Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
І.А. Спиридонов. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Навчальний посібник. Друге видання, перероблене і доповнене), 2006 - перейти до змісту підручника

Викопні ресурси Росії

За обсягом розвіданих запасів мінеральної сировини Росія займає провідне місце в світі, маючи розвинену мінерально-сировинну базу. У Росії відкрито і розвідано близько 20 тис. родовищ корисних копалин. У середині 90-х років валова потенційна вартість розвіданих балансових запасів основних видів корисних копалин Росії оцінювалася в 29 трлн. дол, а прогнозний потенціал - в 140 трлн. дол
Росія має найбільшими у світі розвіданими запасами природного газу, найбільшими в світі запасами нафти, кам'яного вугілля, золота, алмазів, платини та інших корисних копалин.
Із загального обсягу корисних копалин, що видобуваються у світі, в Росії витягується: апатитів - 55%, природного газу - 28, алмазів - 26, нікелю - 22, калійних солей - 16, залізної руди - 14 , кольорових і рідкісних металів - 13, нафти і кам'яного вугілля - 12%.
Частка Росії у світових запасах газу становить 35,4%, і вони сконцентровані в окремих регіонах і великих родовищах (в основному на Півночі), що створює сприятливі умови для їх видобутку та транспортування по трубопроводах. Потенційні ресурси природного газу в Росії на початок 90-х років оцінювалися в 21 трлн. м3, а розвідані - становили 48 трлн. м3. У 1995 р. в Росії було видобуто 618 млрд. м3 газу, або більше третини світового видобутку. Основним регіоном, що забезпечує 80% видобутку, є північ Тюменської області в Західному Сибіру.
У 1991 р. з видобутку нафти (461 трлн. Т) Росія займала перше місце у світі. У 1995 р. було видобуто 312 млн. т. В даний час початкові запаси родовищ нафти, що знаходяться в розробці, вироблені майже на 50%.
Росія володіє найбільшими у світі ймовірними ресурсами кам'яного вугілля - 5300000000000. т, або 30% світових. Розвідані запаси вугілля в Росії оцінюються в 202 млрд. т (12% світових), і вона займає третє місце в світі після США (445 млрд. т) і Китаю (272 млрд. т). Частка розвіданих запасів високоякісних коксівного вугілля та антрациту становить 12% від загальних запасів кам'яного вугілля. У 90-ті роки видобуток вугілля в Росії значно скоротилася, і в 1996 р. вона склала 247 млн. т.
Росія є однією з провідних країн світу з видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Так, прогнозні ресурси золота в Росії оцінюються в 150 тис. т, і за розвіданими родовищ (близько 5 тис. т) Росія займає друге місце в світі після ПАР і значно перевершує Канаду та Австралію. Забезпеченість Росії розвіданими запасами золота становить близько 30 років.
Наприкінці 70-х років СРСР добував 280 т золота на рік і був на другому місці в світі (+10% світового видобутку) після ПАР. Після відділення Середньої Азії та Вірменії, щорічно добували 70-75 т золота, Росію перевершили США і Австралія. У 1992 р. в Росії було вироблено 146,1 т золота, в 1993 р. - 149,5, у 1994 р. - 142,6 т. У 1995 р. було видобуто 122,2 т золота, на підприємствах кольорової металургії попутно виплавлено 5,6 т і з брухту та відходів - 4,1 т. Всього в 1995 р. в Росії вироблено 142,6 т золота.
З 1992 р. через різке скорочення обсягу геолого-розвідувальних робіт видобуток не компенсується приростом запасів. Забезпеченість видобутку розвіданими запасами розсипного золота становить 8-9 років. Згідно з програмою Уряду РФ до 2005 р. видобуток золота в Росії може збільшитися на 70-75 т (у разі додаткового залучення вітчизняного та іноземного капіталу). За оцінкою, для виконання програми потрібно 4-5 млрд. дол
Росія має великими родовищами алмазів і по їх видобутку займає друге місце в світі після ПАР. Запаси алмазів оцінюються в 5 трлн. дол Річний обсяг світового видобутку алмазів оцінюється в 100 млн. карат, з них на частку Росії припадає 20-25%. Росія - єдина країна світу, що здійснює видобуток, переробку та експорт алмазної сировини і діамантів.
У 1994-1995 рр.. виробництво платини в Росії знизилося майже на 30% у зв'язку з скороченням видобутку нікелю та міді (платина - побічний продукт розробки родовищ мідно-нікелевих сульфідних руд та їх переробки). Росія займає друге місце в світі (після ПАР) з виробництва металів платинової групи. Щорічний обсяг виробництва платини і платиноїдів в Росії становить 130-140 т, а обсяг експорту дорівнює 37 т на рік. На світовому ринку роль платини як дорогоцінного металу і сировини для високотехнологічних галузей буде зростати.
Створені в 70-80-ті роки інфраструктура та виробничі потужності з видобутку нафти, газу, вугілля, залізної руди, кольорових металів, алмазів, агрохімічного сировини поки ще забезпечують потреби економіки Росії і дозволяють експортувати значну частину сировини.
За питомою показником забезпеченості активними запасами (відношення запасів до поточної річної видобутку), розробка яких економічно доцільна за критеріями світового ринку, Росія по основних видах мінеральної сировини помітно поступається деяким країнам. Тільки по газу, золота, срібла та алмазам цей показник вище загальносвітового. По багатьох видах мінеральної сировини забезпеченість складає більше 25 років, а по свинцю, цинку, сурмі і розсипного золота - менше 20 років.
У Росії відсутні відповідні вимогам сучасної промисловості розвідані запаси марганцевих, хромових, цирконієвих руд, а також високоякісних каолінів, бариту, слюди-мусковіту. Потреба промисловості Росії в Марганці, хромі, ртуті, сурмі, титані майже повністю забезпечується поставками з країн СНД.
В даний час Росія значно поступається промислово розвиненим країнам за кількістю споживаних мінеральних ресурсів або продуктів їх первинної переробки на душу населення. Так, на початку 90-х років на душу населення в РФ доводилося: вугілля - 2,5 т (США - 3,5 т, ФРН - 6,2 т), алюмінію - 10 кг (США - 15,5 кг, ФРН - 26 кг), міді - 4,6 кг (США - 7,3 кг, ФРН - 13,7 кг), фосфорних добрив - 16 кг (США - 157 кг, ФРН - 122 кг).
В даний час видобувна промисловість Росії забезпечує більшу частину валютних надходжень РФ, але у випадку орієнтації на інтеграцію в світову економіку за допомогою розвитку сировинних галузей і експорту сировини Росія може перетворитися на сировинний придаток промислово розвинених країн світу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz