Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Т. Ю. Матвєєва. ВСТУП У макроекономіці, 2006 - перейти до змісту підручника

6.1 Інфляція, її показники і види


Інфляція ("inflation" - від італ. "Inflatio", що означає "здуття") являє собою стійку тенденцію зростання загального рівня цін.
У цьому визначенні важливі наступні слова:
стійка. Це означає, що інфляція - тривалий процес, довготривала тенденція, і тому її слід відрізняти від стрибка цін;
загального рівня цін. Інфляція не означає зростання всіх цін в економіці. Ціни на різні товари можуть вести себе по-різному: підвищуватися, знижуватися, залишатися без зміни. Важливо, щоб збільшився загальний індекс цін.
Процесом, протилежним інфляції, є дефляція (deflation) - стійка тенденція зниження загального рівня цін.
Існує також поняття дезінфляції (desinflation), що означає зниження темпу інфляції
Головним показником інфляції виступає темп (або рівень) інфляції (rate of inflation - я), який розраховується як процентне відношення різниці загального рівня цін поточного року (Р) і загального рівня цін попереднього року (/>
_,) до рівня цін попереднього року:
я = х100%.
Таким чином, показник темпу інфляції характеризує не темп зростання загального рівня цін, а темп приросту загального рівня цін. Як показник загального рівня цін зазвичай використовуються дефлятор ВВП або ін-декс споживчих цін.
Існують різні критерії для виділення видів інфляції. В залежності від темпу (рівня) інфляції, розрізняють:
помірну інфляцію, яка вимірюється відсотками на рік і рівень якої складає до 10% на рік. Темп інфляції на рівні 3-4% на рік вважається нормальним явищем для сучасної економіки;
галопуючу інфляцію, також вимірювану відсотками на рік, але темп якій виражається двозначними числами і яка вважається серйозною економічною проблемою для розвинених країн ;
високу інфляцію, яка вимірюється відсотками на місяць, може скласти 200-300% на рік і більше (зауважимо, що при підрахунку інфляції за рік використовується формула складного відсотка) і спостерігається в багатьох країнах, що розвиваються і країнах з перехідною економікою;
гіперінфляцію, вимірювану відсотками на тиждень і навіть на день, рівень якої становить 40-50% на місяць або більше 1000% на рік. Класичні приклади гіперінфляції: ситуація в Німеччині в січні 1922 р. - грудні 1924 р., коли темпи зростання рівня цін становили 1012, а в жовтні 1923 ціни щоденно зростали в 3 рази і зросли за місяць на 32 400% (у короткі проміжки часу були зафіксовані темпи інфляції 10% на годину); в Угорщині (серпень 1945 - липень 1946 р.), коли рівень цін за рік виріс в 3,8 х 10 "раз при середньомісячному зростанні в 198 разів.
Різні види інфляції виділяють також залежно від її причин та наслідків (див. параграфи 6.2 та 6.3).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz