Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
З.К. Раджабова. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Підручник. Друге видання, виправлене), 2006 - перейти до змісту підручника

III.3.5. Класифікація Міжнародного валютного фонду


Міжнародний валютний фонд (МВФ) заснований як спеціалізований орган ООН в 1944 р. Головне завдання - підтримка стабільності в міжнародних валютних відносинах для того, щоб сприяти економічному зростанню, розвитку міжнародної торгівлі і валютного співробітництва шляхом регулювання валютних курсів, встановлення контролю за їх дотриманням.
Насамперед в основу класифікації покладено два критерії:
- індустріальні країни - 24 країни.
- Всі залишилися країни.
Потім поділ країн на аналітичні групи. При цьому виділяються країни по домінуючому експорту, зокрема:
а) країни - експортери рідкого палива;
б) країни - експортери іншої сировини;
в) країни - експортери промислово-готової продукції;
г) країни - експортери послуг.
Перший аналітичний критерій домінуючого експорту виділяє:
а) групу країн, в яких 50% і більше експорту становить нафта - Алжир, Бахрейн, Конго, Еквадор, Габон, Індонезія, Іран, Ірак, Кувейт, Лівійська Арабська Джамахірія, Мексика, Нігерія, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Сирія, Тринідад і Тобаго, Туніс, Об'єднані Арабські Емірати, Венесуела. Менша кількість експортують Аргентина, Болівія та інші країни;
б) групу країн, в яких 50% і більше експорту становлять сировинні продукти (мінеральна сировина та сировина сільськогосподарського походження). До цього ряду відносяться - Болівія, Ботсвана, Чилі, Гвінея, Гайана, Ямайка, Ліберія, Мавританія, Марокко, Нігерія, Перу, Сьєрра-Леоне, Суринам, Того, Заїр, Замбія, Зімбабве;
в) наступний ряд - група країн, в яких 50% експорту складає готова продукція: Китай, Гонконг, Угорщина, Індія, Ізраїль (МВФ відносить Ізраїль до числа країн, що розвиваються), Польща, Румунія, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань (провінція Китаю) , Туреччина, країни колишньої Югославії. Велика група країн, що розвиваються - країни, що експортують торговельні послуги, і т. д.
Наступний критерій - фінансовий. Тут виділяються дві групи країн: експорту капіталу та імпорту капіталу.
До розряду країн - експортерів капіталу відносяться: Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати. Найчастіше ці країни депонують свій капітал в банках розвинених країн: США, Німеччини, Японії та ін і отримують відсотки, на що і живуть.
Країни, які імпортують капітал, - це в основному боржники країн - експортерів нафти.
Існує ще ряд інших критеріїв:
1) країни високої заборгованості;
2) країни з низьким рівнем доходів на душу населення;
3) країни, що не експортують нафту.
Міжнародний валютний фонд і ЮНКТАД виділяють країни з низьким рівнем доходу, причому ЮНКТАД нижчу планку тримає на рівні 500 дол, МВФ - 410 дол Класифікацію країн валютний фонд проводить періодично.
ЮНІДО - міжнародна організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку та прискореної індустріалізації країн шляхом мобілізації національних і міждержавних ресурсів. Створена в 1986 р. як автономний орган Генеральної Асамблеї ООН. Налічує 137 держав-членів.
ЮНІДО виділяє три групи країн:
1. Країни з централізовано планованої економікою.
2. Країни з розвиненою ринковою економікою.
3. Країни, що розвиваються, які в свою чергу діляться:
а) за рівнем доходу на душу населення - високі, середні, низькі;
б) за рівнем промислового розвитку - високі , середні, низькі.
У класифікації ЮНІДО в якості основного критерію прийнята ПДВ (нова додана вартість). Питома вага угруповань країн у загальному обсязі знову доданої вартості з промислового виробництва в світі в 1988 р. мали такі співвідношення: 20% світового виробництва новоствореної вартості припадало на соціалістичні країни, 65% - на розвинені країни і 15% - на країни, що розвиваються.
Далі ЮНІДО розглядає структуру країн за групами галузей, за часткою галузей обробної промисловості у всій структурі. Ця організація наводить також класифікацію за кінцевим використання продукту.
Найбільш важливим методом класифікації країн у світовій економіці є розподіл їх за рівнем економічного розвитку. Пов'язано це з тим, що віднесення країни до тієї чи іншої групи надає або закриває їй доступ до пільговим режимом фінансування з боку світової спільноти, отриманню безоплатної допомоги від розвинених країн, пільгових кредитів.
Світовий Банк, який охоплює 209 країн, виділяє 3 основних рівня розвитку (з розрахунками, віднесеними до 1994 р.):
- країни з низьким рівнем доходів - 64 держави, в яких ВНП на душу населення склав менше 725 дол;
- країни з доходами нижче середнього рівня - 66 держав, в яких ВНП на душу населення склав 726-2895 дол;
- країни з доходами вище середнього рівня - 35 держав, в яких ВНП на душу населення склав 2896-8995 дол;
- країни з високим рівнем доходів - 44 держави, в яких ВНП на душу населення склав більше 8995 дол
Чисто територіально більшість країн з високим рівнем доходів є індустріальними державами Америки та Західної Європи, практично всі країни з низьким рівнем доходів - африканські держави на південь від Сахари. До групи країн з доходами нижче або вище середнього рівня включаються всі країни з перехідною економікою і багато що розвиваються держави Латинської Америки, Азії та Арабського Сходу. Росія і більшість інших країн з перехідною економікою належать до групи країн з доходами нижче середнього рівня, при цьому - ближче до початку цієї групи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz