Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. Господарство афінського поліса | ||
Афінам не вистачало свого хліба, і в обмін на хлібний імпорт вони експортували непродовольчі товари. Дрібні рабовласницькі ремісничі майстерні виробляли основну масу товарів у складі 3-12 рабів, за відсутності поділу праці. У VI ст. до н.е. Афіни стали головним центром ремісничого виробництва в античному світі (основні галузі: обробка кераміки і металів, попит на яку визначався естетичний-ськими якостями - гармонією форм, лакової обробкою поверхні, секрети якої досі не розкрито). Хлібний імпорт представляв собою найвразливіше місце афінського господарства. Паніку на ринку викликала навіть невелика затримка ввезення хліба. Тому держава регламентувала ціни на імпорт і експорт - вино, мідь, мармур, свинець, шерсть, оливкова олія металеві вироби, кераміку і пр. Не меншу роль грала работоргівля - великі розпродажі військовополонених, а в перервах між війнами - людей, захоплених піратами або проданих царками невеликих держав і вождями племен у Малій Азії, Сирії, на Балканах. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|