| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.7. ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ | ||
|
Інвестиційна політика на підприємствах повинна витікати із стратегічних цілей їх бізнес-планів, тобто з перспективи, а в кінцевому результаті повинна бути спрямована на забезпечення фінансової стійкості підприємств не тільки на сьогодні, а й на майбутнє. Якщо цього плану немає, то ні про яку інвестиційну політиці не може бути й мови. При розробці інвестиційної політики на підприємствах необхідно дотримуватися таких принципів, як: націленість інвестиційної політики на досягнення стратегічних планів підприємств і їх фінансову стійкість; облік інфляції і фактора ризику; економічне обгрунтування інвестицій; формування оптимальної структури портфельних і реальних інвестицій; ранжування проектів та інвестицій по їх важливості і послідовності реалізації виходячи з наявних ресурсів та з урахуванням залучення зовнішніх джерел; вибір надійних і більш дешевих джерел і методів фінансування інвестицій. Облік цих та інших йрінціпов дозволить уникнути багатьох помилок і прорахунків при розробці інвестиційної політики на підприємствах. Інвестиційна діяльність, що здійснюється на рівні як країни в цілому, так і окремого підприємства, залежить від реалізованої інвестиційної стратегії. Вибір інвестиційної стратегії підприємства на макрорівні у великій мірі пов'язаний з тим, до якої групи галузей промисловості підприємство належить. На сьогодні в нашій країні можна виділити три укрупнених групи галузей: експортоспроможності галузі паливно-сировинного комплек-са. При забезпеченні цим галузям нормальних макроекономічних і податкових умов цілком можна розраховувати на їх самостійний розвиток на основі самофінансування з використанням іноземних інвестицій; галузі обробної промисловості з великим науково-технічним потенціалом. У цих галузях особливо важливі інвестиційні кредити і державні гарантії, пріоритетне розміщення держзамовлень, політична та економічна підтримка просування на зовнішні ринки; 3) невнешнеторговие галузі, здатні забезпечити значну частину внутрішнього попиту. Тут необхідно заохочувати всі заходи підтримки внутрішнього попиту: розвиток лізингу, кредитування населення для купівлі вітчизняних товарів, охоронні імпортні тарифи і т.д. створювати нові виробництва і проводити політику диверсифікації; розширювати існуюче виробництво, проводячи екстенсивну політику; підвищувати ефективність виробництва, дотримуючись політики інтенсифікації; орієнтуватися на державну підтримку і державне замовлення, задовольняючи вимоги державних органів. Формування інвестиційної стратегії підприємства залежить також від того, на яку маркетингову політику націлене підприємство: лідерство в області витрат; стратегія диференціювання ; концентрація на сегменті. Вихідним пунктом обгрунтування інвестиційної стратегії підприємства є аналіз ринку продукції або вже виробленої підприємством, або намічається до випуску. При виборі інвестиційної стратегії підприємства доцільно визначити загальний обсяг його інвестицій, включаючи можливі поєднання різних джерел фінансування та залучення позикових коштів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||