному періоді нового податкового періоду. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПАЙ - іменний цінний папір, що засвідчує право інвестора по пред'явленні ним керуючої компанії вимоги про викуп І.П. на отримання грошових коштів у розмірі, що визначається на основі вартості майна пайового інвестиційного фонду на дату викупу. Кожен І.П. надає його власникові однакові права. Порядок випу-ска І.П., їх розміщення та обігу, реєстрації проспекту емісії встановлюється Федеральною комісією з цінних паперів та фондового ринку при Уряді Російської Федерації. Кількість випущених І.П. встановлюється керуючою компанією. Реєстрація й опублікування про-спекта емісії І.П. здійснюються керуючою компанією. І.П. випускаються в документарній або в бездокументарній формі. Термін розміщення І.П. не обмежується. Відсотки і дивіденди за І.П. не нараховуються. Випуск похідних від І.П. цінних паперів не допускається. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКІВ - сукупність цінних паперів, придбаних банком. Включає акції промислових та інших компаній, облігації та інші боргові зобов'язання, переважно довгострокового характеру, центральних і місцевих органів влади, державних підприємств. Формується банками з урахуванням забезпечення прибутковості, регулювання ліквідності, необхідності диверсифікації активів. Цінні папери, що входять в І.п.б., діляться на власне інвестиції та т.зв. вторинні ліквідні резерви - ліквідні активи, в першу чергу державні боргові зобов'язання. Банки застосовують складну техніку управління інвестиційним портфелем. Найбільш поширена ступінчаста структура строків погашення цінних паперів, за якої кошти від реалізації погашаються цінних паперів реінвестуються в покупку нових цінних паперів з максимальним терміном. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ - цінний папір, що гарантує певний мінімум доходу, але не надає права голосу на загальних зборах акціонерного товариства; свідоцтво про частку (участь) в інвестиційному фонді. І.с. не є ні твердовідсоткових цінним папером, ані акцією; являє собою результат ділення акції, дроблення наданих нею прав, що залишає за володарем цінного паперу тільки майнові права, які поширюються на дивіденди, нерозподілений прибуток і на ліквідаційний залишок. Іноді І.с. іменуються привілейованими інвестиційними сертифікатами. Такі сертифікати приносять дохід своїм власникам у першу чергу у вигляді певного відсотка від номінальної вартості акції і від додаткових дивідендів, що залежать від результатів діяльності фірми. Ціна І.с. змінюється в результаті зміни попиту на акції, включені в інвестиційний фонд. Щодня ціни І.с. визначаються діленням вартості фонду на число І.с. І.с. допущені до обігу на обмеженому числі бірж, наприклад, Нью-Йоркській, Лондонській, Цюріхській і деяких інших. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДОВІДНИК - публікації спеціалізованих консалтингових компаній з рекомендаціями з придбання акцій, курс яких представляє інтерес з точки зору вкладення капіталу. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД - будь-яке акціонерне товариство відкритого типу, яке одночасно здійснює діяльність, яка полягає у залученні коштів за рахунок емісії власних акцій, інвестуванні власних коштів у цінні папери інших емітентів, торгівлі цінними паперами, володіє інвестиційними цінними паперами, вартість яких становить 30% і більше від загальної вартості його активів протягом більше чотирьох місяців сумарно в межах одного календарного року. І.Ф. відкритого типу випускає акції певними порціями, які вільно продаються новим покупцям, що дозволяє постійно нарощувати грошовий капітал для нових інвестицій. І.Ф. закритого типу, як правило, випускає акції один раз і в значній кількості. Новий покупець змушений купувати їх за ринковою ціною у колишніх власників. І.Ф. не можуть бути банки та страхові компанії. ІНВЕСТОР (англ. investor - вкладник) - фізична або юридична особа, яка не є дилером, здійснює вкладення власних, позикових або залучених коштів у формі інвестицій і забезпечує їх цільове використання. В якості І. можуть виступати: органи, уповноважені управ-лять державним і муніципальним майном або майнових правами, російські громадяни та юридичні особи; іноземні фізичні та юридичні особи, держави і міжнародні організації. Допускається об'єднання коштів І. для здійснення спільного інвестування. І. можуть виступати в ролі вкладників, замовників, кредито-рів, покупців, виконувати функції іншого учасника інвестиційної діяльності. Інвестиційний капітал, вкладений І., може бути представлений у вигляді фінансових ресурсів, майна, інтелектуального продукту. І. осуще ствляют довготривалі вкладення в досить великі про-екти, пов'язані зі значними виробничими, технічними, технологічними перетвореннями, новше-ствами. ІНВЕСТОР АГРЕСИВНИЙ - покупець цінних паперів, готовий йти на ризик заради отримання високих дивідендів. ІНВЕСТОР АКРЕДИТОВАНИЙ - інвестор, відповідає кваліфікаційним вимогам до компетентності у фінансових питаннях; допускається до участі в розміщенні цінних паперів. ІНВЕСТОР ІНОЗЕМНИЙ - іноземні юридичні особи, включаючи, зокрема, будь-які компанії, фірми, підприємства, організації та асоціації, створені відповідно до законодавства країни свого місцезнаходження і правомочні здійснювати інвестиції відповідно до того ж законодавством; іноземні громадяни, особи без громадянства, російські громадяни, які мають постійне місце проживання за кордоном, за умови, що вони зареєстровані для ведення господарської діяльності в країні їх громадянства. ІНВЕСТОР інституційно - кредитно-фінансовий інститут, який виступає в ролі власника акцій і облігацій. В якості І.І. зазвичай розглядаються інвестиційні фонди, трастові компанії, страхові організації, пенсійні та благодійні фонди, плани всередині нефінансових ком-паній (пенсійні плани, плани участі працівників у власності та інші цільові фінансові програми). Призначають-чення І.І. - Акумуляція дрібних заощаджень і цільових фінансових ресурсів і укрупнення їх на основі вкладення коштів в об'ємні портфелі цінних паперів та інших активів. Джерело фінансових коштів І.І. (У тому числі прибутку, якщо він діє на комерційному розрахунку) - маржа між доходами від інвестицій і виплатами клієнтам. ІНВЕСТОР НОМІНАЛЬНИЙ - інвестор, зареєстрований як власник цінних паперів, хоча вони фактично йому не при-надлежат; зазвичай банк, трастова компанія або інше установа, які на прохання клієнтів-бенефіціарів є власниками цінних паперів. ІНВЕСТОР РИНКУ ДЕРЖАВНИХ бескупонних ОБЛІГАЦІЙ - юридична або фізична особа, яка не є дилером і приобретающее облігації на праві власності або іншому речовому праві, що володіє правом на володіння облігаціями відповідно до чинного законодавства, умовами і параметрами випуску облігацій. ІНВЕСТОРИ ІНСТИТУЦІЙНІ - державні, громадські, соціальні організми, інститути, що володіють капіталами і вкладають їх в акції. Консорціуми - тимчасові союзи господарсько відокремлених підприємств, які в даному контексті створюються для підвищення технічної та комерційної конкурентоспроможності виробленої продукції. КОНТРАКТ Ф'ЮЧЕРСНИЙ - угода про поставку товару в майбутньому, в якому уніфіковані практично всі умови, зокрема якість, кількість, умови поставки, умови платежу, упаковка та маркування, порядок розгляду спорів, форс-мажор і т.д. КОНЦЕРН - одна з форм договірного об'єднання підприємств з правом юридичної особи. Здійснює діяльність на основі централізації функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, природоохоронної та зовнішньоекономічної діяльності, а також возмездного обслуговування підприємств, що входять до нього. Члени К. зберігають господарську самостійність, але при цьому його учасники не можуть входити до складу інших К. Характерною особливістю К. є випуск і реалізація кінцевої продукції або надання послуг, що охоплюють всі сторони діяльності, пов'язані з вирішенням цього завдання. ЛІЗИНГ МІЖНАРОДНИЙ - договір оренди, що укладається підприємствами та організаціями різних країн. Характеризується тим, що лізингова фірма і постачальник знаходяться в різних країнах. МАРЖА ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ - різниця між обліковою ставкою банку по кредитах і по депозитних вкладах, що в кінцевому підсумку визначає рентабельність банку. МАРКЕТИНГ - аналіз і прогнозування ринкової ситуації в цілях орієнтації виробництва і забезпечення кращих економічних умов реалізації виробленої продукції. МІЖНАРОДНА КОРПОРАЦІЯ (англ. international corporation) - форма структурної організації великої корпорації, що здійснює прямі інвестиції в різні країни світу. МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ (МФК). Створена в 1956 р. Спеціалізоване установа ООН. Формально МФК вважається незалежною від МБРР, є само-самостійності юридичною особою зі своїм Статутом та влас-ними ресурсами. Однак фактично МФК - філія. МБРР. Як і МБРР, МФК формує основну масу ресурсів шляхом залучення коштів з світового ринку капіталів. Має у своєму розпорядженні більш широким, ніж МБРР, набором інструментів. Вона не тільки надає кредити, а й набуває акції компаній. Не вимагає, на відміну від МБРР, урядових гарантій і не бере на себе ризики. Тому відбір проектів відрізняється особливою ретельністю. Виділені МФК кредити зазвичай не перевищують 25% вартості проекту. Членами МФК є 174 країни, в тому числі Росія. Основні цілі МФК: сприяння у фінансуванні приватного підприємництва, переважно в країнах, що розвиваються, з метою економічного розвитку країн-членів, надання допомоги в управлінні підприємствами, створеними за участю як іно-дивного капіталу, так і місцевих інвестицій; стимулювання припливу приватного капіталу у виробничу сферу ; реалізація принципу рентабельності у співпраці з годину-тним сектором. Головні напрямки діяльності МФК: фінансування підприємництва в країнах-членах шляхом надання позик безпосередньо приватним компаніям та інвестування власних коштів МФК, не вимагаючи гарантій з боку урядів; осуществленіе'інвестіцій за рахунок власних коштів в обробну і видобувну промисловість, сільське господарство, комунальні підпри-ємства , туризм, залучення приватних фінансових коштів для інвестицій у проекти з розвитку інфраструктури, охорони навколишнього середовища; сприяння розвитку підприємництва в малому і середньому бізнесі шляхом фінансування створення спільних підприємств за участю іноземних партнерів, надання технічної та консультаційної допомоги; надання сприяння приватним і змішаним по капіталу підприємствам в оволодінні сучасними методами управління виробництвом; консультування їх з питань оподаткування, страхування, реструктуризації компаній, підготовка та оцінка проектів виробничих об'єктів; визначення потреб в інвестиціях; пошук приватних інвесторів; сприяння в управлінні ризиками (проведенні операцій хеджування, операцій, пов'язаних зі страхуванням валютних ризиків, змінами на ринку цінних паперів); об'єднання залу-Каєм з різних джерел фінансових ресурсів для інвен-стіцій в приватні компанії; надання гарантій інве-сторі і допоміжне фінансування; співпрацю з МБРР з питань розробки національних стратегій країн-членів, реформування їх фінансового сектора та системи оподаткування; консультування ділових кіл та уряди країн-членів з питань економічного розвитку (виробітку економічної політики; визначення цілей і стратегій підприємницької діяльності; складання маркетингових програм; визначення джерел залучення фінансових коштів для розвитку приватного сектора; вивчення можливостей отримання технічної допомоги); надання технічної допомоги приватним фірмам, фінансування якої здійснюється за допомогою Фонду технічної допомоги, створеного в рамках МФК; здійснення інформаційної діяльності; надання інформації про нові проекти, нових ринках, відкритих для іноземних інвесторів, про діяльність МФК. МІЖНАРОДНИЙ БІЗНЕС - підприємницька діяльність, у якій спільно беруть участь фірми різних держав і використовується міжнародний капітал. МІЖНАРОДНИЙ ІНЖИНІРИНГ - діяльність з надання комплексу послуг виробничого, комерційного та науково-технічного характеру, що надаються як спеціалізованими інженерно-консультаційними фірмами, так і промисловими, будівельними та іншими компаніями. Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (МАІГ). Створено в 1988 р., є спеціалізованою установою ООН. Будучи у фінансовому відношенні незалежним, проте, є філією МБРР. До складу МАІГ входять 145 країн, у тому числі Росія. Основні цілі МАІГ: надання гарантій на інвестиції, що направляються на виробничі цілі, переважно в країнах, що розвиваються-членах; страхування і перестрахування від некомерційних ризиків; сприяння розробці проектів і обгрунтоване їх забезпечення з точки зору потреб конкретної країни; надання технічної допомоги в стимулюванні припливу іноземних інвестицій в країни, що розвиваються; здійснення інформаційної діяльності. Основні напрямки діяльності МАІГ: надання гарантій для захисту від втрат, викликаних неконвертируемостью місцевої валюти, експропріацією власності в країні перебування, війною і громадськими заворушеннями, порушенням контракту контрагентом країни перебування; проведення операцій по спільному або перестрахування; надання гарантій міжнародним консорціумам; сприяння країнам, що розвиваються у розробці проектів та підготовці заявок на надання гарантій; забезпечення заявок техніко-економічними обгрунтуваннями; допомогу країнам у залученні прямих іноземних капіталовкладень (надання консультаційних послуг зі створення сприятливого клімату для притоку іноземних інвестицій; поширення інформації про нові інвестиційні проекти; надання технічної допомоги і допомоги в розробці маркетингових програм). Джерелом фінансування МАІГ є його основний капітал, який складається з внеску країн-членів. ОБЛІГАЦІЯ - цінний папір, що дає її власникові (власнику) дохід у вигляді фіксованого відсотка від її номінальної вартості; боргове зобов'язання, що видається державою або підприємством на певних умовах при випуску внутрішньої позики; одна з форм фіктивного капіталу. ОВЕРДРАФТ (англ. overdraft) - банківський кредит, що проводиться через поточний рахунок клієнта, що дозволяє знімати гроші з рахунку поступово в межах даного кредиту. ОПЕРАЦІЯ Ф'ЮЧЕРСНА - термінова комерційна і фінансова операція. ОПЦІОН (англ. option) - договір (цінний папір), відповідно до якого покупець має право купити або продати певну цінний папір або товар за фіксованою ціною після закінчення встановленого часу або на відому дату. Покупець опціону виплачує премію його продавцеві в обмін на його зобов'язання реалізувати вказане вище право. Опціон БІРЖА - біржа, що спеціалізується на котируванні боргових фінансових зобов'язань. Офшорах (англ. off-shore) - термін, застосовуваний для світових фінансових центрів, а також деяких видів банківських операцій. Офшорні центри залучають іноземний капітал спеціальними податковими та іншими пільгами, наданими іноземним компаніям, зареєстрованим в країні розташування центру. Центрами О. називаються такі, де кредитні установи (національні та іноземні) здійснюють операції з нерезидентами в іноземній для даної країни валюті. Внутрішній ринок позикових капіталів ізолюється від зовнішнього шляхом відділення рахунків резидентів від рахунків нерезидентів, надання останнім податкових пільг аж до повного звільнення від оподаткування, звільнення від валютного контролю і т.п. Кредитні установи, що знаходяться в центрі О., користуються територією країни для проведення операцій за її межами, але не є інтегральною частиною національної економіки. Терміном О. називають компанії міжнародного права, що діють в так званих податкових гаванях. ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (англ. direct investment enterprise) - акціонерне або неакционерное підприємство, в якому прямому інвестору - резиденту іншої країни належить більше 10% звичайних акцій і голосів (в акціонерному підприємстві) або їх еквівалент (в неакціонерне підприємстві). ПРЯМИЙ ІНВЕСТОР (англ. direct investor) - державні та приватні організації, фізичні та юридичні особи, а також їх об'єк-єднання, які володіють підприємством з прямими інвестиціями за кордоном. ПРЯМІ ЗАКОРДОННІ ІНВЕСТИЦІЇ (англ. foreign direct investments) - придбання тривалого інтересу резидентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємстві - резиденті іншої країни (підприємстві з прямими інвестиціями). ВІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА (ВЕЗ) - особлива форма міжнародної економічної інтеграції. СІФ (англ. скорочення від cost - вартість, insurance - страхування, freight - фрахт, CIF) - одна з умов поставки товарів водним транспортом у міжнародній торгівлі, при якому продавець повинен забезпечити морське страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення. Продавець зобов'язаний: зафрахтувати тоннаж і оплатити фрахт, доставити товар у порт і занурити його на борт судна в узгоджений термін, передати покупцю коносамент, укласти договір із страховиком, виплатити страхову премію, виписати на покупця і вручити йому страховий поліс. Всі витрати і відповідальність за псування товару або його випадкову загибель несе покупець з моменту навантаження на борт судна. КРАЇНА БАЗУВАННЯ (home country) - країна, в якій розташовується головний підрозділ міжнародної корпорації. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА КОМПАНІЯ - корпорація, компанія, що здійснює основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вона зареєстрована, найчастіше в декількох країнах, де розташовується мережу відділень, філій, підприємств. Транснаціональних корпорацій (ТНК) - приватне, державне чи змішане підприємство, не залежне від стра-ни його походження та форми власності на нього, що має відділення у двох або більше країнах, які функціонують; відповідно до системи прийняття рішень, що дозволяє проводити узгоджену політику і загальну стратегію. Транснаціональних банків - великі кредитно-фінансові комплекси універсального типу, з широкою мережею закордонних філій, відділень, представництв, агентств, контролюючі валютні та Кредитні операції на світовому ринку, основні посередники в міжнародному русі позичок-ного капіталу. Для діяльності таких банків характерна ви-сокая частка міжнародних операцій, глобальність в географічними плані, універсальність послуг, що надаються. Основна їх клієнтура - ТНК, іноземні представництва та державні інститути, міжнародні організації. Світову монополію - господарські системи, що представляють найбільші фірми з величезними активами за кордоном, що займають чільне положення у виробництві конкретних товарів і реалізації послуг, діючі в міжнародному масштабі. Економічною основою створення Т.м. є концентрація виробництва і капіталу підприємств, що спеціалізуються на виробництві певного виду продуктів. Важлива умова виникнення і розвитку транснаціональних фірм пов'язано з інтер-націоналізацією господарського життя та конвертованості національних валют. Розвиток Т.м. регулюється законодавець-ством про іноземні інвестиції на території країн, визначальним можливості створення філій зарубіжних фірм, порядок їх оподаткування, форм взаємодії з національним капіталом. В останні роки збільшується частка європейських і японських Т.м. ТРАНСФЕРТНІ ЦІНИ {transfer prices) - ціни, що відрізняються від ринкових цін внутрішньокорпоративні торгівлі між знаходяться в різних країнах підрозділами однієї і тієї ж корпорації і використовувані для перекладу прибутку і скорочення податків. Тратту {draft) - документ, що містить безумовний наказ кредитора (трасанта - drawer) позичальнику (трасату - drawee) про сплату у встановлений термін певної суми трассанту або третій особі - векселедержателю (ремітенту), в якості якого найчастіше виступає банк кредитора. У міжнародній практиці широко застосовуються переказні векселі (тратти). ФАКТОРИНГ - система фінансування, згідно з якою постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за товарними угодами факторингової компанії в цілях негайного отримання більшої частини платежу, гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат по веденню рахунків. ФАС - комерційні умови, що визначають порядок поставки та оплати товарів у міжнародній торгівлі. Термін утворений з початкових букв англійських слів Free Along Ship (вільний вздовж судна). Купівля-продаж товару на умовах ФАС означає обов'язок продавця за рахунок власних сил і засобів доставити товар до борту судна. Покупець зобов'язаний своєчасно зафрахтувати судно, він несе всі витрати з навантаження товарів на борт. Ризик випадкової загибелі або псування переходить з продавця на покупця в момент фактичного постачання товару вздовж борту судна. При поставці товару на умовах ФАС в ціну реалізації включаються безпосередньо ціна товару, а також транспортні та інші витрати. ФОБ - комерційні умови, що визначають порядок поставки та оплати товарів у міжнародній торгівлі та обліку в цінах витрат на транспортування, вантажно-розвантажувальні операції, в основному при морських перевезеннях. Термін утворений з початкових букв англійських слів Free on Board (вільний на борту). При доставці товарів іншими видами транспорту, зокрема залізничним, ФОБ відповідає умова франко-вагон. Купівля-продаж товару на цих умовах передбачає обов'язок продавця за рахунок власних сил і засобів доставити і завантажити товар на борт судна, У цьому випадку в ціну реалізації включається безпосередньо ціна самого товару, а також транспортні та інші витрати, до моменту його. доставки на борт судна. ФОРВАРДНИЙ КУРС {forward rate) - угода про розмір процентної ставки, яка буде виплачена у встановлений день на умовну незмінну суму основного боргу і яка може бути вище або нижче поточної ринкової процентної ставки на даний день. ФОРФЕЙТИНГ {forfeiting) - специфічна форма кредитування торговельних операцій, що полягає в купівлі у продавця товарів векселів, акцептованих покупцем цих товарів. ФРАНЧАЙЗИНГ {franchising) - спосіб ведення бізнесу, при якому одна сторона - франшизер {franchiser) продає іншій незалежній стороні - франшизі (franchisee) право на користування своїм фірмовим знаком, що є істотним активом для франшизи. Ф'ючерси {futures) - обов'язкові для виконання стандартні короткострокові контракти на купівлю або продаж певного цінного паперу, валюти або товару за певною ціною на певну дату в майбутньому. Ф'ючерсні угоди - вид угод на фондовій або товарній біржі. Умови Ф.с. припускають передачу акції або товару з сплатою грошової суми через певний строк після укладення угоди за ціною, вказаною в контракті. Розрізняють прості і преміальні Ф.с. У першому випадку обговорюється виконання зобов'язань у визначені умовами угоди терміни за фіксованими на момент її укладання курсами або цінами, у другому - передбачається виплата одним з контрагентів премії, за що інший отримує право на відмову її від угоди або перегляд її первинних умов. Хеджування (khedzhirovanye) - форма страхування ціни і прибутку при здійсненні ф'ючерсних угод, коли продавець (покупець) одночасно проводить закупівлю (продаж) відповідної кількості ф'ючерсних контрактів. ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ - різновид акціонерних компаній або корпорацій. Суть цього підприємницького освіти зводиться до володіння однією основною (батьківської) компанією частиною цінних паперів дочірніх кампаній, що входять в холдинг. Входження компаній в холдинги не пов'язане з контрактами або угодами між членами холдингу. У цьому полягає головна відмінність холдингів від концернів. ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - випуск цінних паперів в обіг, у тому числі продаж цінних паперів їх першим власникам - громадянам або юридичним особам. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||