Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
В.Д. Лі. ФІНАНСИ В ПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ., 2004 - перейти до змісту підручника

Як класифікується державне фінансове регулювання економіки?

Процес регулювання характеризується різноманіттям об'єктивних і суб'єктивних факторів, умов функціонування економіки, використанням різних категорій, їх елементів. Тому важливо розмежувати з цих підстав систему державного регулювання, класифікувати на типи, види, форми і методи.
Типи включають: економічне та адміністративне. В економічному типі регулювання виділяються частини: фінансове, цінове, кредитне, валютне, а також пов'язане з оплатою праці.
Види фінансового регулювання охоплюють: податкове, бюджетне, державно-кредитне, митно-тарифне, валютно-фінансова, внутрихозяйственное {внутрифирменное, в межах підприємства, організації, корпорації тощо).
Форми регулювання позначають процеси, що протікають в перерахованих видах, як характерні для відповідного виду фінансової субкатегоріі, так і загальні для всіх: наприклад, в бюджетному вигляді формами є фінансування (субвенції, субсидії, трансферти), в на-лігвом ~ пряме і непряме оподаткування, у валютно-фінансовим-вом - зовнішнє інвестування, зовнішні позики, зовнішній борг.
Загальною формою є планування (прогнозування).
Найбільш численними елементами класифікації є методи регулювання, які можуть бути також як специфічними для окремих форм {наприклад, метод ставки в податках, конверсія у позиках) або застосовуватися для використання в декількох формах (наприклад, метод збалансування в бюджетах і в фінансових планах господарюючих суб'єктів, утворення резервів у цих формах, метод індексації для різних форм і видів і т.д.). Методи розмежовуються на самостійні способи, прийоми і є найбільш рухливими, мінливими елементами системи регулювання. Наприклад, в оподаткуванні застосовуються методи санкцій, декларування доходів, майна, активів, пільгування, авансові платежі та ін При бюджетному фінансуванні - нормування витрат, процентні відрахування коштів, методи фінансування дефіциту бюджету, використання бюджетного надлишку і т.д.
Основними методами у валютно-фінансове регулювання є:
валютний курс; -
процентні ставки на грошовий капітал;
3} курси міжнародних платіжних засобів та цінних паперів;
4) різноманітні методи страхування від валютних ризиків.
Під внутрихозяйственном вигляді регулювання застосовуються методи комерційного або господарського розрахунку, нормування засобів, нормативи відрахувань у фінансові фонди і їх використання.
Елементи системи фінансового регулювання - види, форми, методи - покликані забезпечити скоординоване, сталий розвиток економіки в прийнятому напрямі. В умовах ринку більша увага приділяється непрямих методів регулювання. Держава встановлює загальні для всіх учасників господарського процесу умови і правила діяльності, для пріоритетних сфер діяльності - пре-диференціальних (пільгові); це податки, їх ставки, розміри відрахувань коштів, субвенції, пільги, тарифи, фіксовані ціни, нормативи грошово-кредитного, валютного , митного та соціального регулювання. На основі цих основних індикаторів впливу формуються вторинні, ринково орієнтовані елементи регулювання, які диктуються характером відповідності попиту і пропозиції: вільні ціни, процентні ставки за кредити, валютний курс, нормативи формування різних фондів та їх використання у господарюючих суб'єктів.
Однак дія непрямих елементів регулювання може доповнюватися прямими, директивними методами з боку держави, особливо при значних небажаних відхиленнях від наміченого курсу розвитку. .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz